- •1.Виховання і розвиток інтересу учнів до літератури як виду мистецтва і засобу пізнання дійсності (За поетичними творами)
- •2.Виразне читання як засіб емоційного впливу, естетичного сприймання художнього твору
- •3. Традиції і новаторство методики літератури
- •4.Специфіка вивчення драматичних творів у 8-9 класах
- •5. Метод самостійної роботи на уроках літератури(наприклад, при розгляді теми “Література українського романтизму”).
- •6. Особливості компаративного вивчення шкільного курсу літератури
- •7. Особливості вивчення ліричних творів української та світової літератури. Специфіка та види перекладів (поезія п. Тичини).
- •8. Міжпредметні зв’язки на уроці літератури. Українська література у контексті світової(на прикладі творів п.Куліша).
- •9 . Специфіка навчального предмета літератури, поєднання в ньому науки і мистецтва.
- •11. Метод лекції на уроках літератури (наприклад, при вивченні творчості г. Квітки-Основ`яненка)
- •12. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльності учнів на уроці.
- •13. Місце літератури в системі естетичного, морального та трудового виховання (поезія Симоненка).
- •14. В.О. Сухомлинський про творчу активність і самостійність учнів.
- •15. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •16. Перевірка письмових робіт вчителем, їх взаєморецензування учнями
- •17. Підготовка до розуміння і сприймання художнього твору ( на прикладі “Гер переможений»)
- •18 Твори споріднених галузей мистецтв на уроках літератури
- •19. Своєрідність методики викладання літератури як науки. Її складові частини і джерела розвитку
- •20 . Вивчення біографії письменника: джерела, форми, методи ( Леся Українка)
- •21.Планування роботи вчителя словесника
- •22.Розвиток методичної думки в Україні
- •24.Науковий аналіз роботи і методична допомого вчителеві літератури
- •25. Творче застосування методів та прийомів у різноманітних ситуаціях залежно від мети і виду заняття.
- •26. Методика вивчення читацьких інтересів школярів
- •27. Зміст, завдання і структура шкільного курсу літератури в сучасній школі. Аналіз програм з літератури.
- •28. Шкільний кабінет і його роль в організації навчального процесу
- •29. Специфіка викладання фольклору в школі( на прикладі 8 класу).
- •30. Завдання методики викладання теорії та історії української літератури в умовах побудови нової школи.
- •31. Міжпредметні та міжмистецькі зв"язки на уроках літератури.
- •32 . Метод евристичної бесіди на уроці літератури (за творами в.Винниченка) .
- •33. Етапи літературного розвитку школярів.
- •34.Теоретико-методичні засади порівняльного вивчення шкільного курсу літератури.
- •35. Вивчення драматичних творів у школі ( Карпенко-Карий *Сто тисяч*)
- •36. Читання твору та його види
- •37. Методичні форми і прийоми роботи над образом-персонажем
- •38. Проблеми класифікації методів навчання.
- •39. Особливості вивчення фольклорних творів. Зв'язок викладання літератури з життям при вивченні усної народної творчості у 8 класі.
- •40. Принципи аналізу художнього твору
- •41. Вивчення літературно-критичних статей. (і. Дзюба «Кобзар»)
- •42. С. Васильченко «свекор», 6 клас
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •44.Структура урокувивчення нового матеріалу
- •45. Участь учителя в педагогічному експерименті з методики літератури
- •46.Наочність на уроках літератури. Взаємодія слова і наочності. Технічні засоби навчання.
- •47.Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •48. Підсумкові заняття як завершальний етап вивчення твору чи творчості письменника
- •49. Вимоги до сучасного уроку літератури, його типи і структура.
- •50. Аналіз художнього твору в єдності форми і змісту (л. Костенко «Кольорові миші»)
- •51. Специфічні особливості уроку літератури рідного краю.
- •52. Урок як основна форма навчально-виховної роботи з учнями.
- •53. Аналіз епічних творів.
- •54. Вивчення публіцистичних творів на уроках літератури. Скласти план роботи.
- •55. Підвищення ефективності уроків літератури як наслідок застосування різних форм і методів навчання.
- •56. Формування в учнів теоретико-літературних понять. Місце елементів теорії літератури в програмах 7 класу.
- •57. Скласти структуру уроку узагальнення та систематизації знань з теми «Життя та творчість Івана Франка»
- •58.Вивчення літератури в школах різних типів
- •59. Історико-генетичний та історико-функціональний аспекти аналізу художнього твору.
- •60.Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •61. Характеристика підручників з укр. Літ. Для 5-9 класів.
- •62.Особливості уроків позакласного читання у середніх класах.
- •63. Тема. Леся Українка. Розповідь про життя поетеси, її мужність і силу духу. Потужне ліричне начало, романтичність поезії Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі».
- •I. Слово вчителя.
- •65. Учнівські реферати,доповіді,повідомлення і їх місце у навчальному процесі (наприклад,під час вивчення творів Франка).
- •66. Скласти план-конспект уроку узагальнення й систематизації знань за тв. Гумористів.
- •1.7. Обговорення змісту байки за питаннями:
- •2. Робота на картках
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
- •67.Бібліотечно- бібліографічна освіта учнів. Серед основних завдань шкільної бібліотеки є:
- •68. Уроки розвитку зв`язного мовлення. Система письмових робіт з літератури.
- •69. Основні етапи роботи над художнім твором.(Пасічник)
- •70.Учитель-словесник та його професійні якості (Волошина).
- •71.Методика вивчення монографічних тем у школі (творчість і.Котляревського). (нет.Волошина)
- •72.Літературно-мистецькі гуртки .Скласти план роботи гуртка.(Волошина)
- •73.Особливості побудови уроку літератури в умовах розвиваючого навчання.
- •74. Бесіда – найбільш активний мтод вивчення літератури.
- •75.Тема уроку. Раннє дорослішання дітей війни в оповіданні Миколи
- •78.Розвиток пізнавальної активності й самостійності учнів - одне з головних завдань вчителів-словесників.
- •79.Шляхи створення проблемних ситуацій.
- •80.Метод самостійної роботи на уроках літератури (тема «Література рідного краю»).
- •81. Основні види усних і письмових робіт з літератури, передбачені шкільноюпрограмою.
- •82.Робота над думою "Маруся Богусловка"
- •2.Конспект уроку Васильченко
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •6.Нетрадиційні уроки
- •7.Конспект контрольного уроку
- •V. Підсумок уроку vі. Домашнє завдання
- •8.Індивідуальний стиль письменника "Слово о полку Ігоревім"
28. Шкільний кабінет і його роль в організації навчального процесу
Кабінетна система навчання як якісно новий етап у розвитку навчально-матеріальної бази школи все більше утверджується в житті.Важливе місце серед предметних кабінетів у школі займає навчальний кабінет літератури, головне призначення якого створення сприятливих умов для самостійної роботи над твором письменника, виховання в учнів любові до книги. Шкільний кабінет мови і літератури - це навчальне приміщення, спеціально обладнане відповідно до вимог наукової організації праці меблями, всіма необхідними засобами навчання та пристроями, що полегшують їх використання, для проведення уроків, факультативних занять та різноманітних позакласних заходів з мови і літератури, виховної роботи з учнями засобами літератури і мистецтва, а також для підвищення наукової та методичної кваліфікації вчителів.
У школах організовуються як мовно-літературні кабінети, так і навчальні кабінети окремо з мови і окремо з літератури, хоча вони існують у школі у тісній співдружності.
Усі матеріальні засоби літературного кабінету можна поділити на три групи: навчальне обладнання (книги, навчально-наочні посібники, аудіовізуальні засоби); загальне обладнання (меблі та пристосування, які полегшують використання навчального обладнання) і спеціальні засоби для наукової організації навчального процесу й керівництва ним (картотеки, пам'ятки, каталоги, тематичні папки, картки тощо).
Для розміщення навчального обладнання в кабінеті здебільшого служать передня і задня стінки, його ж бокові стінки - це в основному експозиційна зона кабінету.
Передня стінка кабінету - це його демонстраційна зона. Тут знаходиться демонстраційний стіл учителя з відділеннями, де можна розмістити навчальні посібники, потрібні для кількох уроків. Інші навчальні посібники розміщаються на задній стінці кабінету, а великі за обсягом - у нішах або фанерних ящиках з відкидними дверцятами, які обладнуються на задній стінці кабінету або нижче класної дошки. У демонстраційний стіл учителя вмонтовуються магнітофон,програвач, кодоскоп, пульт управління.
На передній стінці кабінету розміщається універсальна дошка (краще розсувна чи двостулкова) з екраном. Дошка має пристрій для демонстрування наочних посібників на уроці (рухомі хомутки для таблиць, роликові тримачі). В класній дошці з розгорнутими щитами середній щит може бути екраном чи магнітною дошкою. З одного боку дошки обладнується робочий стенд "Сьогодні на уроці", з другого - встановлюється на підставці телевізор.
По обидва боки від проекційної апаратури, вздовж усієї задньої стінки встановлюються відкриті секційні шафи або стелажі, де розміщується книжковий фонд кабінету (з одного боку) та роздавально-дидактичний матеріал, діатека, фонотека, картотека кабінету, тематичні папки, методрозробки вчителів і матеріали з досвіду роботи (з другого).
Бокова стінка кабінету - експозиційна зона. Тут оформляються змінні стенди про письменників, які вивчаються в школі, розміщуються матеріали до ювілейних дат, з літературного краєзнавства, учнівської творчості, про літературні новини. У деяких школах для експозицій обладнується на боковій стінці поздовжній виставочний стенд з розсувним склом.
Шкільний літературний кабінет у першу чергу має свій книжковий фонд. У кабінеті розміщуються друковані, екранні та звукотехнічні навчально-іаочні посібники з літератури.Навчальні кабінети з української мови і літератури є центром навчально-методичної роботи в школі з цих предметів, вони працюють у тісному зв'язку з шкільною бібліотекою. Такі кабінети є справжньою творчою лабораторією учителя, бо допомагають йому добре підготуватись до уроків іпроводити їх на високому ідейно-методичному рівні. Літературний кабінет є місцем проведення консультацій, додаткових занять з літератури, факультативів, занять літературних гуртків. Тут же словесники проводять засідання свого методоб'єднання, а учні можуть самостійно попрацювати над додатковою літературою після уроків.
Вся позакласна робота літературного кабінету спрямовується на пропаганду сучасної літератури: тут працює гурток любителів літератури, збираються матеріали з літературного краєзнавства, складаються композиції до літературних вечорів, плани проведення літературних тижнів, фестивалів художньої творчості.
У літературному кабінеті книжковий фонд обліковується в картотеці, яка має такі розділи серед книг про життя і творчість письменника, що вивчаються в школі: твори письменника (зібрання творів, збірники, видання окремих творів), література про письменника і його творчість, образ письменника і його творчість у мистецтві (художній літературі, образотворчому мистецтві, музиці, театрі, кіно), вивчення життя і творчості письменника в школі (вивчення біографії, аналіз творів, тематика письмових робіт. У літературному кабінеті учні можуть легко дістати довідкову літературу і вдосконалювати навички користування нею. Наприклад, вивчаючи поему Т.Шевченка "Кавказ", дев'ятикласники для з'ясування того, хто такий Яків Бальмен, котрому поет присвятив свій твір, повинні звернутися до двотомного "Шевченківського словника".Кабінет літератури є зручним місцем для самостійної роботи учнів. Перш за все тут вони можуть швидше і грунтовніше підготуватись до уроку.
