17. Підготовка до розуміння і сприймання художнього твору ( на прикладі “Гер переможений»)

Роботі над художнім твором, що вивчається текстуально, передують вступні заняття, завдання яких активізувати й збагатити знання учнів певного змісту, відновити відповідні життєві враження, викликати потрібний настрій, збудити інтерес до твору, бажання його прочитати, розібратись у ньому, а також привернути увагу школярів до таких важливих моментів тексту, які під час читання можуть бути не помічені ними

Завданнями вступних занять визначаються їх основні компоненти: висвітлення особливостей соціально-економічного та побутового життя суспільства відображеної письменником епохи; розгляд найважливіших подій і фактів, що характеризують рівень розвитку літератури і суміжних мистецтв; повідомлення про історію написання виучуваного твору та його літературну долю; встановлення внутрішньопредметних та міжпредметних зв'язків; пояснення незнайомих або малознайомих учням слів і висловів. Звичайно, в залежності від класу та конкретних умов деякі з цих компонентів можуть бути відсутні.

На вступних заняттях застосовуються різні методи, прийоми, форми, засоби роботи: розповідь, пояснення або лекція, зроблені вчителем; класні бесіди; доповіді, виступи, повідомлення, реферати школярів; читання уривків з наукових, науково-популярних, художніх чи художньо-публіцистичних творів (монографій, статей, спогадів, автобіографій, підручників із суміжних предметів тощо); демонстрування різних зразків наочності (творів живопису, графіки, скульптури, перегляд фільмів чи окремих кадрів з фільмів, слухання записів, робота з літературною картою тощо); запис учнями в зошити окремих важливих положень, яких немає в підручнику; проведення екскурсій у природу, на підприємство, місцями бойової слави, місцями перебування письменників та ін. Добір прийомів визначається характером твору, який буде читатися, та педагогічними умовами (підготовленістю класу, матеріалом, який перед тим вивчався на уроках літератури й суміжних предметів або вивчатиметься незабаром, досвідченістю та індивідуальними особливостями вчителя тощо).

Певний вплив на зміст і характер вступних занять має також і те, до якого роду й жанру належить твір, що читатиметься. Так, перед читанням драматичного твору учнів слід підготувати не тільки до сприйняття ідейно-тематичного змісту, а й провести бесіду про особливості викладу художнього матеріалу в ньому, композиції, прийомів творення характерів; визначити, чим п'єса подібна до епічного твору й чим відрізняється від нього.

Від змісту вступного заняття та застосовуваних прийомів залежить його тривалість. Треба враховувати, що надто коротке вступне заняття не може забезпечити належної підготовки класу до сприймання твору; при затяжному - виникає небезпека, що воно стане самодостатнім і відволікатиме увагу школярів від твору.

Деякі методисти (В.В.Голубков, Т.Ф.Бугайко та ін.) радять наприкінці навчального року давати учням старших класів не тільки списки тих творів, які належить прочитати влітку, а й кілька запитань та завдань, що мають "...мобілізувати увагу учнів, викликати читацьку зацікавленість".¹ Інші методисти (Л.А.Рибак, В.Я.Неділько) вважають, що такі запитання й завдання сковуватимуть учнів, знижуватимуть їх інтерес до твору.

З усіх невідомих учням або малозрозумілих слів та висловів у тексті перед читанням потрібно пояснити лише ті, без знання яких школярі можуть недостатньо чітко або неправильно зрозуміти окремі деталі, образи, настрій чи роздуми персонажів, різні описи і т.д., що часом призводить до викривленого розуміння важливих моментів твору. Добираючи слова й вислови для пояснення, вчитель має зважати й на те, які з них зовсім невідомі учням чи відомі з інших шкільних предметів (зокрема гуманітарного циклу), які дано у виносках або можуть бути зрозумілими з контексту.

Спочатку слід з'ясувати, які з відібраних учителем слів дітям відомі, уточнити учнівські відповіді. Пояснюючи значення нових слів, корисно прочитати речення з тексту, де вони вжиті; часом виникає потреба використати наочність (картини, малюнки, самі предмети тощо), навести синоніми, серед яких можуть бути й відомі учням, або назвати однокорінні слова, лексеми, що виникли від іншомовних слів, вимагають розкриття їх семантики; при цьому доцільно назвати й інші відомі чи ще невідомі школярам слова того ж походження.

Гер переможений

Емоційне, психологічне налаштування учнів на сприйняття тексту. У 7 кл. етапом підготовки до читання може бути вступне слово вчителя — есеїстична розповідь про Л. Пономаренко, її творчість, характер світосприймання письменниці — дивовижну здатність «бачити всіх людей добрими і гарними». Адже метою цілісного безпосереднього емоційного сприйняття новели «Гер переможений» є осягнення її наскрізного гуманістичного пафосу. Наприклад:

Любов Пономаренко — сучасна українська письменниця. Автор книг «Тільки світу» (К., 1984), «Дерево облич» Народилася в с. Іванківці на Чернігівщині. За фахом — учитель-філолог, журналіст. Герої її творів — звичайні люди, нічим не видатні. Вони добрі і довірливі, тому легко обманюються, не завжди можуть вистояти у життєвих випробуваннях. Можна запропонувати нетрадиційний початок уроку — емоційну, схвильовану розповідь учителя:про події війни. Можна перед уроком повести учнів на екскурсію до пам'ятників загиблим у Другій світовій війні.