65. Реформи 60-70-х років XIX ст. У Російській імперії.

селянська реформа 1861 р. призвела до незворотних змін у всіх сферах життя суспільства й держави. Скасувавши кріпацтво, російський царизм відкрив шлях до перетворень. було проведено такі реформи, які охопили головні напрямки життя імперії. з метою пристосувати самодержавний лад до потреб суспільства, яке перебувало на етапі модернізації. 1864 р. земську реформу - запровадження органів місцевого самоврядування губернського та повітового рівнів. Сфера діяльності земств була обмежена господарсько-культурними справами. Вони відали будівництвом місцевих шляхів сполучення, охороною здоровя, народною освітою, місцевою торгівлею й промисловістю, а також доброчинністю.

Земські установи були запроваджені не на всій території під російської України. Зокрема, на Правобережжі, де зберігались сильні позиції польських великих землевласників, що брали участь в антиросійському повстанні 1863 р., таку реформу провели лише в 1911 р.

У 1870 р. була проведена міська реформа,- створювались міські думи, на яких покладались розпорядницькі функції в містах, виконавчі функції - на міські управи. Компетенція міського самоврядування обмежувалась рішенням господарських питань: водопостачання, вуличне освітлення, транспорт, містобудівні проблеми. Крім того, міські думи зобов’язані були піклуватися про громадський порядок, вживати заходи проти пожеж, облаштовувати лікарні, школи, музеї тощо. Проте, діяльність дум була обмежена губернською адміністрацією.

сфери освіти. В 1864 р. запроваджувалась єдина система початкової освіти. Головною ланкою в ній були народні початкові училища, навчання в яких було безкоштовним. Перетворення в галузі середньої освіти визначались статутом від 19 листопада 1864 р.

Гімназії ділилися на реальні та класичні ( в класичних переважно гуманітарні предмети), навчання в яких було платним. Університетам надавалась автономія у питаннях внутрішнього розпорядку. Запроваджувалась система приватних вищих жіночих курсів, де вищу освіту могли одержати жінки. право вступу до університетів мали лише ті особи, які закінчували класичні гімназії. Закінчення реальної гімназії давало право на вступ до вищої технічної школи, а жіночої – не передбачало взагалі ніяких прав. Бо її місія, як проголошував шкільний статут, лише підготувати освічену «дружину і матір сім.ї».

1865 р. реформа цензури. Центральні газети й журнали звільнялися від попередньої цензури за умови внесення грошової застави. Була знята цензура для наукових видань. Однак, цензурні послаблення поширювались тільки на Петербург та Москву, провінційна преса, література для народу повністю підлягали цензурі. Таким чином, здійснюючи демократизацію громадського життя, влада водночас поступово установлювала свій твердий контроль над освіченою частиною населення України.

Серед реформ 60 – 70-х рр. ХІХ ст. найбільш послідовно була судова реформа, проведена у 1864 р. тепер почав діяти безстановий суд, у якому судові справи всіх громадян розглядали ті самі судові установи. Суд переставав бути закритим. Тепер він ставав публічним, «гласним». Судовий процес відбувався відкрито, привселюдно, і кожен громадянин, представник преси міг прийти до зали суду. Крім того, судді ставали незалежними, не підкорялись місцевій адміністрації. Суддів призначав уряд, але звільнити з посади могли тільки за рішенням суду. Також, суд після реформи, носив змагальний характер між прокурором (обвинувачувачем) та адвокатом, (захисником). Долю обвинувачуваних вирішували присяжні засідателі. За законом присяжним засідателем могла стати людина, що має російське підданство, у віці 25 – 70 років, яка мешкає е менше двох років в тому повіті або місті, де проводилося обрання в присяжні. Все ж,. Існували окремі суди для духовенства і військових. Збереглися волосні суди у справах селян.

Поразка у Кримській війні викликала нагальну необхідність військової реформи, що була проведена у 60-70-х роках( 62 – 77). Всю території Росії розділили на 10 військових округів. Українські губернії ввійшли до складу Київського, Одеського і Харківського округів.

Найважливішим у цій реформі був перехід у 1874 р. до загальної військової повинності чоловіків, які досягли 20-річного віку. Термін служби скорочувався, замість 25 років служби при рекрутських наборах, перебування в армії скорочувалось до 6 років в сухопутних військах і 7 років на флоті. Звільнення від військової служби отримували за родинних обставин, якщо син був єдиним годувальником в родині. Для поліпшення підготовки офіцерів засновувались спеціальні військові училища та академії.

Також, була проведена фінансова реформа, у 1860 р. Створено Державний банк. позитивно вплинула на розвиток промисл й торгівлі, сприяла розширенню мережі приватних банків. Була сформована більш-менш чітка податкова система.