39. Особливості вивчення фольклорних творів. Зв'язок викладання літератури з життям при вивченні усної народної творчості у 8 класі.

Визначне місце у шкільній програмі з літератури відводиться вивченню усної народної творчості, ознайомленню з її різновидами. Вона представлена багатьма жанрами. Це хитромудрі казки, глибокі за своїм змістом прислів'я і приказки, цікаві загадки, думи, легенди, перекази, анекдоти.

Поняття про усну народну творчість учні набувають і збагачують протягом усіх років навчання в школі. Усна народна творчість і література тісно пов'язані між собою. Через усну народну творчість дитина не тільки опановує рідну мову, але і, засвоюючи її красу, лаконічність, залучається до культури свого народу. Під впливом різноманітних жанрів усної народної творчості відбувається етично-естетичний розвиток дітей: формуються різноманітні етичні якості, поняття про норми поведінки в сім'ї, суспільстві, здійснюється закладка основ для розвитку у школярів патріотичних відчуттів.

Під час аналізу казки, необхідно досліджувати логіку тих життєвих подій, які змальовані в них, психологічно вмотивувати поведінку героїв, ставити питання, які спонукають дітей помислити, поміркувати, чого вчить той чи інший персонаж?Можна використовувати приказки і прислів'я, які діти ілюструють відповідними епізодами казки.

Жоден з жанрів літератури не користується такою популярністю у дітей, як народна казка. Вивчення казки переважно включає такі етапи: 1) підготовка учнів до сприймання казки; 2) читання чи розповідь казки вчителем; 3) робота над текстом казки; 4) повторне читання казки (можливе з елементами інсценування); 5) виготовлення ілюстрацій до окремих епізодів казки. В кожній казці є мораль і діти повинні її усвідомити.

Тему "Прислів'я" учні вивчають у 5 кл. Важливо щоб учні усвідомили, що приказки і прислів'я узагальнюють соціально-історичний досвід народу. З цією метою вчитель повинен на уроці використовувати народні вислови, створені в різний історичний час. Корисно для учнів писати твори на тему прислів'я Що посієш, те й пожнеш", "Вік живи-вік учись"...Діти охоче розкривають зміст народних прислів'їв, придумують епізоди, пов'язані з життям.

Учні усвідомлюють, що в загадках, як і приказках та прислів'ях, відображається не лише минуле, а й сучасне життя, тому що є чимало загадок про нову техніку, що входить у наш побут. Аналіз таких творів переконує учнів. що загадки - постійний супутник життя людини. В них - історія народу, його погляди, розум, дотепність, спостережливість.

Народні пісні та думи учні вивчають у 7, а також у 8 кл. Пісня - неоціненний засіб естетичного виховання учнів. Важливо також розкрити значення образної символіки, властиве народної творчості. Наприклад, орел, сокіл, явір символізують мужність козака, калина-дівочу вроду. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками ( "Зажурилась Україна", "Та, ой, як крикнув же козак Сірко"); про боротьбу проти соціального та національного гніту ("Ой Морозе, Морозенку", "Максим козак Залізняк", "Чи не той то Хміль", "За Сибіром сонце сходить") вивчаються у 8 класі, де діти на уроках характеризують Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою. Також вивчають Пісні Марусі Чурай ("Засвіт встали козаченьки", "Віють вітри, віють буйні", "Ой не ходи, Грицю..."), які стали народними. Їхня фольклорна основа дуже популярна в наш час. Учні нерідко ототожнюють думу та історичну пісню, бо за своїм ідейно-тематичним змістом вони близькі.Проте за побудовою, характером відтворення життєвих подій, способами змалювання героїв, ритмікою, поетичною мовою дума відрізняється від історичної пісні. Варто учням лише зіставити ці жанри фольклору, щоб побачити своєрідність кожного з них.