Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Yuschuk_UM-1.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

§ 73. Означення

Означення в реченні називає ознаку предмета.

Означення відповідають на питання всіх відмінків прикметника (який? чий?) і порядкового числівника (котрий?), а також на питання непрямих, крім знахідного, відмінків кількісного числівника (скількох? скільком? скількома? на скількох?): (чиє?) Наше (яке?) бідне століття стільки вже ганьби прийняло за необачність, байдужість, егоїзм (чиїх?) своїх (чий?) дітей (Леся Українка). Тут пройшло життя (чиє?) чотирьох, якщо не п’яти поколінь Федорченків (О.Довженко).

Означення треба відрізняти від складеного іменного присудка, у якому пропущено дієслово-зв’язку. Якщо зробити це важко, то речення слід поставити в минулому часі — тоді при іменній частині складеного присудка з’явиться дієслово-зв’язка бути. Порівняйте: Неописанно чудова літня ніч в степах України (О. Довженко) і Літня ніч у степах України була неописанно чудова, — отже, тут чудова — присудок, а літня — означення.

Означення бувають узгоджені і неузгоджені.

Узгоджене означення стоїть у тому самому роді, числі й відмінку, що й означуване слово (при зміні форми головного слова форма залежного слова також змінюється).

Узгоджені означення виражаються прикметниками, дієприкметниками, дієприкметниковими зворотами, числівниками, займенниками (крім особових його, її, їх): День і ніч повз ваш будинок котиться залізна орда ревучих, виючих, чадних машин (П.Загребельний). Трьох молодших синів він [старий Федорченко] втратив на війні (О.Довженко).

Неузгоджене означення з означуваним словом поєднується зв’язком керування або прилягання (при зміні форми головного слова форма залежного слова не змінюється).

Неузгоджені означення виражаються іменниками та особовими займенниками в непрямих відмінках, неозначеною формою дієслова, прислівниками, словосполученнями: В очах (чиїх?) дівчини світяться іскри нерозтраченої любові (О.Довженко). (чиї?) Її щоки спалахують, як мак (Ю.Яновський). 3. Мене завжди хвилюють птиці (які?) у вечірньому небі (О.Довженко). 4. Бажання (яке?) вчитися було в нього ще змалку (М.Коцюбинський).

265. У поданих словосполученнях неузгоджені означення переробіть на узгоджені й навпаки і запишіть словосполучення в дві колонки: 1) з узгодженими означеннями; 2) з неузгодженими.

Похвальне слово, пюре з яблук, кришталева люстра, фланелевий одяг, ключ журавлів, марлевий бинт, будка сторожа, бібліотечна книжка, озерна вода, жир з риби, танковий люк.

Ключ. З других букв повинна скластися друга частина вислову кубинського поета П.-Х.Марті: “Найважча професія — “.

266. І. Прочитайте текст. Випишіть словосполучення з неузгодженими означеннями.

Формування багатьох колекцій найбільших музеїв Петербурга та Москви стало можливим лише завдяки систематичному знекровленню культурної спадщини народів імперії. Так сталося і з Україною.

Напередодні Полтавської битви і після поразки Мазепи російські урядовці почали розглядати історичні та культурні цінності України як свої військові трофеї. У Москві опинилися бібліотеки та колекції Мазепи, Орлика та інших представників репресованої козацької старшини. Традиції Петра І продовжила його вінценосна спадкоємиця Катерина ІІ. Підступно знищивши Запорізьку Січ і скасувавши Гетьманщину, вона наказує перевезти до Петербурга як трофеї не тільки січову скарбницю, а й споконвічні запорізькі реліквії — хоругви́, бунчуки, була́ви, церковні цінності з козацьких святинь. Стає правилом забирати до Ермітажу — приватного царського музею — усі коштовні археологічні знахідки, зокрема із скіфських курганів. Так опинилися в Петербурзі казкової краси знахідки із царського поховання Куль-Оба́. Пильно стежили в Петербурзі і за випадковими знахідками скарбів періоду Київської Русі. Зараз навіть важко перелічити, скільки їх із Києва, Чернігова та інших українських міст опинилося в імперській столиці. Попри безцінність їхнього культурного й наукового значення, треба сказати, що це сотні й сотні кілограмів українського золота та срібла, коштовного каміння… Усе це беззастережно звозилося до Петербурга (Л.Хоролець).

ІІ. Текст запишіть під диктовку, написане уважно звірте з надрукованим, помилки, якщо вони трапляться виправте і з’ясуйте їх.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]