36. Читання твору та його види

Читання твору- це не перший етап його вивчення. Важливим засобом, що забезпечує глибину емоційного сприймання і цілісність враження від твору, є його виразне читання на уроці. *Виразне читання* - писала М.Рибникова, - це та перша і основна форма конкретного наочного навчання, яка для нас важливіша за будь яку наочність зорового порядку*. Саме тому вона називає читання творів музикою живого слова. Адже завждяки виразному читанню в учня складається перше враження про художній твір, про його ідейно-тематичну і жанрову своєрідність , особливості мови. Виразне читання худ.твору здатне викликати у слухача яскраві картини життя. Проблема виразного читання в школі привертала увагу багатьох методистів ( Острогорського, Балталон…)

Психологічні експеременти підтверджують, що залежно від того, як учні знайомляться з твором – слухають виразне його читання чи самостійно читають (мовчазне читання), помітно змінюється вплив художнього слова на них. У першому випадку завдяки виразному читанню учні живуть у полоні тих почуттів, які викликані читцем. Читець не тільки знайомить слухачів з текстом, а й навязує їм свою оцінку мистецького твору, своє розуміння дійсності, відображеної в ньому.

На уроках може звучати виразне читання вчителя, учнів, а також художнє читання майстрів сцени. Через слухове сприймання можна передати весь світ почуттів, але засоби передачі повинні випливати зі специфіки мистецтва.

У середніх класах поширене також коментоване читання. Коментуватися може або весь твір, або якась його частина (наприклад, вступ до твору Коцюбинського *Дорогою ціною*). Вимагають коментування окремі факти, вирази твору, окремі слова тощо. До коментованого читання вчителі вдаються під час вивчення драматичних творів. Читаючи першу дію комедії Карпенка-Карого *Хазяїн*, учитель зясовує значення слів фактор, економ, родовий пан, жалування… Можуть даватися коментарі перед читанням ( іноді після читання) окремих яв, картин.

Вивчаючи байки, драматичні твори, вчителі широко практикують читання в особах. Такий вид роботи сприяє розвитку твочого мислення дітей : він вимагає дії в запропонованих обставинах, вмотивовування логіки поведінки героїв пєси. Читання в особах дає належний ефект, коли учні вже збагнули характери персонажів, ідею твору, оскільки потребує проникнення в образ, своєрідного перевтілення. Читання в особах досвідчені вчителі починають після копіткої роботи над драматичним твором. Бажано для початку прослухати фрагменти театральної вистави в грамзаписі, потім можна дати учням завдання підготуватися дома до читання в особах окремих яв, картин.

У середніх класах широкою популярністю користується колективні декламації. Тут поєднується індивідуальне читання з колективним, груповим.

Крім читання творів за підручником, має місе на уроках літератури читання напам*ять. Це важливий фактор посилення емоційності уроків, засіб збудження і розвитку у дітей інтересу до творчості письменника. У кожному класі програма передбачає вивчення напамять віршів, уривків прози. Крім цього, учні можуть самостійно чи за завданням учителя завчати окремі твори або уривки з них. Такі завдання сприяють естетичному вихованню учнів, стимулюють удосконалення їх памяті, допомагають урізноманітнити уроки.