Глава 2. Рятування людей та евакуація майна у надзвичайних ситуаціях.
§ 1.Дії пожежного-рятувальника під час рятування людей.
Небезпечні фактори пожежі.
Відповідно до ДСТУ 2272-93 “Пожежна безпека…”, евакуація людей при пожежі – вимушений процес руху людей із зони, де є можливість впливу на них небезпечних факторів пожежі.
Небезпечний фактор пожежі – фактор пожежі, вплив якого призводить до травми, загибелі, отруєння або до матеріальних збитків.
До небезпечних для здоров’я людини факторів пожежі відносяться:
Підвищення температури оточуючого середовища. Ефект впливу високої температури на організм людини в значній мірі залежить від вологості повітря – чим вища вологість, тим нижча критична температура. Для початкової стадії пожежі, яка характеризується порівняно високою вологістю критична температура знаходиться в межах 60-70 0С.
2. Відкритий вогонь і іскри.
Перенесення людиною променевих потоків залежить від інтенсивності опромінювання – чим вище інтенсивність опромінювання, тим менший час, протягом якого людина здатна витримувати вплив променевих потоків. В якості критичної температури може бути прийнята інтенсивність 3000 Вт\м2 , при якій час до появи больового відчуття складає приблизно 10-15 сек, а час перенесення 30-40 сек.
3. Токсичні продукти горіння.
Концентрація токсичних продуктів горіння, які представляють небезпеку для життя людини, характеризується такими показниками:
Одним з найбільш небезпечних є горіння полімерних матеріалів, яке супроводжується виділенням таких отруйних продуктів як синильна кислота, ціаністий водень, фосген, оксид азоту, хлористий водень, незначна доза яких є смертельною для людини.
Дуже небезпечним є продукт неповного згорання вуглецю, концентрація якого в розмірі 0,5% викликає смертельне отруєння через 20хв, а при концентрації 1,3 % - смерть настає внаслідок 2-3 вдихів.
- Вуглекислий газ є менш небезпечним, тому що реальна небезпека для життя настає тільки при значних концентраціях -8-10%.
4. Понижена концентрація кисню.
Зниження концентрації кисню до 14% викликає реальну небезпеку для життя, а при концентрації 10-11% - смерть настає на протязі декількох хвилин.
5. Втрата видимості внаслідок задимлення.
Сильне задимлення приміщень і шляхів евакуації призводе до втрати орієнтування, внаслідок чого може виникнути паніка.
6. Падаючі частини будівельних конструкцій, агрегатів, установок.
Руйнування будівельних конструкцій, агрегатів, установок може призвести до загибелі або травми людей, але найбільш тяжкі наслідки наступають, якщо вони блокують евакуаційні шляхи.
Всі ці фактори шкідливо впливають на організм людини і при досягненні граничних значень можуть призвести до смертельних випадків.
Поняття про вільний рух та евакуацію людей. Особливості руху людей при евакуації в порівнянні з рухом в звичайних умовах полягає у наступному:
У звичайних умовах вільний рух регулюється розумовою волею людей. При звільнені приміщень люди, які знаходяться далеко від виходу, при скупчені людей в проходах, як правило, очікують більш сприятливої обстановки, при цьому, тиск людей один на одного практично відсутній.
При пожежі виникає реальна загроза здоров’ю і життю людей, а тому евакуація починається практично одночасно з усіх точок і має чітку направленість до виходів. Від таких дій, створюється велика щільність людських потоків, спостерігаються фізичні зусилля зі сторони окремих людей, що значно зменшує швидкість руху. Виникає протиріччя – чим швидше люди намагаються покинути приміщення, тим більше часу вони витрачають на це.
Особливостями руху під час евакуації є також вплив несприятливих факторів пожежі і можливість виникнення паніки. Сильне нервове напруження мобілізує фізичні ресурси людей, але при цьому звужує свідомість, в наслідок чого втрачається здатність правильно сприймати ситуацію і адекватно на неї реагувати.
Для запобігання паніці необхідно виключити перешкоди на шляху евакуації, забезпечити аварійне освітлення шляхів евакуації, підтримувати розмовний контакт з евакуйованими.
Загальні вимоги до влаштування шляхів евакуації і евакуаційних виходів.
Безпека людей в будівлях на випадок пожежі забезпечується цілим комплексом об’ємно-планувальних, конструктивних рішень і організаційних заходів. Особливе значення для своєчасної евакуації мають кількість і розміри евакуаційних виходів і шляхів.
Визначення евакуаційних виходів регламентується вимогами ДБН В.1.1-7-2002 “Пожежна безпека об’єктів будівництва”.
Евакуаційними шляхами є шляхи, які ведуть до евакуаційних виходів і забезпечують безпеку людей при евакуації на випадок пожежі. До евакуаційних шляхів відносяться : коридори, проходи, фойє, кулуари, сходи, вестибюлі.
Ліфти, ескалатори та інші механічні засоби пересування до шляхів евакуації не відносяться.
Із будівель, з кожного поверху необхідно передбачати не менше двох евакуаційних виходів.
Один вихід допускається передбачати із приміщення, в якому одночасно може знаходитись не більше 50 чоловік.
Двері на шляхах евакуації повинні відкриватись у напрямку виходу із будівлі.
Допускається встановлювати двері, які відкриваються в середину приміщення, якщо в ньому одночасно може перебувати не більше 15 чоловік.
Висота дверей не повинна бути меншою ніж 2м, ширина – 0,8м.
Ширина проходів на шляхах евакуації повинна бути не менше 1м, висота – 2м.
Двері, які ведуть до сходової клітки або вестибюль повинні обладнуватись пристроями для самозачинення та ущільненнями в притулах.
На шляхах евакуації не допускається:
влаштовувати пороги, виступи, турнікети, розсувні та підйомні двері та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;
захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, матеріалами і т.д.;
влаштовувати слизьку поверхню;
застосовувати для оздоблення стін і стель матеріали груп горючості Г3, Г4;
закривати двері евакуаційних виходів на замки, для відкривання яких необхідні ключі.
Дії пожежного-рятувальника під час рятування людей
Дії пожежного – рятувальника визначені Бойовим статутом пожежної охорони, а саме:
мати при собі пожежно-технічне озброєння, яке необхідно для вказаного способу рятування;
сповістити тих, кого передбачається рятувати, під час входу приміщення про надання їм допомоги;
обрати короткий шлях та найбільш безпечний спосіб рятування, якщо вони не вказані командиром;
проходити з особою, що рятується, через зону підвищених температур та щільного задимлення тільки у випадкових випадках, застосувавши заходи до захисту особи, яку виносять з небезпечної зони, від впливу полум’я та диму.
Щоб допомога людям була своєчасною, необхідні ефективні способи пошуку їх у різних умовах пожежі. Найбільш розповсюдженими є способи пошуку, що розглядались раніше, але у даному випадку їх слід ще раз повторити, а саме:
Відшукуючи людей у приміщеннях, необхідно їх окликати, прислуховуватися до відгуків, чи немає характерних стогонів, за якими можна визначити місце перебування людей. При цьому дорослих слід шукати біля вікон, дверей, в коридорах, біля балконів та на шляхах, що ведуть до виходів з приміщень, де вони можуть знаходитись непритомними. Дітей необхідно шукати на ліжках, у шафах, у санвузлах у коморах, під столами, ліжками, в шафах та інших місцях.
Якщо є відомості про перебування людей у задимлених приміщеннях, а пожежні їх там не знаходять, необхідно ретельно перевірити всі приміщення, що примикають до осередку задимлення та пожежі. Лише переконавшись особисто, що потерпілих немає, пошуки припиняють.
Рятування людей - це бойові дії, скеровані на збереження життя людей, які не можуть самостійно покинути зону, де діють або є загроза дії на них небезпечних факторів пожежі. (вогню, диму, високої температури).
Евакуація людей – вимушений процес самостійного руху людей у супроводі пожежних або підготовлених на об’єкті осіб із зони діючих на них небезпечних факторів пожежі або коли останні можуть розповсюдитьсь на місця перебування людей.
Для рятування людей використовують основні та запасні евакуаційні виходи, пожежні драбини та автодрабини, рятівні мотузки.
Черговість рятування людей залежить від обстановки на пожежі та ступеню небезпеки для тих, кого рятують. При однаковому ступені небезпеки для тих кого рятують, спочатку рятують дітей, хворих та літніх людей, тому що здорові люди можуть правильно оцінювати ситуацію, вжити певних заходів із захисту себе від вражаючих факторів пожежі і деякий час чекати допомоги пожежних.
Шляхами порятунку й евакуації людей у будинках можуть бути:
основні входи і виходи;
запасні виходи;
віконні прорізи, балкони, лоджії, галереї, переходи і т.д.;
люки в перекриттях;
прорізи в перегородках, перекриттях і стінах, що проробляються пожежними.
Шляхи порятунку повинні бути по можливості короткими, надійними і безпечними. У залежності від обраних шляхів порятунку визначаються засоби і способи порятунку чи евакуації людей. Це у свою чергу впливає на визначення потрібної кількості сил і засобів. При необхідності проводити значні евакуаційні заходи номер виклику на пожежу чи іншу надзвичайну ситуацію підвищується.
Способи рятування людей визначають залежно від обстановки на пожежі та стану людей, які потребують допомоги пожежних. У більшості випадків люди можуть самостійно покинути небезпечну зону. Коли шляхи евакуації задимлені або мало відомі людям, або їх фізичний стан не позволяє з упевненістю визначитися з тим, що вони можуть самостійно покинути небезпечну зону – організовується їх вихід від наглядом пожежних.
Переноска людей з небезпечної зони організовується в тих випадках, коли люди не можуть самостійно пересуватися (маленькі діти, лежачі хворі, інваліди, непритомні тощо). Переноску здійснюють на руках, на ношах, ліжках, на підручних засобах (ковдрі, брезенті та інш.). Якщо одному пожежному потерпілого не підняти, особливо того, хто втратив свідомість, і нікому допомогти, його витягають у безпечне місце волоком, обережно, щоб не травмувати. Спуск по рятувальним засобам здійснюють тоді, коли основні та запасні шляхи евакуації відрізані вогнем або димом та відновити їх у короткий час не можливо.
Малюнок 10. Способи перенесення потерпілого одним пожежником
Малюнок 11. Порядок підйому та перенесення потерпілого одним пожежником
Для спуску людей використовують автодрабини, ручні пожежні драбини, автопідіймачі, а за відсутністю або малій їх висоті – рятувальні пожежні мотузки та ін.
Малюнок 12. Встановлення ручних пожежних драбин для рятування людей комбінованим способом
Малюнок 13. Винесення потерпілого двома пожежниками
Малюнок 14. Спуск потерпілого за допомогою рятувальної мотузки
Інколи приходиться звільняти людей уражених електричним струмом від упалих на них дротів. Заходи із звільнення людини від впалих на неї дротів треба проводити обережно, постійно вважаючи на те, що вони можуть перебувати під напругою. Спочатку треба спробувати відключити звичайним шляхом – вимикачем. Якщо це здійснити не можливо, необхідно перерізати дріт або скинути його з постраждалого при допомозі сухої гілки, сухою дошкою, одягом, канатом. Якщо звільнити людину можна тільки шляхом відтаскування її з небезпечної зони, на руки слід одягнути гумові рукавички, а ноги в гумові калоші або становитись на сухе дерево, скло, сухий одяг. Постраждалого слід брати тільки за одяг. Після того, як дія напруги на людину припинена слід постраждалому зробити штучне дихання.
Мал. 15. Способи звільнення потерпілого від дії електричного струму
Саморятування. Якщо обставини спонукають самого рятувальника до дій з саморятування, то йому необхідно в першу чергу скористуватися основними виходами або запасними виходами, пожежними драбинами. Кращим указником напрямку руху зовні є рукавна лінія. Але інколи бувають випадки, коли для рятувальнику безпечніше піднятися нагору, ніж спускатися униз.
Якщо звичні виходи відрізані вогнем, слід скористуватися пожежними драбинами, або вийти на балкон. У випадковому випадку можливо скористуватися рятувальною мотузкою. Її спочатку слід міцно прикріпити за якийсь надійно закріплений предмет, а потім це перевірити шляхом сильного посмикування за вільний кінець мотузки. В приміщенні мотузку слід прив’язувати за важкий чи твердо закріпленій стіл, спинку ліжка, диван, труби опалення чи водогінної мережі. Прив’язувати мотузку до дверей, вікна та іншим подібним предметами заборонено.
У деяких випадках способи рятування комбінують. Наприклад, виводять людей на дах чи балкон, а потім спускають автодрабинами, автопідіймачами або спускають потерпілих за допомогою пожежних мотузок на дах більш низької частини будівлі, а потім автодрабинами і автопідіймачами та ін.
У всіх випадках проведення рятувальних робіт необхідно викликати на місце проведення бойових дій швидку медичну допомогу.
Правила евакуації майна, матеріалів, обладнання. Визначення шляхів евакуації.
Захист матеріальних цінностей є завданням підрозділів МНС під час ліквідації пожеж та наслідків надзвичайних ситуацій.
У разі евакуації матеріальних цінностей пожежник-рятувальник зобов’язаний:
- дотримуватись вказаної командиром послідовності евакуації;
- обережно ставитись до матеріальних цінностей, що евакуюються, і вживати заходів для їх збереження;
не завалювати шляхи евакуації.
Під час визначення порядку евакуації слід зважати увагу на рекомендації персоналу, який працює на об’єкті, де відбулась надзвичайна подія або пожежа.
Якщо обслуговуючого персоналу не має, порядок евакуації майна визначається під час проведення розвідки пожежі, коли з’ясовується необхідність евакуації матеріальних цінностей, способи захисту від вогню, води, диму, шляхи та способи евакуації (при небезпеці їх знищення або псування).
Для успішної організації та проведення робіт з водозахисту розвідка визначає приміщення, обладнання та матеріали, яким створюється загроза від води; місце звідки може поступати вода; конструкцію перекриття та стін; місця можливого та зручного спуску води, заходи щодо захисту від води, а також необхідні засоби захисту.
Техніка безпеки.
При проведенні рятувальних робіт необхідно:
ужити заходів по запобіганню паніки;
залучити адміністрацію й обслуговуючий персонал;
викликати “швидку допомогу” і ін. взаємодіючі сили;
робити першу доврачебную допомогу;
передбачити місця для розміщення що рятуються;
забороняється використання для порятунку і самопорятунку мокрих чи рятувальних мотузок, що мають велику вологість, а також мотузок, що не складаються в бойовому розрахунку;
рятувальні роботи можна починати, тільки переконавши, що довжина мотузки забезпечує повний спуск на землю, балкон;
рятувальна мотузка (петля) повинна бути надійно закріплена на що рятується і правильно намотана на карабін.
Обов'язки пожежного при порятунку людей ст. 135 (ТСД у НС):
Під час рятування людей пожежний зобов’язаний:
мати при собі пожежно-технічне озброєння та спорядження, яке необхідне для вказаного командиром способу рятування;
сповістити при вході до приміщення людей, які рятуються, про надання їм допомоги (вживати заходів для недопущення паніки);
обрати найкоротший шлях і найбільш безпечний спосіб рятування, якщо вони не вказані командиром;
проходити з людиною, яку рятує, через зону підвищених температур і сильного задимлення тільки у винятковому випадку, при цьому вжити заходів для захисту її від дії небезпечних факторів пожежі.
При евакуації матеріальних цінностей. ст.137 (ТСД у НС):
Під час евакуації майна пожежний зобов’язаний:
дотримуватись вказаної командиром послідовності евакуації;
обережно ставитись до майна, що евакуюється, і вживати заходів для його збереження;
не захаращувати шляхи евакуації.
Питання для повторення: 1. Якими способами здійснюється рятування людей на пожежі? 2. Які вимоги існують до шляхів евакуації? 3. Які дії пожежного-рятувальника передбачені Тимчасовим статутом дій у надзвичайних ситуаціях? 4. Які існують правила евакуації майна, матеріалів, обладнання?