- •1.Виховання і розвиток інтересу учнів до літератури як виду мистецтва і засобу пізнання дійсності (За поетичними творами)
- •2.Виразне читання як засіб емоційного впливу, естетичного сприймання художнього твору
- •3. Традиції і новаторство методики літератури
- •4.Специфіка вивчення драматичних творів у 8-9 класах
- •5. Метод самостійної роботи на уроках літератури(наприклад, при розгляді теми “Література українського романтизму”).
- •6. Особливості компаративного вивчення шкільного курсу літератури
- •7. Особливості вивчення ліричних творів української та світової літератури. Специфіка та види перекладів (поезія п. Тичини).
- •8. Міжпредметні зв’язки на уроці літератури. Українська література у контексті світової(на прикладі творів п.Куліша).
- •9 . Специфіка навчального предмета літератури, поєднання в ньому науки і мистецтва.
- •11. Метод лекції на уроках літератури (наприклад, при вивченні творчості г. Квітки-Основ`яненка)
- •12. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльності учнів на уроці.
- •13. Місце літератури в системі естетичного, морального та трудового виховання (поезія Симоненка).
- •14. В.О. Сухомлинський про творчу активність і самостійність учнів.
- •15. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •16. Перевірка письмових робіт вчителем, їх взаєморецензування учнями
- •17. Підготовка до розуміння і сприймання художнього твору ( на прикладі “Гер переможений»)
- •18 Твори споріднених галузей мистецтв на уроках літератури
- •19. Своєрідність методики викладання літератури як науки. Її складові частини і джерела розвитку
- •20 . Вивчення біографії письменника: джерела, форми, методи ( Леся Українка)
- •21.Планування роботи вчителя словесника
- •22.Розвиток методичної думки в Україні
- •24.Науковий аналіз роботи і методична допомого вчителеві літератури
- •25. Творче застосування методів та прийомів у різноманітних ситуаціях залежно від мети і виду заняття.
- •26. Методика вивчення читацьких інтересів школярів
- •27. Зміст, завдання і структура шкільного курсу літератури в сучасній школі. Аналіз програм з літератури.
- •28. Шкільний кабінет і його роль в організації навчального процесу
- •29. Специфіка викладання фольклору в школі( на прикладі 8 класу).
- •30. Завдання методики викладання теорії та історії української літератури в умовах побудови нової школи.
- •31. Міжпредметні та міжмистецькі зв"язки на уроках літератури.
- •32 . Метод евристичної бесіди на уроці літератури (за творами в.Винниченка) .
- •33. Етапи літературного розвитку школярів.
- •34.Теоретико-методичні засади порівняльного вивчення шкільного курсу літератури.
- •35. Вивчення драматичних творів у школі ( Карпенко-Карий *Сто тисяч*)
- •36. Читання твору та його види
- •37. Методичні форми і прийоми роботи над образом-персонажем
- •38. Проблеми класифікації методів навчання.
- •39. Особливості вивчення фольклорних творів. Зв'язок викладання літератури з життям при вивченні усної народної творчості у 8 класі.
- •40. Принципи аналізу художнього твору
- •41. Вивчення літературно-критичних статей. (і. Дзюба «Кобзар»)
- •42. С. Васильченко «свекор», 6 клас
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •44.Структура урокувивчення нового матеріалу
- •45. Участь учителя в педагогічному експерименті з методики літератури
- •46.Наочність на уроках літератури. Взаємодія слова і наочності. Технічні засоби навчання.
- •47.Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •48. Підсумкові заняття як завершальний етап вивчення твору чи творчості письменника
- •49. Вимоги до сучасного уроку літератури, його типи і структура.
- •50. Аналіз художнього твору в єдності форми і змісту (л. Костенко «Кольорові миші»)
- •51. Специфічні особливості уроку літератури рідного краю.
- •52. Урок як основна форма навчально-виховної роботи з учнями.
- •53. Аналіз епічних творів.
- •54. Вивчення публіцистичних творів на уроках літератури. Скласти план роботи.
- •55. Підвищення ефективності уроків літератури як наслідок застосування різних форм і методів навчання.
- •56. Формування в учнів теоретико-літературних понять. Місце елементів теорії літератури в програмах 7 класу.
- •57. Скласти структуру уроку узагальнення та систематизації знань з теми «Життя та творчість Івана Франка»
- •58.Вивчення літератури в школах різних типів
- •59. Історико-генетичний та історико-функціональний аспекти аналізу художнього твору.
- •60.Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •61. Характеристика підручників з укр. Літ. Для 5-9 класів.
- •62.Особливості уроків позакласного читання у середніх класах.
- •63. Тема. Леся Українка. Розповідь про життя поетеси, її мужність і силу духу. Потужне ліричне начало, романтичність поезії Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі».
- •I. Слово вчителя.
- •65. Учнівські реферати,доповіді,повідомлення і їх місце у навчальному процесі (наприклад,під час вивчення творів Франка).
- •66. Скласти план-конспект уроку узагальнення й систематизації знань за тв. Гумористів.
- •1.7. Обговорення змісту байки за питаннями:
- •2. Робота на картках
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
- •67.Бібліотечно- бібліографічна освіта учнів. Серед основних завдань шкільної бібліотеки є:
- •68. Уроки розвитку зв`язного мовлення. Система письмових робіт з літератури.
- •69. Основні етапи роботи над художнім твором.(Пасічник)
- •70.Учитель-словесник та його професійні якості (Волошина).
- •71.Методика вивчення монографічних тем у школі (творчість і.Котляревського). (нет.Волошина)
- •72.Літературно-мистецькі гуртки .Скласти план роботи гуртка.(Волошина)
- •73.Особливості побудови уроку літератури в умовах розвиваючого навчання.
- •74. Бесіда – найбільш активний мтод вивчення літератури.
- •75.Тема уроку. Раннє дорослішання дітей війни в оповіданні Миколи
- •78.Розвиток пізнавальної активності й самостійності учнів - одне з головних завдань вчителів-словесників.
- •79.Шляхи створення проблемних ситуацій.
- •80.Метод самостійної роботи на уроках літератури (тема «Література рідного краю»).
- •81. Основні види усних і письмових робіт з літератури, передбачені шкільноюпрограмою.
- •82.Робота над думою "Маруся Богусловка"
- •2.Конспект уроку Васильченко
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
- •V. Закріплення вивченого матеріалу
- •6.Нетрадиційні уроки
- •7.Конспект контрольного уроку
- •V. Підсумок уроку vі. Домашнє завдання
- •8.Індивідуальний стиль письменника "Слово о полку Ігоревім"
50. Аналіз художнього твору в єдності форми і змісту (л. Костенко «Кольорові миші»)
Ліричний твір, як і будь-який інший твір мистецтва, становить органічну єдність змісту і форми. Поняття «зміст художнього твору» складне. У найширшому розумінні зміст ліричного твору - це почуття, роздуми, переживання, зумовлені явищами дійсності, які письменник, відповідно до свого світогляду, відібрав, осмислив і емоційно й естетично оцінив у творі.В понятті «зміст» слід розрізняти принаймні три плани: безпосередній зміст, ідейний зміст та об'єктивно-історичний зміст. Безпосередній зміст ліричного твору - це почуття, переживання, роздуми ліричного героя, якого не завжди можна ототожнювати з автором.Ідейний зміст - це висновки й оцінки, які випливають з твору, активний вияв суб'єктивного ставлення письменника до того, що він змальовує. Об'єктивно-історичний зміст - це та історична дійсність, яка зумовила і свідомість поета, і ті життєві обставини, в яких він перебуває і які відображає в своїй творчості. Так, спробуємо підійти до змісту вірша Л. Костенко «Кольорові миші» Безпосередній зміст його – авторка змальовує маленьку дівчинку Анну і світ її фантазії, що створив прекрасну казку. Об'єктивно-історичний зміст поезії – Л. Костенко прагнула творити поезію безкомпромісну, незапрограмовану владою, без проголошення гучних, але порожніх фраз, її вірш «Кольорові миші» — це виступ проти стандартизації людини. Ідейним змістом цього чудового твору є засудження тих, хто за індивідуальність, творчу думку переслідує людину, звинувачує і виносить вирок на страту.
Розглядаючи художній твір, не можна відокремлювати одне від одного поняття змісту та ідеї. Це може призвести до неправильного тлумачення ідеї твору, яка ніби може існувати поза змістом і вноситься у твір ззовні. Тому виводити ідею слід завжди із змісту.
Форма ліричного твору -- це вся сукупність художніх прийомів і засобів вираження змісту, те, що пов'язує елементи змісту воєдино і без чого неможливе його існування. Форма так само багата й різноманітна, як і зміст. Поняття форми включає в себе і жанр твору, і його композицію, і образи.
Матеріалом, у якому втілюються образи дійсності у ліричному, як і будь-якому іншому літературному, творі, є мова. Вона й утворює його художню форму в усій сукупності її багатьох елементів. Мову лірики називають поетичною. Іноді під поетичністю мови розуміють насиченість її так званими художніми засобами, тобто тропами і фігурами (у «Кольорових мишах» є епітети: розлючений сусід, багряне листя, осіннє сонце, сірий день; метафора: чаклунка збила з пуття, кіт залив вирок).
Зміст і форма художнього твору перебувають у нерозривній єдності. Коли форма є вираженням змісту, вона пов'язана з ним так тісно, що відокремити її від змісту - значить знищити сам зміст, і навпаки: відокремити зміст від форми значить знищити форму.
Лише той твір є художньо досконалим, у якому досягнуто гармонійної єдності змісту і форми. Звичайно ж, первинність належить змістові. Тому і в шкільному вивченні потрібно розглядати кожен твір у єдності змісту й форми. Аналіз ліричного вірша не слід зводити до простого переказу його змісту, примітивного перекладу мови поезії на мову прози, в результаті чого руйнуються образи, втрачається поетичність.
