26. Методика вивчення читацьких інтересів школярів

Інтерес до читання художніх творів виникає і починає формуватись з дитячих років. Для того, щоб у школярів був сформований стійкий інтерес до читання, його треба весь час підтримувати і збагачувати.

Читання - це активна пізнавальна діяльність. Вона виявляється в допитливості, прагненні дізнатись про життя людей, ознайомленні з подіями, вчинками героїв, прагненні дізнатись, як розгортатимуться події далі. Відомі випадки, коли в середніх класах учні не виявляють читацького інтересу, не хочуть записуватись до бібліотеки, відмовляються від рекомендованої літератури. В такому випадку застосовуються прийоми, що сприяють розвиткові в учнів внутрішніх умов до формування читацького інтересу: допитливості, вдосконаленні техніки читання, уміння виділити у творі основне, уявлені ситуації й умови, в які потрапили герої тощо. Учитель звертає на таких учнів особливу увагу: записує їх до бібліотеки, систематично добирає для них книжки, залучає до участі в різних видах роботи з книгою. Розвиткові читацьких інтересів учнів сприяє голосне читання творів у класі.

Дуже важливо визначити рівень читацької культури учнів, виявити, в яких питаннях формування культури читання є здобутки, а в яких - недоліки.

Бесіда з учнями про що вони люблять читати, що в книгах їм найбільше подобається, що вони читали і що хотіли б прочитати повинна бути невимушеною, задушевною. В ній учень повинен розкрити свою душу, довірити учителеві найпотаємніше: йому сподобалась книга, її герої, а з якимось питанням у творі він не згоден; надто вже прямолінійно описує його автор. Розповідають учні про нові твори, які вони прочитали, радять обговорити їх на уроках, обґрунтовують свій вибір, а вчитель відмічає, щоб надалі враховувати побажання своїх вихованців.

Допоможе словеснику у вивченні читацьких інтересів учнів написання творів на такі теми: "Книга - мій друг", "Моя улюблена книга", "Мої думки під час читання книги", "Мій улюблений літературний герой", "Книга у нашій сім'ї" та ін. Аналіз цих творів розкриє перед учителем світ захоплень старшокласників, допоможе вибрати і спланувати форми роботи над тим чи іншим твором.

Корисно також організувати перегляд читацьких формулярів учнів у шкільній і в інших бібліотеках (сільській, міській, районній), де учні беруть книги, зробити облік читацьких замовлень у бібліотеці. Робить це вчитель заздалегідь, щоб можна було на уроці вже підвести підсумки і намітити план роботи на майбутнє.

У багатьох школах учні ведуть читацькі щоденники. Перевірка записів у щоденниках теж дозволить визначити читацькі інтереси школярів.

27. Зміст, завдання і структура шкільного курсу літератури в сучасній школі. Аналіз програм з літератури.

У науковому розумінні художня література як один з основних видів мистецтва становить специфічну, художньо-образну форму відображення і творення об'єктивної дійсності, практично-духовного освоєння світу.

Література вивчається в усіх типах шкіл України. Навчальний предмет літератури включає літературознавство і теорію літератури. У процесі вивчення художніх творів учні повинні засвоїти систему конкретних і узагальнених знань, тобто, вона вивчається як вид мистецтва і як об'єкт літературознавчої науки. Вивчаються твори різних жанрів, стилів, напрямків.

Знаннями і вміннями, сформованими під час вивчення цього навчального предмета учні повинні вміти користуватись у нестандартних ситуаціях.

Художня література розвиває образну пам'ять, уяву, естетичний смак, розумові здібності, збільшує потребу творчої праці, підвищує культуру усного й писемного мовлення.

Література в школі зближує саму природу предмета мистецтва і науку, точніше - основи науки про нього. Чудесний сплав науки і мистецтва - у цьому специфіка шкільного предмета літератури. Він природно поєднує в собі чуття і свідомість, піднесеність і розумову діяльність.

За останнє десятиліття були розроблені різні підходи до вивчення літератури в школі, які знайшли своє місце в концепціях. Концепція літературної освіти (автори Н.Й.Волошина, Н.Ф.Скрипченко, Є.А.Пасічник, П.П.Хропко) і схвалена Міністерством освіти і науки. У ній визначені критерії добору творів для шкільної програми, вимоги до їх вивчення у середній і старшій школі. Вимоги до змісту шкільних програм поставлені й у розроблених стандартах мовно-літературної галузі. Визначений зміст літературної освіти конкретизується і дозується у відповідності з віковими можливостями і оологічними особливостями учнів у програмі з літератури для середніх і старших класів.

Даючи вчителеві можливість вільного добору літератури для спрямовуваного ним читання, шкільна програма відкриває йому і широку творчу ініціативу.

Навчальна програма – документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожного навчального предмета, умінь і навичок, які необхідно засвоїти, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання.

Програма шкільного предмета літератури будується на основі поєднання мистецтва слова з літературознавчою наукою, покликаною розкривати його закономірності, джерельні витоки й багатства. В центрі програми для кожного класу, з п'ятого по одинадцятий включно, містяться дібрані у відповідності з віковими, психологічними можливостями дітей видатні за своїм ідейно-художнім значенням твори письменників.

Водночас, на певних етапах навчання програма передбачає засвоєння науково обґрунтованого і чітко визначеного кола історико- і теоретико-літературних знань, формування вмінь і навичок, зв'язаних з читанням, аналізом і оцінкою художніх творів, оволодіння літературною мовою, заглиблення у стиль письменника.

Курс літератури в середній школі програма ділить на два етапи: перший - 5-8 класи; другий - 9-11 класи. Такий поділ зумовлений освітньо-виховними завданнями предмета, віковими особливостями учнів, їх пізнавальними, психологічними, розумовими можливостями. У 9-11 класах програма вводить послідовне читання і вивчення визначних художніх творів на історико-літературній основі, з розкриттям творчої характеристики письменника і оглядом етапу розвитку літератури у зв'язку з суспільним життям.

Основні розділи навчальної програми:

• Пояснювальна записка, яка містить виклад мети навчання з певного предмета, ознаки процесу (організація навчання кожного класу);

• Зміст навчального матеріалу, поділений на розділи і теми із зазначенням кількості годин на кожну з них;

• Обсяг знань, умінь і навичок (у їх різновидах) з певного предмета для учнів кожного класу;

• Перелік унаочнень, літератури для учнів та методологічної літератури для викладачів;

• Критерії оцінювання знань, умінь і навичок що до кожного з видів роботи.