- •§ 1. Рідна мова
- •§ 2. Держава і мова
- •Мова як засіб спілкування
- •§ 3. Системний характер мови
- •§ 4. Текст, його компоненти
- •Проголошення незалежності України
- •§ 5. Побудова тексту
- •§ 6. Стилістика тексту
- •§ 7. Риторика
- •§ 8. Засоби практичної риторики
- •§ 9. Культура мовлення і мовний етикет
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •Лексика
- •§ 10. Загальне поняття про лексику. Словники
- •§ 11. Слово і його лексичне значення
- •§ 12. Однозначні і багатозначні слова
- •§ 13. Пряме і переносне значення слова
- •§ 14. Стилістично забарвлена лексика
- •§ 15. Вузьковживана лексика. Застарілі слова й неологізми
- •§ 16. Омоніми й пароніми
- •§ 17. Синоніми й перифрази
- •§ 18. Антоніми
- •§ 19. Фразеологізми. Крилаті слова
- •§ 20. Фразеологічні вирази
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •Фонетика, орфоепія, правопис
- •§ 21. Звуки і фонеми
- •§ 22. Букви. Правопис
- •§ 23. Орфоепія
- •§ 24. Вимова і правопис сонорних, дзвінких та глухих приголосних
- •§ 25. М’які і тверді приголосні. М’який знак і апостроф
- •§ 26. Подовження приголосних і подвоєння букв
- •§ 27. Зміни приголосних
- •§ 28. Вимова й правопис голосних е та и
- •§ 29. Написання і та и в незапозичених словах
- •Правопис іншомовних слів
- •§ 30. Основні ознаки запозичених слів
- •§ 31. Вживання м’якого знака й апострофа та подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 32. Написання и та і в іншомовних словах
- •§ 33. Написання и та і, е та є в російських власних назвах
- •Милозвучність мови
- •§ 34. Основні засоби милозвучності української мови
- •§ 35. Чергування у — в, і — й як засіб милозвучності мови
- •Будова слова і словотвір
- •§ 36. Значущі частини слова
- •§ 35. Стилістичні засоби словотвору
- •§ 38. Написання складних слів і графічних скорочень
- •Іменник
- •§ 39. Рід і відміни іменників
- •§ 40. Відмінкові закінчення іменників іі відміни
- •§ 41. Особові назви
- •Прикметник
- •§ 42. Значення прикметників
- •§ 43. Ступені порівняння якісних прикметників.
- •§ 44. Творення відносних прикметників
- •§ 45. Творення і вживання присвійних прикметників
- •Числівник
- •§ 46. Розряди і відмінювання числівників
- •§ 47. Поєднання числівників з іменниками
- •§ 48. Творення складних числівників і відчислівникових слів.
- •Займенник
- •§ 49. Розряди займенників і особливості вживання їх
- •Дієслово
- •§ 50. Загальне поняття про дієслово та його форми
- •§ 51. Способові форми дієслова. Дієвідміни
- •§ 52. Переносне вживання способів і часів дієслова
- •§ 53. Творення і вживання дієприкметників
- •§ 54. Дієприслівник
- •§ 55. Творення і правопис прислівників
- •§ 56. Значення і правопис прийменників
- •§ 57. Деякі особливості вживання прийменників
- •§ 58. Значення і склад сполучників
- •§ 59. Правопис сполучників
- •§ 60. Значення і правопис часток
- •§ 61. Написання заперечної частки не і префікса не-
- •§ 62. Вигук
- •§ 63. Лексичні і синтаксичні словосполучення
- •§ 64. Види зв’язку між словами в словосполученнях
- •§ 65. Особливості побудови словосполучень
- •Загальні відомості
- •§ 66. Види речень за метою висловлювання, інтонацією та будовою.
- •§ 67. Інтонація і розділові знаки
- •§ 68. Складові частини речення
- •Просте неускладнене речення
- •§ 69. Головні члени речення. Підмет
- •§ 70. Присудок
- •§ 71. Двоскладні і односкладні речення
- •§ 72. Додатки
- •§ 73. Означення
- •§ 74. Прикладка
- •§ 75. Обставини
- •§ 76. Розділові знаки в простому неускладненому реченні
- •§ 77. Синтаксичний розбір простого речення
- •І. Характеристика речення в цілому
- •Іі. Характеристика простого речення
- •Ііі. Характеристика членів речення
- •Просте ускладнене речення Однорідні члени речення
- •§ 78. Загальне поняття про однорідні члени речення
- •§ 79. Розділові знаки в реченні з однорідними членами
- •§ 80. Особливості вживання однорідних членів
- •Відокремлені члени речення
- •§ 81. Уточнювальні члени речення
- •§ 82. Відокремлені означення
- •§ 83. Відокремлені прикладки
- •§ 84. Відокремлені обставини
- •Внесення
- •§ 85. Звертання
- •§ 86. Вставні слова і речення
- •§ 87. Вставлені слова і речення
- •§ 88. Слова-речення
- •Складне речення
- •§ 89. Складносурядні речення
- •§ 90. Складнопідрядні речення
- •§ 91. Речення з підрядними підметовими, додатковими, присудковими й означальними
- •§ 92. Речення з підрядними обставинними і супровідними
- •§ 93. Порівняльні звороти
- •§ 94. Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •§ 95. Складні безсполучникові речення
- •§ 96. Складні синтаксичні конструкції
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •§ 97. Пряма мова і розділові знаки при ній
- •98. Способи передачі прямої мови непрямою
- •99. Цитати
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •§ 100. Текст і його різновиди
- •§ 101. Синтаксична єдність
- •§ 102. Композиція тексту
- •§ 104. Абзац
- •Відповіді до вправ
- •§ 1. Рідна мова
§ 74. Прикладка
Прикладка — це різновид означення.
Прикладкою називається виражене іменником означення, яке і виражає ознаку предмета, і дає йому нову назву.
Прикладка, як і означення взагалі, відповідає на питання який? Наприклад: Освітлений вогнями, підходить пароплав (який?) “Тарас Шевченко” (О.Довженко).
Прикладки, що означають умовні назви газет, журналів, творів, видавництв, пароплавів, заводів (без слова імені) тощо, беруться в лапки і не змінюються (тобто не узгоджуються з означуваним іменником): Я на палубі пароплава (якого?) “Некрасов” (О.Довженко). Ніякої робітничої маси в організаціях (яких?) “Гарт” і “Плуг” не було і ще довго не буде (М.Хвильовий).
Інші прикладки звичайно узгоджуються у відмінку з означуваним іменником: над річкою Бугом, за містом Білою Церквою, Довженкові-режисеру, зайця-русака. Пишуться вони окремо або через дефіс.
Якщо спочатку йде іменник з широким (родовим) значенням, а потім з вузьким (видовим чи одиничним), то вони пишуться окремо; якщо ж навпаки — то через дефіс, порівняйте: озеро Світязь і Світязь-озеро, письменник Довженко і Довженко-письменник, трава звіробій і звіробій-трава, птах ворон і ворон-птах (3 криком сів на груди ворон, чорний ворон-птах. — П.Тичина).
Проте через дефіс пишуться терміни типу льон-довгунець, жук-короїд, заєць-русак (хоч тут спочатку йде широка, а потім вузька назва).
Якщо не можна встановити, яке значення ширше, а яке вужче, прикладка, як правило, пишеться через дефіс, наприклад: воїн-месник, месник-воїн, учитель-фізик, фізик-учитель, корабель-ракета, диво-корабель, сад-виноград.
Але окремо пишуться прикладки, які стоять перед означуваним словом і мають суто означальне значення: красуня (красива) дівчина, жаднюга (жадібний) вовк. Проте й у цих випадках допустиме написання прикладок через дефіс: Наперед вийшов велетень-рибалка, він ніс жмут мотуззя (Ю. Яновський). Тоді загорілися іскри в чорних очах красеня-юнака (Іван Ле).
Іноді прикладка до означуваного слова приєднується за допомогою пояснювального сполучника як. Така прикладка має уточнювальне, а не порівняльне значення і комами не виділяється, наприклад: 1. Шевченко як поет відомий у всьому світі. 2. Не треба забувати заслуг Максима Рильського як перекладача. Ці прикладки, якщо опустити сполучник як, пишуться через дефіс: Шевченко-поет, Рильського-перекладача.
Прикладка з пояснювальним сполучником як виділяється комами з обох боків тільки тоді, коли вона має причиновий відтінок: Кривинський, як посередник, вийшов наперед громади... (Панас Мирний).
267. Словосполучення запишіть у дві колонки: 1) ті, що пишуться окремо; 2) ті, що пишуться через дефіс.
Острог/місто, озеро/Світязь, Сян/річка, слава/спокусниця, газ/кисень, любов/чарівниця, плазун/вуж, риба/меч, одуд/птах, юшка/картоплянка, панове/слухачі, зима/лихоманка, Дніпро/ріка, птах/ворон, сон/трава, риба/щука, дюни/кучугури.
Ключ. З других букв повинно скластися закінчення вислову Й.-В.Гете: “Неможливо завжди бути героєм, але завжди можна…”
268. Повторіть правопис складних слів. Слова запишіть у дві колонки: 1) ті, що пишуться разом; 2) ті, що пишуться через дефіс.
Судо/чинство, озерно/болотний, все/бічний, первісно/общинний, здивовано/розгублений, книго/збірня, санаторно/курортний, п’єса/феєрія, перекоти/поле, атомно/молекулярний, тьмяно/сірий, всесвітньо/історичний, звуко/записувальний, м’ясо/молочний, вічно/зелений, світло/блакитний, темно/синій, одно/особовий, блідо/рожевий, кисло/солодкий, корабле/будування, ячмінно/житній, книжково/журнальний, смагляво/лиций, синьо/жовтий, легко/духий, зменшено/пестливий.
Ключ. З других букв повинен скластися вислів давньоримського історика Тацита.
