40. Принципи аналізу художнього твору

Щоб розкрити ідейно-художню вартість твору, треба дотри­муватися певних принципів. Принципи аналізу — це найзагальніші правила, що випливають з розуміння природи й суті художньої літератури; правила, якими керуємося, проводячи аналітичні операції з твором.

На основі законів дидактики в методиці літератури визначено основні принципи аналізу художнього твору в середній школі.

Принцип історизму: конкретно-історичний підхід до аналізу твору; врахування особливостей суспільного життя зображеної епохи передбачає: дослід­ження суспільно-історичних умов написання твору; вивчення історико-літературного контексту, в яко­му твір постав перед читачем; визначення місця тво­ру в мистецькому доробку письменника; оцінку тво­ру з погляду сучасності (осмислення проблематики, художньої вартості твору новими поколіннями дос­лідників і читачів). Певним моментом реалізації принципу історизму є вивчення історії написання, публікації і дослідження твору.

Принцип науковості: проведення аналізу твору з позиції сучасного літературознавства; врахування ідейно-художньої своєрідності виучуваного твору, його родової та жанрової специфіки. Системний підхід до твору передбачає розгляд його як системи компонентів, тобто органічної єдності в ньому всіх частин. Повний, справді науковий аналіз повинен бути сис­темним. Таке розуміння принципу систем­ності має об'єктивну мотивацію: з одного боку, сам твір є системою, а з другого — засоби його вивчення повинні складати певну систему.

Принцип єдності змісту й форми: виявлення їх взаємозв'язку (зміст оформлений, форма змістовна); з'ясування провідної ролі змісту і впливу форми на зміст; розкриття взаємозв'язності елементів змісту й форми, перехід одного в друге; показ використання письменником певних елементів форми для вираження певних елементів змісту. Зміст і форма літературного твору - нерозривна єдність. Художній твір повинен бути сприйнятий як цілісна ідейно-художня структура. Література відображає життя через змалюваннря окремих людських типів, і осягнути ідею твору можна тільки простеживши, як поступово вона реалізується через художні образи.

Принцип доступності учням різного віку та розвитку - і самих наукових положень, і методів, прийомів, форм роботи; врахування суми педагогічних обставин, в яких проводиться аналіз.

Принцип емоційності: забезпечення умов поглибленого переживання учнями почуттів та вражень, викликаних під час першого читання, з метою посилення виховного впливу твору на юних читачів.

Дотримання цих принципів допомагає вчителеві домогтися єдності почуття і мислення у сприйнятті твору, уникнути шаблону та схематизму в аналізі художніх текстів, забезпечує можливість творчого підходу й здійснення розгляду кожного з них.

41. Вивчення літературно-критичних статей. (і. Дзюба «Кобзар»)

Літературно-критичні статті опрацьовуються учнями під керівництвом учителя на різних етапах вивчення творів. Вони доповнюють знання учнів з біографії письменника, з окремої теми вивченого твору і вивчення творчості письменника взагалі чи на підсумковому чи на вступному уроці. Є статті, які характеризують певного автора. Такою є стаття Дзюби «Кобзар. А є такі літературно-критичні статті, розвідки, монографії, які характеризують не лише письменника, якому присвячена стаття, а й що автор сам собою являє. Наприклад, літературно-критичне дисертаційне дослідження Василя Стуса про П. Тичину «Сходження на Голгофу слави». Стус залишив про себе книгу, про своє бачення літературного процесу, виявив найкращі риси літературного критика. Видатний критик Іван Франко розглядав постаті від Івана Вишенського до Черемшини, Стефаника, Мартовича.

Великі за обсягом статті-некрологи і ювілейні статті вчитель може дати учням на самостійне опрацювання вдома. Якщо літературно-критична стаття містить оцінку, яка не співпадає із загальноприйнятною, велика за обсягом, або містить у собі протиріччя, то краще аналізувати таку статтю в класі під керівництвом учителя.

Інколи вчитель сам детально пояснює статтю і обмежується не однією, а кількома статтями або висловами різних діячів літератури, які суперечитимуть статті або будуть підтримувати цю думку.

Якщо ми працюємо над однією статей, перший урок вчитель повинен зробити навчальним. Це означає, що вчитель вчить учнів правильно працювати зі статею: як складати план, тези, конспект статті. Складаючи план, вчитель робить пропуски, щоб написати тезу, тобто здійснити ґрунтовний виклад пункту плану. А конспект - це стислий переказ чи цитування уривка літературно-критичної статті. Конспект можна запропонувати учням зробити 2 способами: 1. Короткий переказ прочитаного. 2. Цитування.

Використовувати літературно-критичні статті можна з 8 класу, добираючи переважно цитування, вислови відомих людей про твір. У 9 класі, починаючи з творчості Шевченка, літературно-критична стаття займає важливе місце у вивченні літератури. Так як у 9 класі учні вивчають історію української літератури, то без літературної критики її вивчити практично неможливо.

До речі, великими промахами вчителя під час розгляду статті є недостатнє звернення вчителя до самого автора, велику за обсягом статтю вимагає закінчити на уроці, вчитель не аналізує літературно –критичні статті за художньо-стильовими особливостями.

Читання статті – важливий етап для осмислення змісту та специфіки твору, адже на слух науковий текст сприймається важко. Тому читаємо мовчи індивідуально чи вголос та заздалегідь підготовленим учнем, решта класу слідкує за читцем. Методисти радять застосувати коментоване читання, при цьому варто ключові моменти занотовувати чи робити виписки у зошити, переривати читання бесідою, щоб з’ясувати рівень засвоєння учнями матеріалу. Так організовуємо колективну роботу над статтею.

Н.Волошина, Є.Пасічник, О.Телехова пропонують різні види самостійної роботи (індивідуальну, групову, парами тощо). Письмове опрацювання статті може проводитися різними способами, а саме: складання плану, тез, конспектів, виписок. Передусім учнів необхідно навчити виконувати названі види робіт. Для цього варто відвести цілий урок (уже в 9 класі), обрати статтю для колективної роботи, яка відповідала всім критеріям добору такого виду робіт для текстуального вивчення.На уроці вголос читаємо частину статті, що має завершений характер. 

Виписки робляться тоді, коли нас цікавить не весь текст статті, а його певна складова, наприклад, риси індивідуального стилю. Тоді текст перечитується повністю, а виписується з нього тільки ті місця, що присвячені порушеній проблемі.

Активно звертаємося до літературної критики для проведення уроків-досліджень: заздалегідь визначаємо групи біографів, архіваріусів, літературознавців, психологів тощо. Рекомендуємо список наукової літератури для самостійного опрацювання, керуємо процесом підготовки індивідуальних повідомлень, доповідей, виступів, рефератів тощо. Критика лежить і в основі уроків-конференцій, уроків-диспутів, уроків-круглих столівтощо.

До застосування критичної літератури вдаємося і під час аналізу художніх творів, коли зіставляємо дві статті з різними поглядами на той самий твір. Такий прийом може стати основою для вироблення власного естетичного погляду на конкретний твір і літератур у в цілому.