5. Метод самостійної роботи на уроках літератури(наприклад, при розгляді теми “Література українського романтизму”).

Метод самостійної роботи передбачає опрацювання учнями навчального матеріалу під керівництвом і контролем учителя. Вірніше ― це самостійна дослідницька робота учнів над текстом художнього твору, де є елементи настановчої розповіді вчителя. Насамперед, це самостійний аналіз невеликих за обсягом літературних творів або їх компонентів (сюжет, композиція, характеристика окремих образів, роль художніх засобів у структурі твору та ін.).

Н. Волошина, В. Золотникова, О. Мазуркевич, Є. Пасічник, Б. Степанишин, Л. Худаш вважають, що одним із дійових засобів розвитку пізнавальної активності учнів під час вивчення літератури є самостійна робота.

У посібнику «Викладання української літератури в школі» Б. Степанишин визначає три ступені розвитку самостійності школярів: самостійно-репродуктивний, репродуктивно-критичний, критично-творчий. На першій стадії головне завдання учнів — активно пізнавати і пізнане по-своєму відтворювати, на другій стадії — уміти повністю самостійно виконати завдання й оцінити сам об'єкт опрацювання, визначити своє ставлення до нього. На третьому, найвищому ступені самостійності, школярі мають творчо застосувати здобуті знання, уміння й навички і створювати щось своє, нове.

Є. Пасічник ефективними формами самостійної роботи вважає семінарські заняття з літератури, які спрямовані на глибоке осмислення учнями літературних явищ, розвиток творчих здібностей, відтворюючої уяви, пам'яті.

Самостійна робота в процесі вивчення літератури є, по-перше, джерелом знань, що забезпечує первинне ознайомлення з художнім твором. Так, наприклад, вивчення творів історичної тематики виходить за межі літературознавства у сферу наук, які з ним межують, зокрема історії. Готуючись до уроку, учитель літератури дає самостійну роботу на знаходження необхідної інформації з фактів минулого за історичною та довідниковою літературою, осмислення її та пов'язування з конкретним художнім текстом. Учні характеризують історичну епоху, що породила художній твір, дають історичний коментар, складений на основі вивчення особливостей соціального чи культурного життя народу, фактів, документів, свідчень із праць історичного характеру.

По-друге, самостійна робота пропонується як засіб поглибленої роботи з твором, а саме: виконання пізнавальних завдань після його прочитання, знаходження цитат на підтвердження думок, підготовку рефератів, повідомлень тощо. Так, словесники пропонують провести паралель між художньо-історичним текстом і твором мистецтва однакової тематики.

По-третє, самостійна робота виконується учнями із метою закріплення, перевірки одержаних знань. Зокрема, школярі виконують такі завдання: складають план, тези, конспект, відповідають на запитання вікторини, тестів, пишуть письмові творчі роботи.

Наприклад, при розгляді теми у 9 класі “Література українського романтизму” П.ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ «РИБАЛКА», Є. ГРЕБІНКА «УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ», М. КОСТОМАРОВ «СОЛОВЕЙКО», можна дати декільком учням на домашню роботу(самостійно) опрацювати Гулака-Артем., а на уроці доповідати: Повідомлення № 1. Дитинство, роки навчання Гулака., Повідомлення № 2. Вчителювання, викладацька діяльність, Повідомлення № 3. Літературна діяльність митця.