71.Методика вивчення монографічних тем у школі (творчість і.Котляревського). (нет.Волошина)

Поєднання в програмі для старших класів монографічних і оглядових тем дає можливість не тільки ознайомити учнів з найхарактернішими художніми творами, розкрити життєвий і творчий шлях ряду найвидатніших письменників, й показати їх місце в загальному процесі розвитку суспільства й літератури, з'ясувати значення їх творчості для того часу й нашої сучасності, глибоко усвідомити їх виховну роль.Час на вивчення кожної монографічної та оглядової теми програма

розподіляє орієнтовно. Вчителеві дозволяється в міру необхідності,

зважаючи на умови роботи, склад учнів, обґрунтовані методичні

міркування, дещо змінювати кількість навчальних годин на ту чи іншу

тему, в межах загальної кількості годин, визначених навчальним планом на

предмет літератури.

Короткі відомості про життя і творчість письменника слід подавати тоді, коли текстуально вивчається лише один твір або уривки з нього. Нарис життя і творчості письменника в старших класах використовується частіше (І.П.Котляревський).Нарис- цілісна, закінчена з чітко визначеними межами розповідь, в якій повідомляються основні факти життя письменника, виявляється соціально-індивідуальна визначеність його особистості. Зміст цього виду біографії складає матеріал, залучений з метою дати образну уяву про письменника - людину і дозволяє юним читачам побачити його у дії. Виділення найголовнішого У житті письменника, коментування основних подій життєвого і творчого шляху наблизить учнів до розуміння процесу написання твору, познайомить з індивідуальним обличчям митця.До ионографічних тем ми відносимо вивчення в 9 кл. Котляревського( «Енеїда » , «Наталка-Полтавка»). Показовим для розуміння духу українства є значний і знаковий епізод вітчизняного літературного життя: "Енеїда" І. Котляревського – перший твір, який започаткував появу живої народної української мови, а також відкрив епоху нової української літератури – був саме комедією. Ці обставини говорять про те, що поема заслуговує на більшу увагу не тільки з боку літературознавців, але й із боку соціальних дослідників, оскільки дозволяє розкрити деякі несвідомі механізми формування національної ідентичності. Такі дослідження виявляються актуальними в сучасних умовах пошуків нової української національної ідентичності, пов'язаних із необхідністю інтегрування нашої держави в глобальний світовий простір. Виявлення й розуміння несвідомих механізмів самовизначення нації, що є архетипічними для українців, дасть надію на можливість зберегти своє національне обличчя та уникнути тотального нівелювання. 

72.Літературно-мистецькі гуртки .Скласти план роботи гуртка.(Волошина)

Літературний гурток - центр усієї позакласної роботи з літератури у школі. Він охоплює невелику групу школярів (15-25 чол.), найчастіше одного віку. Серед його основних завдань - формування творчої активності й самостійності учнів, розвиток і вдосконалення психічних якостей особистості, поглиблення інтересу до вивчення літератури, розширення запасу знань школярів з літератури, основ теорії літератури, виявлення літературно обдарованих дітей, стимулювання їх творчого зростання.

Діяльність літературного гуртка ґрунтується на загально-дидактичних принципах науковості, послідовності і систематичності, наступності і перспективності, зв'язку теорії з практикою, доступності та специфічних -єдності класних і позакласних занять, добровільності, рівноправності, зацікавленості школярів у роботі.

У шкільній практиці - гуртки різних видів: літературно-творчі, літературно-мистецькі, гурток виразного читання, літературно-фольклорні, літературно-драматичні та інші. Існують у школах і літературно-мистецькі об'єднання, клуби з кількома секціями.

Напрями діяльності гуртка різноманітні:

• ознайомлення з товарами минулого й сучасного;

• вивчення основ теорії літератури;

• розвиток зв'язного мовлення (збагачення мовлення учнів з погляду лексичної і граматичної будови, засвоєння норм української літературної мови, формування умінь і навичок самостійно складати зв'язні висловлювання; виразне і художнє читання);

• літературне краєзнавство: ознайомлення з життєвим і творчим шляхом митців-земляків, творами, що пов'язані з місцевим матеріалом, пошук прототипів літературних персонажів, записи спогадів, розповідей, легенд про письменників, фольклорних матеріалів, літературні екскурсії;

• підготовка і проведення масових заходів: ранки, вечори, суботи, вечорниці, поетичні вогники, читацькі конференції, диспути, олімпіада, виставки, свята;

• творчі зустрічі з митцями, прес-конференції з авторами книг;

• випуск шкільної преси: альманахи, альбоми, газети (загальношкільна, літературного гуртка, ювілейна), рукописні журнали;

• підготовка матеріалів до літературної географії області.

У залежності від виду гуртка планується і його робота. Проте в усіх випадках учитель мусить на кращих зразках літератури утверджувати у свідомості молодого покоління ідеї національного відродження України, почуття загальнолюдських цінностей: доброти, милосердя, честі, справедливості.Успіх у роботі гуртка залежить від актуальності і значущості того, над чим працюють школярі. Скажімо, для гуртка учнів 5-7 класів цікавою буде героїко-патріотична тема: боротьба українського народу проти завойовників, за утвердження своєї державності.Звичайно, кожний керівник планує роботу гуртка, виходячи із конкретних умов. План роботи гуртка учнів 5-7 класів орієнтовно може мати таку структуру: зміст, кількість годин, дата проведення занять. До змісту роботи входить обговорення плану роботи та завдань на рік; звіт гуртківців за проведену роботу влітку; підготовка матеріалів до літературної газети; літературні екскурсії, коментоване обговорення книг; літературні вечори, ранки; проведення конкурсу на кращого декламатора; випуск літературного рукописного журналу; обговорення завдань на літні канікули; підсумкове заняття.

План роботи гуртка «Виразного читання»

План роботи гуртка виразного читання Пояснювальна запискаУ Концепцiï громадянського виховання особистостi в умовах  розвитку украïнськоï державностi, розробленiй  Мiнiстерством  освiти  i науки Украïни вказано, що виховання громадянина в державi має бути спрямоване передусiм на розвиток патрiотизму, тобто любовi до свого народу, до Украïни,  виробленнi активноï  життєвоï позицiï.  I  найефективнiшими  у  формуваннi  особистостi   є правильне i красиве мовлення. Нинi  у  багатьох   школах   з   успiхом   викладається   спецкурс «Виразне  читання»,  який  розвиває  в  учнiв  любов  до рiдного слова, правильне i красиве мовлення. В  основу  занять  гуртка  покладена  робота  з  лiричними,  епiчними  i драматичними творами, з метою вивчення  специфiки  украïнськоï мови i лiтератури, розвитку творчих здiбностей учня. Робота гуртка передбачає проведення свят та лiтературних  вечорiв, оформлення кабiнету украïнськоï лiтератури. Програма гуртка розрахована для вивчення протягом  року  (34  години  на рiк), охоплює дiтей 7 класу. Запропонований змiст занять та розподiл годин орiєнтовнi. з/пТема заняттяДатаПримiтка 1.Виразне  читання  як  вiдтворення  в  живому  словi  думок,   почуттiв автора08.09.11 2.Iнтонацiя,   ïï складники22.09.11 3.Правильна     лiтературнавимова06.10.11 4.Виразне читання поезiй про мову(О.Олесь, В.Сосюра, Д.Павличко,  Д.Бiлоус)20.10.07 5.Пiдготовка  доДня  украïнськоï   словесностi03.11.11 6.Логiчнi  паузи.Пейзажна лiрика: вiршi про осiнь(Л.Костенко, фольклорнi поезiï)17.11.11 7Темп виразного читання1.12.11 8.Емоцiйно-образна виразнiсть читання. Зима у художнiх творах(I.Франко, М.Рильський, Б.Лепкий)15.12.11 9.Виразне читання  поезійТараса   Шевченка19.01.12 10.Виразне   читання   поезiй    ЛiниКостенко02.02.12 11.Виразне  читання  поезiй  iнтимноï  лiрикиЛ.Украïнки, Д.Павличка16.02.12 12У       свiтiказки1.03.12 13.Виразне   читання   байок15.03.12 14Виразнечитання   гуморесок,    спiвомовок05.04.12 15.Виразне    читаннядраматичних творiв, його особливостi19.04.12 16.Конкурс на  кращогочитця  творiв  про  Велику  Вiтчизняну  вiйну03.05.12 17.Пiдсумковезаняття20.05.12

 ОСНОВНI ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ I ВМIНЬ УЧНIВ(   з   урахуванням   засвоєного   у   процесi  вивчення   курсу украïнськоï лiтератури). Учнi повиннi знати: фольклорнi твори; жанровi особливостi казки, лiричних творiв, байок, драматичних творiв; основнi елементи виразностi читання народних та лiтературних творiв; пам'ятати змiст вивчених творiв, основнi подiï та ïх учасникiв; тему та iдею вивчених творiв.

Учнi повиннi вмiти: коментувати, прочитаний твiр; давати розгорнуту самостiйну характеристику дiйових осiб, висловлювати своє ставлення до них; давати усний та письмовий вiдгук про прочитаний твiр; виразно читати; Виразно та емоцiйно декламувати.