34.Теоретико-методичні засади порівняльного вивчення шкільного курсу літератури.

(Волошина). Загальнометодологічні принципи інтерпретації художніх структур.

Методологія наукового аналізу літературного твору – сукупність принципів і прийомів, які використовуються дослідником під час аналізу-інтерпретації художнього тексту й комплексів творів. Принципи наукового аналізу літературного твору можна умовно класифікувати на основні, загальні і часткові, або спеціальні. До першої групи належать: принцип єдності змісту і форми, принцип історизму, принцип системності.

Принцип єдності змісту і форми – цей принцип будується на положенні про літературний твір як художню цілісність,в якій зміст і форма нероздільні. Аналізуючи твір у єдності змісту і форми треба мати на увазі таке: по перше, що повне досягнення єдності змісту і форми можливе лише в ідеалі. По-друге, часто трапляється так, що автор навмисне порушує принцип з тією метою, щоб виділити зміст або увиразнити форму і її самодостатність.

Принцип історизму – твір літератури не можна аналізувати поза історичним контекстом. Кожен твір – факт історії суспільства, історії культури, історії літератури й біографії митця.

Принцип системності- цілісність – найістотніша ознака твору, одне з фундаментальних понять його художності. Художньому твору як системі притаманні такі ознаки і властивості: 1) спрямованість і взаємоузгодженість усіх компонентів для результату; 2) наявність детермінант, які організовують компоненти та елементи в систему; 3)виникнення специфічних зв’язків і взаємовідношень функцій між компонентами; 4) зітканість системи із менших підсистем.

Принцип проблемності – передбачає розгляд компонентів та елементів твору як засобів, у яких втілюється зміст.

Принцип всебічності- базується на розумінні твору як складності, багатошарової і багатогранної структури, до складу якої входить ціла система компонентів.

Різновиди і шляхи компаративного аналізу.

Емпіричний аналіз (фр. Досвід)- це аналіз, який будується на описі матеріалу, нагромадженні фактів про твір. Тому цей аналіз називають ще й інформативно-описовим, фактографічним.

Теоретичний аналіз- на відмінну від емпіричного не просто констатує факт, а дає його характеристику, вивчає його властивості, ознаки, досліджує функції тобто глибоко осмислює їх.

Теж є якісний і кількісний аналіз. Кількісний полягає в тому, що дослідники роблять підрахунки і на основі одержаних цифрових данних характеризує й оцінює літературний твір.

За об’єктом спостереження розрізняють макро і мікроаналіз.

Макроаналіз – це дослідження макроструктури твору: сюжету, його епізодів, композиції, образної системи.

Мікроаналіз- це дослідження, спрямоване на вивчення мікроелементів переважно тропів, аналізуючи які, можна прийти до осмислення твору вцілому.

Наукові напрями і конкретні методи аналізу літ.твору

1) Біографічний метод – прихильники цього методу стверджували, що саме індивідуальний тип митця визначає особливості його твору. Зустрічаємо цей метод у роботах О.Огоновського, М. Петрова.

2) Конкретно-історичний метод - цей метод прагне осмислити і ґрунтовно висвітлити суспільно-політичні процеси і так званий *час духу* , які знайшли своє відображення в образах і картинах твору.

3) Соціологічний метод – розгул. Твір в ідеологічному плані ( що відображено, які процеси суспільного життя відбиті у творі тощо). Цей метод охоплює переважно зміст твору.

4) Феноменологічний метод вимагає : а) чистого абстрагування, б) відокремлення будь якого явища, що вивчається , від контексту. Цей метод передбачає розгляд твору окремо від біографії автора.

5) Формальний метод- дослідник зосереджує увагу переважно на формі твору. Формалісти прагнуть до тонкості своїх спостережень і висновків, а тому застосовують статистичні методи вивчення формових компонентів.

6) Структуральний метод- це спосіб зв’язку вивчення між складовими частинами, компонентами твору як цілісного організму, систем історичних відношень між ними.

7) Психологічний метод – дослідження психологізму в творах літератури. Його начастіше використовують при дослідженні образів-персонажів : поведінка і вчинки, внутрішній віт героя, спосіб вираження психічних станів.

8) Метод цілісної інтерпретації художньої структури- погляд на твір як цілісну структуру.

9) Комплексний аналіз – це аналіз, який для розв’язання тих чи інших проблем залучає категорії. Ідеї , методи, поняття інших наук ( філософії, соціології, лінгвістики…)