- •1.Виховання і розвиток інтересу учнів до літератури як виду мистецтва і засобу пізнання дійсності (За поетичними творами)
- •2.Виразне читання як засіб емоційного впливу, естетичного сприймання художнього твору
- •3. Традиції і новаторство методики літератури
- •4.Специфіка вивчення драматичних творів у 8-9 класах
- •5. Метод самостійної роботи на уроках літератури(наприклад, при розгляді теми “Література українського романтизму”).
- •6. Особливості компаративного вивчення шкільного курсу літератури
- •7. Особливості вивчення ліричних творів української та світової літератури. Специфіка та види перекладів (поезія п. Тичини).
- •8. Міжпредметні зв’язки на уроці літератури. Українська література у контексті світової(на прикладі творів п.Куліша).
- •9 . Специфіка навчального предмета літератури, поєднання в ньому науки і мистецтва.
- •11. Метод лекції на уроках літератури (наприклад, при вивченні творчості г. Квітки-Основ`яненка)
- •12. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльності учнів на уроці.
- •13. Місце літератури в системі естетичного, морального та трудового виховання (поезія Симоненка).
- •14. В.О. Сухомлинський про творчу активність і самостійність учнів.
- •15. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •16. Перевірка письмових робіт вчителем, їх взаєморецензування учнями
- •17. Підготовка до розуміння і сприймання художнього твору ( на прикладі “Гер переможений»)
- •18 Твори споріднених галузей мистецтв на уроках літератури
- •19. Своєрідність методики викладання літератури як науки. Її складові частини і джерела розвитку
- •20 . Вивчення біографії письменника: джерела, форми, методи ( Леся Українка)
- •21.Планування роботи вчителя словесника
- •22.Розвиток методичної думки в Україні
- •24.Науковий аналіз роботи і методична допомого вчителеві літератури
- •25. Творче застосування методів та прийомів у різноманітних ситуаціях залежно від мети і виду заняття.
- •26. Методика вивчення читацьких інтересів школярів
- •27. Зміст, завдання і структура шкільного курсу літератури в сучасній школі. Аналіз програм з літератури.
- •28. Шкільний кабінет і його роль в організації навчального процесу
- •29. Специфіка викладання фольклору в школі( на прикладі 8 класу).
- •30. Завдання методики викладання теорії та історії української літератури в умовах побудови нової школи.
- •31. Міжпредметні та міжмистецькі зв"язки на уроках літератури.
- •32 . Метод евристичної бесіди на уроці літератури (за творами в.Винниченка) .
- •33. Етапи літературного розвитку школярів.
- •34.Теоретико-методичні засади порівняльного вивчення шкільного курсу літератури.
- •35. Вивчення драматичних творів у школі ( Карпенко-Карий *Сто тисяч*)
- •36. Читання твору та його види
- •37. Методичні форми і прийоми роботи над образом-персонажем
- •38. Проблеми класифікації методів навчання.
- •39. Особливості вивчення фольклорних творів. Зв'язок викладання літератури з життям при вивченні усної народної творчості у 8 класі.
- •40. Принципи аналізу художнього твору
- •41. Вивчення літературно-критичних статей. (і. Дзюба «Кобзар»)
- •42. С. Васильченко «свекор», 6 клас
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •44.Структура урокувивчення нового матеріалу
- •45. Участь учителя в педагогічному експерименті з методики літератури
- •46.Наочність на уроках літератури. Взаємодія слова і наочності. Технічні засоби навчання.
- •47.Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •48. Підсумкові заняття як завершальний етап вивчення твору чи творчості письменника
- •49. Вимоги до сучасного уроку літератури, його типи і структура.
- •50. Аналіз художнього твору в єдності форми і змісту (л. Костенко «Кольорові миші»)
- •51. Специфічні особливості уроку літератури рідного краю.
- •52. Урок як основна форма навчально-виховної роботи з учнями.
- •53. Аналіз епічних творів.
- •54. Вивчення публіцистичних творів на уроках літератури. Скласти план роботи.
- •55. Підвищення ефективності уроків літератури як наслідок застосування різних форм і методів навчання.
- •56. Формування в учнів теоретико-літературних понять. Місце елементів теорії літератури в програмах 7 класу.
- •57. Скласти структуру уроку узагальнення та систематизації знань з теми «Життя та творчість Івана Франка»
- •58.Вивчення літератури в школах різних типів
- •59. Історико-генетичний та історико-функціональний аспекти аналізу художнього твору.
- •60.Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •61. Характеристика підручників з укр. Літ. Для 5-9 класів.
- •62.Особливості уроків позакласного читання у середніх класах.
- •63. Тема. Леся Українка. Розповідь про життя поетеси, її мужність і силу духу. Потужне ліричне начало, романтичність поезії Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі».
- •I. Слово вчителя.
- •65. Учнівські реферати,доповіді,повідомлення і їх місце у навчальному процесі (наприклад,під час вивчення творів Франка).
- •66. Скласти план-конспект уроку узагальнення й систематизації знань за тв. Гумористів.
- •1.7. Обговорення змісту байки за питаннями:
- •2. Робота на картках
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
- •67.Бібліотечно- бібліографічна освіта учнів. Серед основних завдань шкільної бібліотеки є:
- •68. Уроки розвитку зв`язного мовлення. Система письмових робіт з літератури.
- •69. Основні етапи роботи над художнім твором.(Пасічник)
- •70.Учитель-словесник та його професійні якості (Волошина).
- •71.Методика вивчення монографічних тем у школі (творчість і.Котляревського). (нет.Волошина)
- •72.Літературно-мистецькі гуртки .Скласти план роботи гуртка.(Волошина)
- •73.Особливості побудови уроку літератури в умовах розвиваючого навчання.
- •74. Бесіда – найбільш активний мтод вивчення літератури.
- •75.Тема уроку. Раннє дорослішання дітей війни в оповіданні Миколи
- •78.Розвиток пізнавальної активності й самостійності учнів - одне з головних завдань вчителів-словесників.
- •79.Шляхи створення проблемних ситуацій.
- •80.Метод самостійної роботи на уроках літератури (тема «Література рідного краю»).
- •81. Основні види усних і письмових робіт з літератури, передбачені шкільноюпрограмою.
- •82.Робота над думою "Маруся Богусловка"
- •2.Конспект уроку Васильченко
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •6.Нетрадиційні уроки
- •7.Конспект контрольного уроку
- •V. Підсумок уроку vі. Домашнє завдання
- •8.Індивідуальний стиль письменника "Слово о полку Ігоревім"
19. Своєрідність методики викладання літератури як науки. Її складові частини і джерела розвитку
.Методика навчання української літератури — педагогічно-літературознавча прикладна наука, що містить психолого-педагогічні засади роботи вчителя, вимоги до літературного і літературознавчого змісту навчання, рекомендації щодо дидактичних шляхів його опанування, стратегії виховання учня засобами художнього слова.Об’єктом методики навчання української літератури є навчальний процес, тобто взаємодія вчителя і учнів, що має на меті набуття учнями літературної компетентності та розвиток особистості засобами художнього слова. Предметом — система принципів, методів, технологій, прийомів, форм, видів, засобів навчальної і виховної роботи на уроках української літератури та в позакласній літературній діяльності вчителя й учнів.
Методика навчання української літератури зосереджена на таких проблемах:
— психологічні особливості сприймання художнього слова учнями і спосіб їх урахування в учительській роботі;— педагогічні принципи викладання літератури;— фахова підготовка вчителя;— методи і прийоми викладання;— інноваційні педагогічні технології у проекції на вивчення літератури;— сучасні вимоги до уроку української літератури;
— типи уроків;— специфіка викладання окремих розділів літературної освіти: біографії письменника, позакласного читання, літератури рідного краю, з’ясування теоретико-літературних понять тощо;— організування сприймання учнями художнього тексту і його шкільний літературознавчий аналіз;— особливості вивчення жанрової специфіки твору;— розвиток усного і писемного мовлення дітей, їхніх творчих здібностей.
Структуру методики навчання літератури традиційно тлумачать як поєднання трьох основних частин: теорії методики, її історії та методичних розробок уроків і позакласних заходів. Сучасний погляд на складники методики наближає її до науки про літературу і пропонує інше структурування: історія методики навчання української літератури, шкільне літературознавство, теорія методики, практична методика.
До основних джерел розвитку науки про викладання української літератури належать:
— ідеї науковців-методистів;
— літературно-педагогічні ідеї представників інших галузей гуманітаристики та письменників;
— передовий досвід учителів-практиків, які виявляють творчість у навчально-виховному процесі.
Розвиток методики навчання української літератури відбувається під впливом кількох чинників:
1. Зміна суспільних потреб історичної епохи 2. Трансформація інформаційного простору3. Глобалізаційні процеси. Вони впливають на світогляд людини, яка або вливається в цей процес, що позначається на її національній самосвідомості втратою національних коренів, або протидіє йому, зберігаючи окремішність, або свідомо вступає в діалог з реаліями, змінюючи себе і водночас зберігаючи своє Я. 4. Розвиток інших наук, зокрема педагогіки і літературознавства. Передовсім на розвиток методики літератури впливає загальнопедагогічний поступ, оскільки ця наука є складником педагогіки. Чинниками змін у методиці стали такі здобутки педагогічної науки: — особистісно орієнтована парадигма навчання і виховання; — компетентнісний підхід до навчального процесу та його результатів; — актуалізація етнопедагогіки; — розроблення дидактичної інноватики: створення інноваційних педагогічних технологій, методів, прийомів навчання.
Важливими чинниками розвитку методики викладання української літератури є зміни в літературознавстві, а саме:
— застосування нових методів літературознавчого дослідження (архетипна критика, гендерний, структуральний, герменевтичний та інші методи дослідження);
— реінтерпретація (нове прочитання) творів української класики;
— розвиток компаративістики (зіставлення художніх творів, переважно різних національних літератур);
— заповнення «білих плям» в історії української літератури: вивчення постатей і творів репресованих, заборонених, замовчуваних у Радянському Союзі авторів, письменників діаспори;
— активність і плюралізм критики: вивчення нових явищ сучасної української літератури.
