- •1.Виховання і розвиток інтересу учнів до літератури як виду мистецтва і засобу пізнання дійсності (За поетичними творами)
- •2.Виразне читання як засіб емоційного впливу, естетичного сприймання художнього твору
- •3. Традиції і новаторство методики літератури
- •4.Специфіка вивчення драматичних творів у 8-9 класах
- •5. Метод самостійної роботи на уроках літератури(наприклад, при розгляді теми “Література українського романтизму”).
- •6. Особливості компаративного вивчення шкільного курсу літератури
- •7. Особливості вивчення ліричних творів української та світової літератури. Специфіка та види перекладів (поезія п. Тичини).
- •8. Міжпредметні зв’язки на уроці літератури. Українська література у контексті світової(на прикладі творів п.Куліша).
- •9 . Специфіка навчального предмета літератури, поєднання в ньому науки і мистецтва.
- •11. Метод лекції на уроках літератури (наприклад, при вивченні творчості г. Квітки-Основ`яненка)
- •12. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльності учнів на уроці.
- •13. Місце літератури в системі естетичного, морального та трудового виховання (поезія Симоненка).
- •14. В.О. Сухомлинський про творчу активність і самостійність учнів.
- •15. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •16. Перевірка письмових робіт вчителем, їх взаєморецензування учнями
- •17. Підготовка до розуміння і сприймання художнього твору ( на прикладі “Гер переможений»)
- •18 Твори споріднених галузей мистецтв на уроках літератури
- •19. Своєрідність методики викладання літератури як науки. Її складові частини і джерела розвитку
- •20 . Вивчення біографії письменника: джерела, форми, методи ( Леся Українка)
- •21.Планування роботи вчителя словесника
- •22.Розвиток методичної думки в Україні
- •24.Науковий аналіз роботи і методична допомого вчителеві літератури
- •25. Творче застосування методів та прийомів у різноманітних ситуаціях залежно від мети і виду заняття.
- •26. Методика вивчення читацьких інтересів школярів
- •27. Зміст, завдання і структура шкільного курсу літератури в сучасній школі. Аналіз програм з літератури.
- •28. Шкільний кабінет і його роль в організації навчального процесу
- •29. Специфіка викладання фольклору в школі( на прикладі 8 класу).
- •30. Завдання методики викладання теорії та історії української літератури в умовах побудови нової школи.
- •31. Міжпредметні та міжмистецькі зв"язки на уроках літератури.
- •32 . Метод евристичної бесіди на уроці літератури (за творами в.Винниченка) .
- •33. Етапи літературного розвитку школярів.
- •34.Теоретико-методичні засади порівняльного вивчення шкільного курсу літератури.
- •35. Вивчення драматичних творів у школі ( Карпенко-Карий *Сто тисяч*)
- •36. Читання твору та його види
- •37. Методичні форми і прийоми роботи над образом-персонажем
- •38. Проблеми класифікації методів навчання.
- •39. Особливості вивчення фольклорних творів. Зв'язок викладання літератури з життям при вивченні усної народної творчості у 8 класі.
- •40. Принципи аналізу художнього твору
- •41. Вивчення літературно-критичних статей. (і. Дзюба «Кобзар»)
- •42. С. Васильченко «свекор», 6 клас
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •44.Структура урокувивчення нового матеріалу
- •45. Участь учителя в педагогічному експерименті з методики літератури
- •46.Наочність на уроках літератури. Взаємодія слова і наочності. Технічні засоби навчання.
- •47.Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •48. Підсумкові заняття як завершальний етап вивчення твору чи творчості письменника
- •49. Вимоги до сучасного уроку літератури, його типи і структура.
- •50. Аналіз художнього твору в єдності форми і змісту (л. Костенко «Кольорові миші»)
- •51. Специфічні особливості уроку літератури рідного краю.
- •52. Урок як основна форма навчально-виховної роботи з учнями.
- •53. Аналіз епічних творів.
- •54. Вивчення публіцистичних творів на уроках літератури. Скласти план роботи.
- •55. Підвищення ефективності уроків літератури як наслідок застосування різних форм і методів навчання.
- •56. Формування в учнів теоретико-літературних понять. Місце елементів теорії літератури в програмах 7 класу.
- •57. Скласти структуру уроку узагальнення та систематизації знань з теми «Життя та творчість Івана Франка»
- •58.Вивчення літератури в школах різних типів
- •59. Історико-генетичний та історико-функціональний аспекти аналізу художнього твору.
- •60.Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •61. Характеристика підручників з укр. Літ. Для 5-9 класів.
- •62.Особливості уроків позакласного читання у середніх класах.
- •63. Тема. Леся Українка. Розповідь про життя поетеси, її мужність і силу духу. Потужне ліричне начало, романтичність поезії Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі».
- •I. Слово вчителя.
- •65. Учнівські реферати,доповіді,повідомлення і їх місце у навчальному процесі (наприклад,під час вивчення творів Франка).
- •66. Скласти план-конспект уроку узагальнення й систематизації знань за тв. Гумористів.
- •1.7. Обговорення змісту байки за питаннями:
- •2. Робота на картках
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
- •67.Бібліотечно- бібліографічна освіта учнів. Серед основних завдань шкільної бібліотеки є:
- •68. Уроки розвитку зв`язного мовлення. Система письмових робіт з літератури.
- •69. Основні етапи роботи над художнім твором.(Пасічник)
- •70.Учитель-словесник та його професійні якості (Волошина).
- •71.Методика вивчення монографічних тем у школі (творчість і.Котляревського). (нет.Волошина)
- •72.Літературно-мистецькі гуртки .Скласти план роботи гуртка.(Волошина)
- •73.Особливості побудови уроку літератури в умовах розвиваючого навчання.
- •74. Бесіда – найбільш активний мтод вивчення літератури.
- •75.Тема уроку. Раннє дорослішання дітей війни в оповіданні Миколи
- •78.Розвиток пізнавальної активності й самостійності учнів - одне з головних завдань вчителів-словесників.
- •79.Шляхи створення проблемних ситуацій.
- •80.Метод самостійної роботи на уроках літератури (тема «Література рідного краю»).
- •81. Основні види усних і письмових робіт з літератури, передбачені шкільноюпрограмою.
- •82.Робота над думою "Маруся Богусловка"
- •2.Конспект уроку Васильченко
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •6.Нетрадиційні уроки
- •7.Конспект контрольного уроку
- •V. Підсумок уроку vі. Домашнє завдання
- •8.Індивідуальний стиль письменника "Слово о полку Ігоревім"
34.Теоретико-методичні засади порівняльного вивчення шкільного курсу літератури.
(Волошина). Загальнометодологічні принципи інтерпретації художніх структур.
Методологія наукового аналізу літературного твору – сукупність принципів і прийомів, які використовуються дослідником під час аналізу-інтерпретації художнього тексту й комплексів творів. Принципи наукового аналізу літературного твору можна умовно класифікувати на основні, загальні і часткові, або спеціальні. До першої групи належать: принцип єдності змісту і форми, принцип історизму, принцип системності.
Принцип єдності змісту і форми – цей принцип будується на положенні про літературний твір як художню цілісність,в якій зміст і форма нероздільні. Аналізуючи твір у єдності змісту і форми треба мати на увазі таке: по перше, що повне досягнення єдності змісту і форми можливе лише в ідеалі. По-друге, часто трапляється так, що автор навмисне порушує принцип з тією метою, щоб виділити зміст або увиразнити форму і її самодостатність.
Принцип історизму – твір літератури не можна аналізувати поза історичним контекстом. Кожен твір – факт історії суспільства, історії культури, історії літератури й біографії митця.
Принцип системності- цілісність – найістотніша ознака твору, одне з фундаментальних понять його художності. Художньому твору як системі притаманні такі ознаки і властивості: 1) спрямованість і взаємоузгодженість усіх компонентів для результату; 2) наявність детермінант, які організовують компоненти та елементи в систему; 3)виникнення специфічних зв’язків і взаємовідношень функцій між компонентами; 4) зітканість системи із менших підсистем.
Принцип проблемності – передбачає розгляд компонентів та елементів твору як засобів, у яких втілюється зміст.
Принцип всебічності- базується на розумінні твору як складності, багатошарової і багатогранної структури, до складу якої входить ціла система компонентів.
Різновиди і шляхи компаративного аналізу.
Емпіричний аналіз (фр. Досвід)- це аналіз, який будується на описі матеріалу, нагромадженні фактів про твір. Тому цей аналіз називають ще й інформативно-описовим, фактографічним.
Теоретичний аналіз- на відмінну від емпіричного не просто констатує факт, а дає його характеристику, вивчає його властивості, ознаки, досліджує функції тобто глибоко осмислює їх.
Теж є якісний і кількісний аналіз. Кількісний полягає в тому, що дослідники роблять підрахунки і на основі одержаних цифрових данних характеризує й оцінює літературний твір.
За об’єктом спостереження розрізняють макро і мікроаналіз.
Макроаналіз – це дослідження макроструктури твору: сюжету, його епізодів, композиції, образної системи.
Мікроаналіз- це дослідження, спрямоване на вивчення мікроелементів переважно тропів, аналізуючи які, можна прийти до осмислення твору вцілому.
Наукові напрями і конкретні методи аналізу літ.твору
1) Біографічний метод – прихильники цього методу стверджували, що саме індивідуальний тип митця визначає особливості його твору. Зустрічаємо цей метод у роботах О.Огоновського, М. Петрова.
2) Конкретно-історичний метод - цей метод прагне осмислити і ґрунтовно висвітлити суспільно-політичні процеси і так званий *час духу* , які знайшли своє відображення в образах і картинах твору.
3) Соціологічний метод – розгул. Твір в ідеологічному плані ( що відображено, які процеси суспільного життя відбиті у творі тощо). Цей метод охоплює переважно зміст твору.
4) Феноменологічний метод вимагає : а) чистого абстрагування, б) відокремлення будь якого явища, що вивчається , від контексту. Цей метод передбачає розгляд твору окремо від біографії автора.
5) Формальний метод- дослідник зосереджує увагу переважно на формі твору. Формалісти прагнуть до тонкості своїх спостережень і висновків, а тому застосовують статистичні методи вивчення формових компонентів.
6) Структуральний метод- це спосіб зв’язку вивчення між складовими частинами, компонентами твору як цілісного організму, систем історичних відношень між ними.
7) Психологічний метод – дослідження психологізму в творах літератури. Його начастіше використовують при дослідженні образів-персонажів : поведінка і вчинки, внутрішній віт героя, спосіб вираження психічних станів.
8) Метод цілісної інтерпретації художньої структури- погляд на твір як цілісну структуру.
9) Комплексний аналіз – це аналіз, який для розв’язання тих чи інших проблем залучає категорії. Ідеї , методи, поняття інших наук ( філософії, соціології, лінгвістики…)
