- •1.Виховання і розвиток інтересу учнів до літератури як виду мистецтва і засобу пізнання дійсності (За поетичними творами)
- •2.Виразне читання як засіб емоційного впливу, естетичного сприймання художнього твору
- •3. Традиції і новаторство методики літератури
- •4.Специфіка вивчення драматичних творів у 8-9 класах
- •5. Метод самостійної роботи на уроках літератури(наприклад, при розгляді теми “Література українського романтизму”).
- •6. Особливості компаративного вивчення шкільного курсу літератури
- •7. Особливості вивчення ліричних творів української та світової літератури. Специфіка та види перекладів (поезія п. Тичини).
- •8. Міжпредметні зв’язки на уроці літератури. Українська література у контексті світової(на прикладі творів п.Куліша).
- •9 . Специфіка навчального предмета літератури, поєднання в ньому науки і мистецтва.
- •11. Метод лекції на уроках літератури (наприклад, при вивченні творчості г. Квітки-Основ`яненка)
- •12. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльності учнів на уроці.
- •13. Місце літератури в системі естетичного, морального та трудового виховання (поезія Симоненка).
- •14. В.О. Сухомлинський про творчу активність і самостійність учнів.
- •15. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •16. Перевірка письмових робіт вчителем, їх взаєморецензування учнями
- •17. Підготовка до розуміння і сприймання художнього твору ( на прикладі “Гер переможений»)
- •18 Твори споріднених галузей мистецтв на уроках літератури
- •19. Своєрідність методики викладання літератури як науки. Її складові частини і джерела розвитку
- •20 . Вивчення біографії письменника: джерела, форми, методи ( Леся Українка)
- •21.Планування роботи вчителя словесника
- •22.Розвиток методичної думки в Україні
- •24.Науковий аналіз роботи і методична допомого вчителеві літератури
- •25. Творче застосування методів та прийомів у різноманітних ситуаціях залежно від мети і виду заняття.
- •26. Методика вивчення читацьких інтересів школярів
- •27. Зміст, завдання і структура шкільного курсу літератури в сучасній школі. Аналіз програм з літератури.
- •28. Шкільний кабінет і його роль в організації навчального процесу
- •29. Специфіка викладання фольклору в школі( на прикладі 8 класу).
- •30. Завдання методики викладання теорії та історії української літератури в умовах побудови нової школи.
- •31. Міжпредметні та міжмистецькі зв"язки на уроках літератури.
- •32 . Метод евристичної бесіди на уроці літератури (за творами в.Винниченка) .
- •33. Етапи літературного розвитку школярів.
- •34.Теоретико-методичні засади порівняльного вивчення шкільного курсу літератури.
- •35. Вивчення драматичних творів у школі ( Карпенко-Карий *Сто тисяч*)
- •36. Читання твору та його види
- •37. Методичні форми і прийоми роботи над образом-персонажем
- •38. Проблеми класифікації методів навчання.
- •39. Особливості вивчення фольклорних творів. Зв'язок викладання літератури з життям при вивченні усної народної творчості у 8 класі.
- •40. Принципи аналізу художнього твору
- •41. Вивчення літературно-критичних статей. (і. Дзюба «Кобзар»)
- •42. С. Васильченко «свекор», 6 клас
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •44.Структура урокувивчення нового матеріалу
- •45. Участь учителя в педагогічному експерименті з методики літератури
- •46.Наочність на уроках літератури. Взаємодія слова і наочності. Технічні засоби навчання.
- •47.Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •48. Підсумкові заняття як завершальний етап вивчення твору чи творчості письменника
- •49. Вимоги до сучасного уроку літератури, його типи і структура.
- •50. Аналіз художнього твору в єдності форми і змісту (л. Костенко «Кольорові миші»)
- •51. Специфічні особливості уроку літератури рідного краю.
- •52. Урок як основна форма навчально-виховної роботи з учнями.
- •53. Аналіз епічних творів.
- •54. Вивчення публіцистичних творів на уроках літератури. Скласти план роботи.
- •55. Підвищення ефективності уроків літератури як наслідок застосування різних форм і методів навчання.
- •56. Формування в учнів теоретико-літературних понять. Місце елементів теорії літератури в програмах 7 класу.
- •57. Скласти структуру уроку узагальнення та систематизації знань з теми «Життя та творчість Івана Франка»
- •58.Вивчення літератури в школах різних типів
- •59. Історико-генетичний та історико-функціональний аспекти аналізу художнього твору.
- •60.Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •61. Характеристика підручників з укр. Літ. Для 5-9 класів.
- •62.Особливості уроків позакласного читання у середніх класах.
- •63. Тема. Леся Українка. Розповідь про життя поетеси, її мужність і силу духу. Потужне ліричне начало, романтичність поезії Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі».
- •I. Слово вчителя.
- •65. Учнівські реферати,доповіді,повідомлення і їх місце у навчальному процесі (наприклад,під час вивчення творів Франка).
- •66. Скласти план-конспект уроку узагальнення й систематизації знань за тв. Гумористів.
- •1.7. Обговорення змісту байки за питаннями:
- •2. Робота на картках
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
- •67.Бібліотечно- бібліографічна освіта учнів. Серед основних завдань шкільної бібліотеки є:
- •68. Уроки розвитку зв`язного мовлення. Система письмових робіт з літератури.
- •69. Основні етапи роботи над художнім твором.(Пасічник)
- •70.Учитель-словесник та його професійні якості (Волошина).
- •71.Методика вивчення монографічних тем у школі (творчість і.Котляревського). (нет.Волошина)
- •72.Літературно-мистецькі гуртки .Скласти план роботи гуртка.(Волошина)
- •73.Особливості побудови уроку літератури в умовах розвиваючого навчання.
- •74. Бесіда – найбільш активний мтод вивчення літератури.
- •75.Тема уроку. Раннє дорослішання дітей війни в оповіданні Миколи
- •78.Розвиток пізнавальної активності й самостійності учнів - одне з головних завдань вчителів-словесників.
- •79.Шляхи створення проблемних ситуацій.
- •80.Метод самостійної роботи на уроках літератури (тема «Література рідного краю»).
- •81. Основні види усних і письмових робіт з літератури, передбачені шкільноюпрограмою.
- •82.Робота над думою "Маруся Богусловка"
- •2.Конспект уроку Васильченко
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •6.Нетрадиційні уроки
- •7.Конспект контрольного уроку
- •V. Підсумок уроку vі. Домашнє завдання
- •8.Індивідуальний стиль письменника "Слово о полку Ігоревім"
25. Творче застосування методів та прийомів у різноманітних ситуаціях залежно від мети і виду заняття.
В сучасній школі можна виділити такі основні методи викладання літератури: коментоване читання твору, бесіда, шкільна лекція, самостійна робота учнів над твором. Шкільна лекція ― це логічно послідовний виклад матеріалу вчителем, що застосовується у старших класах. Цим методом користуються при вивченні тих тем, що містять матеріал, невідомий чи мало відомий учням, або при охопленні великої кількості матеріалу. Лекції бувають оглядові, настановчі, підсумкові. У старших класах виклад біографії письменника часто подають шляхом лекції-нарису про життя митця слова. Оглядова лекція охоплює своїм змістом узагальнення вивченого і будується на відомому учням матеріалі (“Проблема землі у творах М, Коцюбинського, В. Винниченка, О. Кобилянської”). Інколи оглядові теми вчитель подає шляхом лекції, де розповідає про життя і творчість письменників, на ознайомлення яких шкільна програма відводить малу кількість годин (“Ідейно-художні пошуки в українській прозі кінця 19 ― початку 20 ст., Лесь Мартович, Марко Черемшина, А. Тесленко, “Дніпрова Чайка”)? Шкільна лекція відрізняється від вузівської тим, що вона враховує рівень розвитку учнів, їхню психіку, мислення; вона проста за побудовою, лапідарна, хоч певною мірою наукова, бо охоплює основи наук. Вона дає можливість охопити досить широкий матеріал і викласти його за порівняно невеликий відрізок часу, прищеплює учням навики логічного мислення, привчає аргументувати свої твердження. В основі методу бесіди лежить система запитань, де в процесі відповідей учні під керівництвом учителя доходять істини. Бесіда може мати евристичний характер, коли в її ході учні оволодівають новими знаннями, або репродуктивний ― це коли відтворюються раніше здобуті знання. Цей метод найпоширеніший в сучасній школі і застосовується при вивченні основних творів програмового матеріалу. Учителі-словесники розрізняють такі види бесід: евристична бесіда, настановча бесіда, бесіда-диспут, бесіда-розбір твору, бесіда-повторення, бесіда з позакласного читання та ін. Коментоване читання застосовується тоді, коли текст твору важкий для сприйняття учнів. Тоді вчитель проводить читання в класі, супроводячи його поясненнями, коментарями. В одному випадку коментар потрібен для пояснення окремих слів у тексті, у другому — для з’ясування художніх троп, вжитих письменником, в третьому — для пояснення особливості композиції, з'ясування причин появи твору тощо. Коментарі до тексту можуть бути перед читанням тексту (попереджуючий коментар) або після читання (наступний, підсумковий коментар). Для коментування твір ділимо на частини, які більш-менш закінчені за змістом (“Захар Беркут” І. Франка ― 7 клас,). Метод самостійної роботи передбачає опрацювання учнями навчального матеріалу під керівництвом і контролем учителя. Насамперед, це самостійний аналіз невеликих за обсягом літературних творів або їх компонентів (сюжет, композиція, характеристика окремих образів, роль художніх засобів у структурі твору та ін.). Якщо метод лекції широко вживається при викладі біографії письменника, оглядових тем, то аналіз твору може здійснюватись або методом бесіди, або коментованого читання.
Прийоми відзначаються певною самостійністю і можуть стосуватися багатьох методів викладання літератури. Найбільш поширеними методичними прийомами при вивченні літератури в школі є такі:
Виклад біографії письменника у формі художнього нарису;Аналіз художнього твору за сюжетно-композиційними вузлами;Постановка проблемних запитань і завдань стосовно змісту і художніх особливостей твору;Використання дидактичного і роздавального матеріалу та опрацювання його;Завдання на розвиток усного і писемного мовлення учнів на матеріалі виучуваного твору;Використання різних видів графічного та звукотехнічного унаочнення до виучуваної теми;Використання різного роду зіставлень у процесі вивчення творуУведення різних форм повторення матеріалу (тематичне, систематичне, оглядове);Проведення літературних ігор та вікторин стосовно певного художнього твору;Заслуховування літературних повідомлень і рефератів на задану тему;Читання художнього твору в особах або інсценізація його;Уміння вчителя перервати свою розповідь на цікавому епізоді або факті, щоб спонукати учнів до самостійної роботи над літературними джерелами;Обговорення твору за раніше заданими питаннями або завданнями;
Треба пам'ятати, що методи і прийоми взаємопереходять один в одного. Бесіда є методом навчання, але вона може й бути методичним прийомом у лекції.
