§ 31. Вживання м’якого знака й апострофа та подвоєння букв в іншомовних словах

1. У словах іншомовного походження м’яким знаком позначається м’якість зубних д, т, з, с, ц, л, н також перед й, я, ю, є, ї та в інших випадках відповідно до літературної вимови: каньйон, мільйон, кондотьєр, барельєф, портьєра, пасьянс, досьє, ескадрилья, Нью-Йорк, Лавуазьє, Касьянов, Дьяконов, Третьяков, Полозьєв, асфальт, бюлетень (але: мадяр, нюанс, дюна, люкс, Цюрих, Аляска).

В українських власних назвах м’який знак перед я не вживається: Наталя, Тетяна, Уляна, Омелян, Касян, Севастян, Касяненко, Дяченко, Третяк.

2. У словах іншомовного походження апостроф ставиться після губних м, в, п, б, ф, шиплячих ш, ч, ж, дж, задньоротових ґ, г, к, х та р, якщо далі чується й: П’ємонт [пйемонт], Б’юкенен, Рів’єра, В’яземський, Рум’янцев, об’єкт, інтерв’ю, комп’ютер, миш’як, Руж’є, Ш’єр, Г’ята, Лонг’їр, Джок’якарта, Х’юстон, Монтеск’є, Лук’ян (і похідні Лук’яненко, Лук’янівка тощо), бар’єр, Фур’є, а також після префікса в словах ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура, кон’юнктивіт.

Не пишемо апострофа в тих іншомовних словах, де букви я, ю, є позначають м’якість або пом’якшення попереднього приголосного: бюро [б‘уро], бюлетень, бязь, мюрид, мюзик-хол, пюпітр, фюзеляж, рюкзак, Вюртемберг, Вязьма, Кяхта, Гюго, Кюрі, Пєшков, Рюкю та ін. (хоч у вимові в таких словах може чутися звук й: [б‘уро] і [бйуро], [б‘аз'] і [бйаз']).

3. У словах іншомовного походження приголосні у вимові, як правило, не подовжуються: [голан'д'ійа], [мароко], [тона], але на письмі букви можуть подвоюватися відповідно до написання цих слів в інших мовах.

Подвоєння букв послідовно зберігається тільки у власних назвах та похідних від них словах: Голландія, голландський, Марокко, марокканець, Дарданелли, дарданелльський, Міссісіпі, Апенніни, Філіппіни, Вінніпег, Канберра; Будда, буддизм, Шиллер, Діккенс, Уатт, Торрічеллі, Кассандра, Одіссей.

У загальних назвах іншомовного походження букви звичайно не подвоюються: клас, група, каса, сума, лібрето, інтермецо, бароко, шосе, тунель, колосальний.

Подвоєння букв зберігається лише в таких загальних назвах: тонна, манна, ванна, мадонна, бонна, панно, брутто, нетто, мотто, вілла, мулла та в рідковживаних аннали, пенні, білль, булла, дурра, мірра (усього 17 слів). У таких іншомовних словах, як контрреволюція, ірраціональний, сюрреалізм, імміграція, інновація, апперцепція, збіг приголосних стався на межі префікса і кореня.

В українізованих запозичених іменах букви звичайно не подвоюються: Авакум, Інокентій, Іполит, Калістрат, Кирило, Пилип, Сава, Саватій; Агнеса, Агрипина, Інеса, Каміла, Мар’яна, Сара.

Подвоюються букви:

1) у чоловічих іменах: Аполлінарій, Аполлон, Вассіан, Віссаріон, Геннадій, Еммануїл, Палладій;

2) у жіночих іменах: Алла, Аполлінарія, Аполлонія, Белла, Васса, Віолетта, Ганна, Жанна, Елла, Емма, Іванна, Ізабелла, Інна, Маріанна, Нонна, Римма, Стелла, Сусанна.

124. І. Прочитайте текст. Випишіть з нього всі іншомовні слова й поясніть в них правопис м’якого знака, апострофа та подвоєних букв.

Одначе — пора! Заболотний рішуче підводиться, сенк’ю вам, дівчатка, ми справді вам вдячні, а тепер їдемо, щоб знову продовжити шалений свій гін. Б’юїк наш стоїть уже наладнований для подальшої їзди: пального налито в бак належну кількість галонів, ґума перевірена…

Вже збираємось сісти до машини, як раптом чуємо веселе:

— Хелло!

Це від кав’ярні долинає погук дівчачий, червоні шапочки гуртиком визирають із дверей, котрась із юних кельнерок тріпоче рукою…

Заболотний вирулює на полотно, розвиває швидкість. Рух, бистрина, і знову десь там вслухаються трави узбічні, як ріка дороги шумить і шумить…

З кожною милею наближаємось до мети, до тієї невідомої Мадонни. Час від часу намагаємось уявити собі: яка вона? Як у Рубльова? Чи як на полотнах старих італійських майстрів?

— Розкажи нам з Лідою, як ви врятували Мадонну, — раптом звертається до мене Заболотний. — Тобі ж довелося бути в тім батальйоні, що здійснював операцію… Як там це відбувалось насправді?

Розказати? Виповісти? То була наче інша дійсність. Весна нечуваного сонця, і сади зацвіли там, як уперше вжитті, і величезне місто, розбомблене з повітря, лежало в суцільних руїнах. Потім була та виняткова нічна операція. Тунель у каменоломнях, вузькоколійка з іржавими вагонетками, стара, закинута штольня, в якій щось маєш знайти. Ми не знали, що там заховано, ніхто не знав таємниць цієї замурованої штольні, до якої ми вступили темної ночі, озброївшись заздалегідь ліхтариками… Може, чекає нас тут склад якоїсь нам не відомої, загадкової зброї, можливо, все тут заміновано і ось-ось гримне вибух від найменшого необережного доторку? І так, в крайній напрузі нервів, аж доки у скупому світлі чийогось ліхтарика тьмаво зблиснуло золото музейної ліпленої рами… Рукавом гімнастерки сержант протирає вкрите пилюкою давнє полотно, і перед нами, ніби ми спимо, ніби з ілюзії, виникла… Ні, люди, таке випадає раз у житті! Ніколи не забути до невпізнання змінені враз серйозні солдатські обличчя, що їх мовби торкнулось неземне світло… Тієї ночі — вже в розташуванні батальйону — стояли мовчазно ми на варті довкруг полотна, довкруг сяйва, що тихо линуло до нас звідти, де босонога висока жінка легкою ходою йде з немовлям по хмарах… (О.Гончар).

ІІ. Складіть власну розповідь про події, описані в цьому тексті. У своїй розповіді використайте діалоги, зокрема й між солдатами в штольні. Героям розповіді можете дати свої імена.

125. Перепишіть, вставляючи, де треба, м’який знак або апостроф. Слова запишіть у три колонки: 1) зі вставленим м’яким знаком; 2) зі вставленим апострофом; 3) без апострофа і м’якого знака.

Профіл.., б..юлетень, біл..ярд, мад..яр, ідал..го, бар..єр, антресол.., прес-пап..є, дос..є, н..юанс, агал..матоліт (дрібнозерниста гірська порода), інтерв..ю, порт..єра, прод..юсер, ад..ютант, ескадрил..я, ф..юзеляж, ал..бом, миш..як, лос..йон, квадрил..йон, б..юро, комп..ютер, пас..янс.

Ключ. З других букв першої колонки повинні скластися два слова з вислову В.Крищенка: “Хто ми в світі без … ?” Слів у другій і третій колонках має бути порівно.