41. Основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики б.Хмельницького в українській історіографії.

Вперше в українській історіографії окремі аспекти життя й діяльності Б.Хмельницького були порушені в козацьких літописах др пол XVII - пер трет ХУЛІ ст. У широко відомому «Літописі Самовидця» вказується на те, що Б .Хмельницький був «козак ростропній в ділах козацьких воєнних, и у письмі біглій», а «Літопис Григорія Грабянки» характеризував його як «розсудливого вождя». «Літопис Самійла Величка» стверджував: гетьман Б.Хмельницький «був освічений і серед реєстрованих козаків знаменитий».

Український історик В.Б.Антонович у своїх працях вказував на те, що Б.Хмельницький домагався лише розширення прав козацького стану, «відмовляє» гетьману в широких політичних задумах, у прагненні створити самостійну державу. Твердження про «нерішучість» Б.Хмельницького, відсутність у нього полководницьких здібностей, орієнтацію на козацьку верхівку були досить поширені в працях П.М.Буцинського, С.Томашівського, І.Катаєва, В.Яковенка та ін.

Славетний історик М.С.Грушевський у працях «Очерк истории украинского народа», «Історія України-Руси», «Хмельницький і Хмельнищина» оцінює Б.Хмельницького як талановитого полководця, гнучкого політика-дипломата, геніального адміністратора, з іншого ж боку - висловлював сумніви в існуванні його організаційних здібностей, звинувачував його у здійсненні політики «півслів і півділа», у відсутності цілеспрямованості, хитанні між мусульманською та антимусуль- манською.

Набагато зваженішу характеристику гетьмана давав М.П.Драгоманов, який схилявся до думки, що керівник Визвольної війни боровся не стільки проти королівської влади, скільки проти магнатів. Відома також негативна оцінка М.Драгомановим акту входження України до складу Росії.

Сприятливі умови для об’єктивного вивчення історичного минулого України в другій половині 80-х років дали змогу значно глибше з’ясувати окремі сторони життя та діяльності Б.Хмельницького. Так, В.І.Сергійчук зробив першу успішну спробу скласти хроніку дипломатичної діяльності Б.Хмельницького в 1648-1657 рр. ГЯ.Сергієнко детально розглянув його роль у підготовці та керівництві Визвольною війною. У 1989 р. у серії «Жизнь замечательных людей» з’явилася книга В.О.Замлинського «Богдан Хмельницкий», де, достовірно зобразивши епоху, автор створює героїчний, романтичний образ героя.

Особливо цінним сьогодні є видання Смолія В.А., Степанкова В.С. «Богдан Хмельницький (Соціально-політичний портрет)» (К.,1993), де на суворо документальній базі автори простежують основні віхи життєвого шляху Б.Хмельницького, показують обставини, які зумовили формування його світоглядних установок, вплинули на політичний вибір. Богдан Хмельницький - гетьман, політичний діяч, полководець, дипломат, просто людина - всі ці поняття знайшли висвітлення в книзі.

О.М.Апанович в своїх публікаціях (Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі.-К., 1993; Українсько-російський договір 1654 року. Міфи і реальність.-К., 1994 та ін.) відтворює історичну правду про передумови і процедуру укладення договору 1654 р., розкриває державно-політичний характер і юридичну природу, а також тяжкі наслідки договору для українського народу, відображає світову велич і фатальні помилки Б.Хмельницького.

В монографії «Українська національна революція XVII ст. (1648- 1676 рр.)» (К., 1999) В.А.Смолія та В.С.Степанкова розкривається значення революції 1648-1676 рр., що за своїми масштабами не мала собі рівних серед революційних рухів Європи ХУІ-ХУІІ ст. На теренах козацької України стався революційний вибух, традиції якого зберігали своє значення протягом наступних десятиліть, справляючи помітний вплив на всі сторони життя українського народу. Її історичне значення, місце «вождя революції» Б.Хмельницького автори вбачають насамперед в утворенні національної держави у вигляді козацької України, винятково важливій ролі в розвитку національної свідомості народу, формуванні державної ідеї, набутті досвіду боротьби за незалежність.