Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ispit.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
549 Кб
Скачать
☆
  1. Галицько-Волинська держава в системі політичних відносин у Центрально-Східній Європі.

Роль Галицько–Волинського князівства як основного політичного центру всієї України після занепаду Києва була дуже значною. Саме воно формувало ідею державності на українських землях, оберігаючи її від поневолення сусідніми державами. Продовжуючи кращі традиції української національної культури, Галицько–Волинське князівство разом з тим забезпечило плідний вплив на цю культуру західноєвропейських цивілізацій. Формуючи централізовану державу, Роман Мстиславович рішуче виступив проти опозиційного йому галицького боярства. Здійснивши успішні походи проти Литви, Польщі, Угорщини, половців, Роман Мстиславович підніс міжнародний авторитет держави. В 1205 р. під час війни з Польщею Роман потрапив у засідку і загинув. Після цього потужне державне утворення фактично розпадається. 

У 1238 р. Данило зміг оволодіти Галичем, перемігши об’єднані сили тамтешнього боярства, угорських і польських феодалів. Політика Данила була скерована на посилення держави. У 1239 р. до князівства було приєднано Київ. У 1246 р. Данило їде у м Сарай – столицю Золотої Орди, де дістає з рук Батия ярлик на княжіння. Але повернувшись додому він починає готуватися до боротьби з Ордою, уклавши військові угоди з польськими князями та угорським королем. У 1253 р. в м. Дорогожині Данило був коронований папський легатом. 

Після смерті Данила правили його сини (сильний – Лев (1264-1301) і Васильків син Володимир (1270-1289)). Взаємини між ними часто мирними не були. Володимир не бажав брати участь у війнах і дипломатичній діяльності (будував міста, замки, церкви). Лев робив навпаки. Спираючись на союз з чеським королем Вацлавом II, він захопив у Польщі Люблінське воєводство, в Угорщини, Закарпатську Русь. Лев навіть домагався польського трону в Кракові, підкорив ятвягів і переніс кордон своєї держави за Нарву. Після Лева на трон вступив його син Юрій (літописи про нього як про талановитого правителя). Особливо його відзначали за те, що після переходу київського митрополита 1299 р. у Володимир на Клязьмі, Юрій 1303 р. домігся від Константинопольського патріарха права заснувати в Галичині окрему митрополію. Згодом, останніми представниками династії Романовичів стали сини Юрія Андрій і Лев, які правили вдвох. Вони уклали союз з Тевтонським орденом, а стосовно татаро-монголів проводили незалежну політику. Причина їх смерті невідома, скоріше всього вони загинули 1323 р. у боротьбі з монголами. Через відсутність нащадків галицькі бояри обрали князем польського родича Романовичів – Болеслава Мазовецького, який навіть ім’я змінив на Юрій. Новий князь відвоював у поляків руські землі, поновив союз з рицарями проти Литви. Але у 1340 р. його підступно отруїли бояри. Галичина і Волинь попадають під владу чужоземних правителів. Заслуга Галицько-Волинського князівства в історичній долі українського народу велика. Дипломатія галицьких і волинських князів у XIII ст. була набагато інтенсивнішою і різноманітнішою, ніж у князів інших руських земель. Зовнішня політика їх переживала злети і падіння – від масштабної дипломатії Романа Мстиславовича, його сина Данила до короткозорої та хаотичної політики Лева Даниловича. Однак зовнішня політика Галицько-Волинської Русі завжди була важливим фактором політичного життя Європи свого часу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]