- •Стародавній Єгипет: особливості цивілізаційного розвитку.
- •Розвиток афінської демократії у VI–IV ст. До н. Е.
- •Стародавня Спарта: держава, суспільство, культура.
- •Завоювання Олександра Македонського: епоха еллінізму.
- •Римська республіка 2 – 1 ст. До н.Е. Політичний розвиток.
- •Християнство у 1- 6 ст.: становлення, вселенські собори.
- •Падіння Римської імперії: основні причини і чинники.
- •Антична культура та її вплив на розвиток народів Європи.
- •Античні міста-держави на території Північного Причорномор.Я.
- •Візантійська імперія: особливості історичного розвитку.
- •Проблема етногенезу слов’ян у сучасній українській історіографії.
- •«Велике переселення народів» (4-6 ст) етнічні масиви та напрямки.
- •Писемні джерела про історію України найдавнішого періоду.
- •Хрестові походи: причини та наслідки
- •Київська Русь: структура суспільства і держави.
- •Вплив Візантії на Київську Русь.
- •Література.
- •Архітектура.
- •Образотворче мистецтво.
- •Епоха вікінгів (VII–XI ст.): ареал поширення, основні етапи, наслідки.
- •Галицько-Волинська держава в системі політичних відносин у Центрально-Східній Європі.
- •Суспільство Візантії в 13 – 15 ст.
- •Франкська держава: основні етапи та особливості розвитку.
- •Становлення парламентаризму в Англії у 13 – 14 ст.
- •Священна Римська імперія: основні етапи розвитку.
- •Формування станової монархії у Франції: роль Генеральних Штатів.
- •Столітня війна: причини та наслідки
- •Міста та міська цивілізація в середньовічній та ранньомодерній Європі.
- •Гуситський рух у Чехії: ідеологія та суспільство в XV ст.
- •Європа Ягеллонів і Люксембургів: Польща, Чехія і Угорщина у 15 – 16 ст.
- •Реконкіста в іспанії (8-15 ст). Основні етапи.
- •Іспанія і Португалія у суперництві за гегемонію на світових морських шляхах: кін. XV−XVI ст.
- •Республіки, сеньйорії і комуни на території Аппенінського півострова у 12 – 15 ст.:причини піднесення, процвітання і занепаду.
- •Італійське Відродження та початки гуманізму у Західній Європі: історіографія питання.
- •Еволюція військової справи у середні віки.
- •Зародження реформаційного руху: лютеранство і кальвінізм.
- •Тридцятилітня війна (1618–1648): причини та наслідки.
- •Основні групи джерел з історії України 17 – 18 ст.
- •Козацькі літописи як історичне джерело.
- •Українське козацтво та його роль у суспільно-політичному житті Речі Посполитої ( кін. 16 – перша пол. 17 ст) історіографія питання.
- •Причини і початок національно-визвольної війни укр народу в середині 17 ст. Сучасна наукова оцінка.
- •Основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики б.Хмельницького в українській історіографії.
- •Запорізька Січ та її роль в історії України: історіографія питання.
- •Кримське ханство та його вплив на історію України.
- •Виникнення та розвиток Османської імперії.
- •Українські землі у другій половині хvіі ст.
- •Гетьманщина на зламі XVII – у XVIII ст..
- •Англійська революція середини XVII ст.: основні етапи та історичне значення.
- •Становлення конституційної монархії в Англії.
- •Становлення абсолютистської монархії в Росії: історіографія питання.
- •Війна за Іспанську спадщину (1701–1714) як перша загальноєвропейська війна.
- •Британська колоніальна імперія (XVIII - поч. XX ст.): політичний розвиток.
- •Падіння Речі Посполитої: причини, поділи.
- •Семилітня війна (1756–1763): учасники, причини і наслідки.
- •Французьке просвітництво і його вплив на європейську суспільну думку.
- •Війна північноамериканських колоній за незалежність і утворення сша.
- •Французька революція кінця хvііі ст.: основні етапи та її історичне значення.
- •Українське національне Відродження (кінець XVIII – перша половина хіх ст.): сучасна оцінка.
- •Українські землі в складі монархії Габсбургів (до 1867 р.): адміністративний поділ, статус.
- •Наполеонівські війни та їх наслідки.
- •Геополітичні зміни в Європі після ухвал Віденського конгресу.
- •Народи Балканського півострова 12 – 18 ст.:формування держав,османське завоювання, соціальні та релігійні процеси.
- •Словянські народи Габсбурської монархії в роки революції 1848 – 1849 рр. Політичні програми.
- •Реформи 60-70-х років XIX ст. У Російській імперії.
- •Громадянська війна у сша.. 1861 – 1865.
- •Національно-визвольна боротьбьа південних слов’ян проти османського гніту у 70-х рр. Хіх ст.
- •Українські політичні партії в Галичині на зламі 19 – 20 ст. Програмні засади та діяльність.
- •Український політичний рух на Наддніпрянщині і в Галичині: друга пол. Хіх – поч. Хх ст.
- •Балканські війни на початку 20 ст. Та їх наслідки.
- •Переписи населення кінця хіх- поч ххі ст. Як джерело до вивчення демографічних процесів в Україні.
- •Загострення відносин між великими державами наприкінці 19 на початку 20 ст.
- •Україна в роки Першої світової війни
- •Паризька мирна конференція 1919–1920 рр. Версальська система мирних договорів
- •Західно-Українська Народна Республіка: утворення та розвиток.
- •Українські політичні партії у визвольних змаганнях 1917- 1921.
- •Українська революція 1917–1921 рр. У вітчизняній історіографії.
- •Зростання політичної нестабільності в Європі (кінець 20-х – початок 30-х років хх ст.).
- •Міжнародні відносини у Європі 30-х років хх ст.
- •Радянський Союз у 30-ті роки: сталінська "революція зверху".
- •Адміністративні зміни і політичний розвиток України в складі срср (до 1941 р).
- •Друга світова війна: історіографія питання.
- •Утворення кнр: особливості внутрішньої і зовнішньої політики.
- •Поглиблення демократичних процесів після Другої світової війни: розширення прав людини.
- •Зміни у співвідношенні сил на міжнародній арені після Другої світової війни.
- •Трансформація політичних ідеологій після Другої світової війни.
- •Розпад колоніальної системи.
- •«Нова економіка» на Заході у 50-60 рр. Зростання сфери послуг.
- •Інтеграційні процеси в Західній Європі після Другої світової війни
- •Зовнішня політика срср у 1964-1985 рр.: основні тенденції.
- •Близькосхідна криза: ґенеза та основні етапи.
- •Український дисидентський та правозахисний рух у 1960–70 рр.
- •Науково-технічна революція та її соціальні наслідки.
- •Соціал-демократична модель суспільних відносин (на прикладі Швеції).
- •Утворення Євросоюзу і його розбудова на початку ххі ст.
- •Німецьке питання в післявоєнний період. Об’єднання Німеччини.
- •Крах тоталітарних режимів у країнах Центрально-східної Європи6 спільне і відмінне.
- •Зовнішня політика України на сучасному етапі:європейський вектор.
- •Українці в сучасному світі: тенденції розвитку діаспори.
- •Історична наука у сучасній Україні: здобутки та проблеми.
Утворення кнр: особливості внутрішньої і зовнішньої політики.
1 жовтня 1949 р. Мао Цзедун у Пекіні проголосив утворення Китайської На-родної Республіки. Протягом наступного року комуністи завершили розгром військ Гоміндану на континентальній частині країни. Громадянська війна в країні, що з перервами тривала майже всю першу половину XX ст., закінчилася перемогою комуністів.
З 1953 р. Китай обрав курс на індустріалізацію та націоналізацію приватної власності, яку було завершено у кінці 1955 р. Перший п'ятирічний план був успішно вико-наний (1953-1957 pp.). Значну допомогу КНР надав СРСР. У 1958 р. Мао виступив з ініціативою форсувати економіч-ний розвиток і здійснити "великий стрибок" з метою по-будови комуністичного суспільства. Головним засобом для побудови світлого майбутнього мала стати безкоштовна пра-ця під гаслом: "Три роки наполегливої праці — 10 тис. ро-ків щастя". Замість сільськогосподарських кооперативів створювались "народні комуни", які об'єднували по 20 тис. селян. У комунах все усуспільнювалося, запроваджувався зрівняльний принцип розподілу. Життя селян було жорстко регламентовано; у промисловості вирішено прискорити індустріалізацію. В країні розгорнувся масовий рух за збіль-шення виробництва чавуну і сталі.
Після смер-ті Мао Цзедуна у партійному і державному керівництві гору взяли помірковані діячі Комуністичної партії Китаю. Вони пропонували спрямувати всі зусил-ля на практичну модернізацію країни, аби вивести її в число передових. Лідером став Ден Сяопін, який за часів Мао обіймав посаду генерального секретаря КПК, але двічі був репресований. призвів до кардиналь-них змін у житті китайського суспільства, початок яким було покладено на Пленумі ЦК КПК у грудні 1978 р. Тоді було взято курс, який отримав назву "чотирьох модернізацій": перебудову і переведення на нову базу про-мисловості, сільського господарства, армії, науки і техніки.
Спо-чатку реформи розпочалися в сільському господарстві, а потім поширились і на промисловість. Реформи у сільському господарстві: землю комун було поділено порівну між селянськими сім'ями і передано їм в аренду; створювався сімейний підряд; з 1984 р. селянам дозволялося продавати залишки продукції на ринку після виконання державного замовлення; підвищено державні закупівельні ціни; створено мережу малих сільсько-господарських підприємств із переробки продукції та під-собні промисли.
Реформи у промисловості', на держпідприємствах вво-дилися госпрозрахунок та економічні стимули праці; заохочувалась індивідуальна трудова діяльність; створюва-лись невеликі приватні підприємства у торгівлі, сфері об-слуговування і легкій промисловості; запроваджувалась оренда. З метою залучення іноземних інвестицій для модер-нізації китайської промисловості та впровадження нових технологій і підготовки кваліфікованих кадрів створюва-лись вільні економічні зони. Економічні реформи дали значний приріст виробництва (близько 8-10% щороку). Китай став одним із найбільших експортерів. Підвищився життєвий рівень населення. Особливістю китайських реформ є те, що вони не торк-нулися політичної сфери. У Китаї при владі залишається Комуністична партія. Спроби демократичних сил вирішити питання політич-них реформ завершилися кривавим побоїщем на площі Тяньаньмень у 1989 р. Виступи студентства у 1989 році на пекінській площі Тяньаньмень, яке вимагало політичних змін, були жорстоко придушені.
Китай встановив дипломатичні відносини з багатьма країнами світу. 14 лютого 1950 p. .був підписаний договір про дружбу, союз і взаємну допомогу з СРСР. Проте Захід, особливо США, аж до початку 70-х років не визнавав комуністичного уряду Китаю. Місце Китаю в ООН займав представник Гоміндану. На початку 50-х років весь континентальний Китай опинився під контролем комуністів. До того ж за допомогою китайських військ було врятовано комуністичний режим Кім Ір Сема на Півночі Кореї. Китай став членом ООН в 1971 році. дипломатичні відносини зСША встановлені в 1979.
. З 1988 по 1994 рр. КНР нормалізувала і встановила дипломатичні відносини з 18 країнами. Вже до сер. 1990-х рр. Китай став членом більшості організацій, як міжнародного, так і регіонального значення. В Середній Азії Китай також проводив активну зовнішньополітичну діяльність з метою закріплення своїх позицій серед незалежних держав, що знов утворилися. Результатом зроблених Пекіном кроків з'явилося формування в 1996 р. Шанхайськой П'ятірки, яка спочатку була створена для дозволу старих територіальних суперечок між новими незалежними державами і Китаєм.
1990-тих рр. Китай врегулював свої дебати з Росією, Казахстаном, Киргизстаном, Лаосом і В'єтнамом, при чому умови угод не завжди були вигідні для Пекіну. Одночасно Китай зробив всі зусилля для нормалізації своїх відносин з Європою. В 1996 р. Пекін виступив як один з основоположників форуму Азія-Європа, який проходить раз в два роки на рівні глав держав і щорічно - на рівні міністрів. В 1998 р. між Китаєм і ЄС зав'язався активний політичний діалог, що в черговий раз показує відхід Пекіна від старої школи ведення міжнародних справ.