- •1.Виховання і розвиток інтересу учнів до літератури як виду мистецтва і засобу пізнання дійсності (За поетичними творами)
- •2.Виразне читання як засіб емоційного впливу, естетичного сприймання художнього твору
- •3. Традиції і новаторство методики літератури
- •4.Специфіка вивчення драматичних творів у 8-9 класах
- •5. Метод самостійної роботи на уроках літератури(наприклад, при розгляді теми “Література українського романтизму”).
- •6. Особливості компаративного вивчення шкільного курсу літератури
- •7. Особливості вивчення ліричних творів української та світової літератури. Специфіка та види перекладів (поезія п. Тичини).
- •8. Міжпредметні зв’язки на уроці літератури. Українська література у контексті світової(на прикладі творів п.Куліша).
- •9 . Специфіка навчального предмета літератури, поєднання в ньому науки і мистецтва.
- •11. Метод лекції на уроках літератури (наприклад, при вивченні творчості г. Квітки-Основ`яненка)
- •12. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльності учнів на уроці.
- •13. Місце літератури в системі естетичного, морального та трудового виховання (поезія Симоненка).
- •14. В.О. Сухомлинський про творчу активність і самостійність учнів.
- •15. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •16. Перевірка письмових робіт вчителем, їх взаєморецензування учнями
- •17. Підготовка до розуміння і сприймання художнього твору ( на прикладі “Гер переможений»)
- •18 Твори споріднених галузей мистецтв на уроках літератури
- •19. Своєрідність методики викладання літератури як науки. Її складові частини і джерела розвитку
- •20 . Вивчення біографії письменника: джерела, форми, методи ( Леся Українка)
- •21.Планування роботи вчителя словесника
- •22.Розвиток методичної думки в Україні
- •24.Науковий аналіз роботи і методична допомого вчителеві літератури
- •25. Творче застосування методів та прийомів у різноманітних ситуаціях залежно від мети і виду заняття.
- •26. Методика вивчення читацьких інтересів школярів
- •27. Зміст, завдання і структура шкільного курсу літератури в сучасній школі. Аналіз програм з літератури.
- •28. Шкільний кабінет і його роль в організації навчального процесу
- •29. Специфіка викладання фольклору в школі( на прикладі 8 класу).
- •30. Завдання методики викладання теорії та історії української літератури в умовах побудови нової школи.
- •31. Міжпредметні та міжмистецькі зв"язки на уроках літератури.
- •32 . Метод евристичної бесіди на уроці літератури (за творами в.Винниченка) .
- •33. Етапи літературного розвитку школярів.
- •34.Теоретико-методичні засади порівняльного вивчення шкільного курсу літератури.
- •35. Вивчення драматичних творів у школі ( Карпенко-Карий *Сто тисяч*)
- •36. Читання твору та його види
- •37. Методичні форми і прийоми роботи над образом-персонажем
- •38. Проблеми класифікації методів навчання.
- •39. Особливості вивчення фольклорних творів. Зв'язок викладання літератури з життям при вивченні усної народної творчості у 8 класі.
- •40. Принципи аналізу художнього твору
- •41. Вивчення літературно-критичних статей. (і. Дзюба «Кобзар»)
- •42. С. Васильченко «свекор», 6 клас
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •44.Структура урокувивчення нового матеріалу
- •45. Участь учителя в педагогічному експерименті з методики літератури
- •46.Наочність на уроках літератури. Взаємодія слова і наочності. Технічні засоби навчання.
- •47.Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •48. Підсумкові заняття як завершальний етап вивчення твору чи творчості письменника
- •49. Вимоги до сучасного уроку літератури, його типи і структура.
- •50. Аналіз художнього твору в єдності форми і змісту (л. Костенко «Кольорові миші»)
- •51. Специфічні особливості уроку літератури рідного краю.
- •52. Урок як основна форма навчально-виховної роботи з учнями.
- •53. Аналіз епічних творів.
- •54. Вивчення публіцистичних творів на уроках літератури. Скласти план роботи.
- •55. Підвищення ефективності уроків літератури як наслідок застосування різних форм і методів навчання.
- •56. Формування в учнів теоретико-літературних понять. Місце елементів теорії літератури в програмах 7 класу.
- •57. Скласти структуру уроку узагальнення та систематизації знань з теми «Життя та творчість Івана Франка»
- •58.Вивчення літератури в школах різних типів
- •59. Історико-генетичний та історико-функціональний аспекти аналізу художнього твору.
- •60.Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •61. Характеристика підручників з укр. Літ. Для 5-9 класів.
- •62.Особливості уроків позакласного читання у середніх класах.
- •63. Тема. Леся Українка. Розповідь про життя поетеси, її мужність і силу духу. Потужне ліричне начало, романтичність поезії Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі».
- •I. Слово вчителя.
- •65. Учнівські реферати,доповіді,повідомлення і їх місце у навчальному процесі (наприклад,під час вивчення творів Франка).
- •66. Скласти план-конспект уроку узагальнення й систематизації знань за тв. Гумористів.
- •1.7. Обговорення змісту байки за питаннями:
- •2. Робота на картках
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
- •67.Бібліотечно- бібліографічна освіта учнів. Серед основних завдань шкільної бібліотеки є:
- •68. Уроки розвитку зв`язного мовлення. Система письмових робіт з літератури.
- •69. Основні етапи роботи над художнім твором.(Пасічник)
- •70.Учитель-словесник та його професійні якості (Волошина).
- •71.Методика вивчення монографічних тем у школі (творчість і.Котляревського). (нет.Волошина)
- •72.Літературно-мистецькі гуртки .Скласти план роботи гуртка.(Волошина)
- •73.Особливості побудови уроку літератури в умовах розвиваючого навчання.
- •74. Бесіда – найбільш активний мтод вивчення літератури.
- •75.Тема уроку. Раннє дорослішання дітей війни в оповіданні Миколи
- •78.Розвиток пізнавальної активності й самостійності учнів - одне з головних завдань вчителів-словесників.
- •79.Шляхи створення проблемних ситуацій.
- •80.Метод самостійної роботи на уроках літератури (тема «Література рідного краю»).
- •81. Основні види усних і письмових робіт з літератури, передбачені шкільноюпрограмою.
- •82.Робота над думою "Маруся Богусловка"
- •2.Конспект уроку Васильченко
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •6.Нетрадиційні уроки
- •7.Конспект контрольного уроку
- •V. Підсумок уроку vі. Домашнє завдання
- •8.Індивідуальний стиль письменника "Слово о полку Ігоревім"
68. Уроки розвитку зв`язного мовлення. Система письмових робіт з літератури.
У сучасній науці розрізняють поняття мова і мовлення. Перше трактується як система фонетичних, лексичних, граматичних засобів спілкування людей; друге - процес цього спілкування.
Мовлення учнів розвивається протягом усіх років навчання на уроках з усіх шкільних предметів, але провідна роль належить словесним предметам. Розвиток мовлення учнів на уроках мови та літератури - єдиний процес, що й виражено в програмах з цих предметів, зокрема у вимогах до знань і вмінь учнів викладати думки в усній та письмовій формах. Словесникові потрібно зважати на те, які знання й уміння, набуті учнями на уроках мови, доцільно використовувати з метою розвитку мовлення під час вивчення літератури.
Мовлення кожної людини має два види - внутрішнє й зовнішнє. Внутрішнє мовлення - це приховане мовлення в процесі мислення (без участі голосового апарата). Здійснюється воно у формі розумових дій під час сприйняття мовлення іншої людини, читання, письма, виконання різних пізнавальних завдань.
Перехід від внутрішнього мовлення до писемного відбувається, зазвичай, повільніше. Добір слів, висловів, конструювання речень здійснюється спочатку "про себе", а потім передається графічними позначками - буквами. Особливо важливим під час письмової передачі думок є вміння добирати найточніші, найвиразніші слова та вислови, стилістично грамотно будувати речення, логічно їх поєднувати у зв'язний текст, повно розкривати взяту тему,будувати докази, обґрунтовувати.
Програма відводить спеціальні години для роботи з розвитку усного і писемного мовлення школярів. Однак така робота є складовою частиною будь-яких інших видів навчальної діяльності на уроках нашого предмета.
У початкових класах учні оволодівають уміннями правильно вимовляти слова, будувати прості речення різних видів, невеликі обсягом зв'язні тексти в усній і письмовій формі, виразно читати, давати стислі відповіді на запитання. Однак мовлення учнів, що приходять у 5 клас, нерідко характеризується такими недоліками: неправильне наголошення слів; шепелявість, картавість, гугнявість; нечітка вимова закінчень слів; синтаксична неграмотність.
Джерела і методичні прийоми роботи з розвитку мовлення
Джерела розвитку мовлення школярів численні й різноманітні:
підручники з усіх предметів (як зразок логічного типу мовлення);
художні твори (зразок художнього типу);
мова вчителя (вона відіграє роль прикладу продуманого, змістовного, орфоепічно правильного, інтонаційно і лексичне багатого, синтаксично грамотного, емоційного викладу думок і вираження чуттів);
преса (газети, журнали); телебачення, кіно, театр; фонохрестоматії та фонотеки;
мовлення людей, з якими учні спілкуються (батьків, родичів, товаришів тощо).
Наявність цих джерел ще не означає, що розвиток мовлення може успішно відбуватися сам собою, стихійно, належних результатів можна досягти лише за умови систематичного, цілеспрямованого педагогічного керівництва, яке здійснюється різними методичними прийомами:
читання (голосне і мовчазне) різних друкованих текстів (художніх творів, підручників, науково-публіцистичних, політичних статей, нарисів тощо);
вивчення напам'ять поетичних текстів, визначень, правил, положень, законів та ін.;
словникова робота на уроках мови та літератури;
письмові роботи різних типів (художніх, логічних);
ведення словничків (алфавітних або тематичних), в яких нотуються нові для учнів слова, терміни, фразеологізми тощо;
користування довідниковою літературою;
перегляд кінофільмів, діафільмів тощо, обговорення почутого і побаченого;
прослухування записаних на магнітофонну стрічку усних відповідей, доповідей, виступів учнів та обговорення їх;
■ Варіативність системи
Система письмових творчих робіт з літератури повинна бути варіативною, забезпечувати диференційований підхід до учнів з різним рівнем підготовки, розвитку творчих здібностей. Тому для письмової роботи учитель пропонує не одну, а широкий вибір тем різного характеру і різної складності.
Серед письмових робіт критичного характеру, які здебільшого виконуються за програмовими літературними творами, можна виділити такі види: а) письмові роботи типу переказу за сюжетом літературного твору; б) письмові роботи у формі розгорнутої відповіді на запитання, на основі аналізу окремих епізодів чи уривків із твору; в) розповідь про літературного героя з елементами характеристики, індивідуальна, порівняльна характеристика персонажів.
Правильно побудована і науково обґрунтована система письмових робіт дає можливість ефективно розвивати творчі здібності учнів у процесі вивчення літератури.
