§ 74. Прикладка

Прикладка — це різновид означення.

Прикладкою називається виражене іменником означення, яке і виражає ознаку предмета, і дає йому нову назву.

Прикладка, як і означення взагалі, відповідає на питання який? Наприклад: Освітлений вогнями, підходить пароплав (який?) “Тарас Шевченко” (О.Довженко).

Прикладки, що означають умовні назви газет, журналів, творів, видавництв, пароплавів, заводів (без слова імені) тощо, беруться в лапки і не змінюються (тобто не узгоджуються з означуваним іменником): Я на палубі пароплава (якого?) “Некрасов” (О.Довженко). Ніякої робітничої маси в організаціях (яких?) “Гарт” і “Плуг” не було і ще довго не буде (М.Хвильовий).

Інші прикладки звичайно узгоджуються у відмінку з означуваним іменником: над річкою Бугом, за містом Білою Церквою, Довженкові-режисеру, зайця-русака. Пишуться вони окремо або через дефіс.

Якщо спочатку йде іменник з широким (родовим) значенням, а потім з вузьким (видовим чи одиничним), то вони пишуться окремо; якщо ж навпаки — то через дефіс, порівняйте: озеро Світязь і Світязь-озеро, письменник Довженко і Довженко-письменник, трава звіробій і звіробій-трава, птах ворон і ворон-птах (3 криком сів на груди ворон, чорний ворон-птах. — П.Тичина).

Проте через дефіс пишуться терміни типу льон-довгунець, жук-короїд, заєць-русак (хоч тут спочатку йде широка, а потім вузька назва).

Якщо не можна встановити, яке значення ширше, а яке вужче, прикладка, як правило, пишеться через дефіс, наприклад: воїн-месник, месник-воїн, учитель-фізик, фізик-учитель, корабель-ракета, диво-корабель, сад-виноград.

Але окремо пишуться прикладки, які стоять перед означуваним словом і мають суто означальне значення: красуня (красива) дівчина, жаднюга (жадібний) вовк. Проте й у цих випадках допустиме написання прикладок через дефіс: Наперед вийшов велетень-рибалка, він ніс жмут мотуззя (Ю. Яновський). Тоді загорілися іскри в чорних очах красеня-юнака (Іван Ле).

Іноді прикладка до означуваного слова приєднується за допомогою пояснювального сполучника як. Така прикладка має уточнювальне, а не порівняльне значення і комами не виділяється, наприклад: 1. Шевченко як поет відомий у всьому світі. 2. Не треба забувати заслуг Максима Рильського як перекладача. Ці прикладки, якщо опустити сполучник як, пишуться через дефіс: Шевченко-поет, Рильського-перекладача.

Прикладка з пояснювальним сполучником як виділяється комами з обох боків тільки тоді, коли вона має причиновий відтінок: Кривинський, як посередник, вийшов наперед громади... (Панас Мирний).

267. Словосполучення запишіть у дві колонки: 1) ті, що пишуться окремо; 2) ті, що пишуться через дефіс.

Острог/місто, озеро/Світязь, Сян/річка, слава/спокусниця, газ/кисень, любов/чарівниця, плазун/вуж, риба/меч, одуд/птах, юшка/картоплянка, панове/слухачі, зима/лихоманка, Дніпро/ріка, птах/ворон, сон/трава, риба/щука, дюни/кучугури.

Ключ. З других букв повинно скластися закінчення вислову Й.-В.Гете: “Неможливо завжди бути героєм, але завжди можна…”

268. Повторіть правопис складних слів. Слова запишіть у дві колонки: 1) ті, що пишуться разом; 2) ті, що пишуться через дефіс.

Судо/чинство, озерно/болотний, все/бічний, первісно/общинний, здивовано/розгублений, книго/збірня, санаторно/курортний, п’єса/феєрія, перекоти/поле, атомно/молекулярний, тьмяно/сірий, всесвітньо/історичний, звуко/записувальний, м’ясо/молочний, вічно/зелений, світло/блакитний, темно/синій, одно/особовий, блідо/рожевий, кисло/солодкий, корабле/будування, ячмінно/житній, книжково/журнальний, смагляво/лиций, синьо/жовтий, легко/духий, зменшено/пестливий.

Ключ. З других букв повинен скластися вислів давньоримського історика Тацита.