- •§ 1. Рідна мова
- •§ 2. Держава і мова
- •Мова як засіб спілкування
- •§ 3. Системний характер мови
- •§ 4. Текст, його компоненти
- •Проголошення незалежності України
- •§ 5. Побудова тексту
- •§ 6. Стилістика тексту
- •§ 7. Риторика
- •§ 8. Засоби практичної риторики
- •§ 9. Культура мовлення і мовний етикет
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •Лексика
- •§ 10. Загальне поняття про лексику. Словники
- •§ 11. Слово і його лексичне значення
- •§ 12. Однозначні і багатозначні слова
- •§ 13. Пряме і переносне значення слова
- •§ 14. Стилістично забарвлена лексика
- •§ 15. Вузьковживана лексика. Застарілі слова й неологізми
- •§ 16. Омоніми й пароніми
- •§ 17. Синоніми й перифрази
- •§ 18. Антоніми
- •§ 19. Фразеологізми. Крилаті слова
- •§ 20. Фразеологічні вирази
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •Фонетика, орфоепія, правопис
- •§ 21. Звуки і фонеми
- •§ 22. Букви. Правопис
- •§ 23. Орфоепія
- •§ 24. Вимова і правопис сонорних, дзвінких та глухих приголосних
- •§ 25. М’які і тверді приголосні. М’який знак і апостроф
- •§ 26. Подовження приголосних і подвоєння букв
- •§ 27. Зміни приголосних
- •§ 28. Вимова й правопис голосних е та и
- •§ 29. Написання і та и в незапозичених словах
- •Правопис іншомовних слів
- •§ 30. Основні ознаки запозичених слів
- •§ 31. Вживання м’якого знака й апострофа та подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 32. Написання и та і в іншомовних словах
- •§ 33. Написання и та і, е та є в російських власних назвах
- •Милозвучність мови
- •§ 34. Основні засоби милозвучності української мови
- •§ 35. Чергування у — в, і — й як засіб милозвучності мови
- •Будова слова і словотвір
- •§ 36. Значущі частини слова
- •§ 35. Стилістичні засоби словотвору
- •§ 38. Написання складних слів і графічних скорочень
- •Іменник
- •§ 39. Рід і відміни іменників
- •§ 40. Відмінкові закінчення іменників іі відміни
- •§ 41. Особові назви
- •Прикметник
- •§ 42. Значення прикметників
- •§ 43. Ступені порівняння якісних прикметників.
- •§ 44. Творення відносних прикметників
- •§ 45. Творення і вживання присвійних прикметників
- •Числівник
- •§ 46. Розряди і відмінювання числівників
- •§ 47. Поєднання числівників з іменниками
- •§ 48. Творення складних числівників і відчислівникових слів.
- •Займенник
- •§ 49. Розряди займенників і особливості вживання їх
- •Дієслово
- •§ 50. Загальне поняття про дієслово та його форми
- •§ 51. Способові форми дієслова. Дієвідміни
- •§ 52. Переносне вживання способів і часів дієслова
- •§ 53. Творення і вживання дієприкметників
- •§ 54. Дієприслівник
- •§ 55. Творення і правопис прислівників
- •§ 56. Значення і правопис прийменників
- •§ 57. Деякі особливості вживання прийменників
- •§ 58. Значення і склад сполучників
- •§ 59. Правопис сполучників
- •§ 60. Значення і правопис часток
- •§ 61. Написання заперечної частки не і префікса не-
- •§ 62. Вигук
- •§ 63. Лексичні і синтаксичні словосполучення
- •§ 64. Види зв’язку між словами в словосполученнях
- •§ 65. Особливості побудови словосполучень
- •Загальні відомості
- •§ 66. Види речень за метою висловлювання, інтонацією та будовою.
- •§ 67. Інтонація і розділові знаки
- •§ 68. Складові частини речення
- •Просте неускладнене речення
- •§ 69. Головні члени речення. Підмет
- •§ 70. Присудок
- •§ 71. Двоскладні і односкладні речення
- •§ 72. Додатки
- •§ 73. Означення
- •§ 74. Прикладка
- •§ 75. Обставини
- •§ 76. Розділові знаки в простому неускладненому реченні
- •§ 77. Синтаксичний розбір простого речення
- •І. Характеристика речення в цілому
- •Іі. Характеристика простого речення
- •Ііі. Характеристика членів речення
- •Просте ускладнене речення Однорідні члени речення
- •§ 78. Загальне поняття про однорідні члени речення
- •§ 79. Розділові знаки в реченні з однорідними членами
- •§ 80. Особливості вживання однорідних членів
- •Відокремлені члени речення
- •§ 81. Уточнювальні члени речення
- •§ 82. Відокремлені означення
- •§ 83. Відокремлені прикладки
- •§ 84. Відокремлені обставини
- •Внесення
- •§ 85. Звертання
- •§ 86. Вставні слова і речення
- •§ 87. Вставлені слова і речення
- •§ 88. Слова-речення
- •Складне речення
- •§ 89. Складносурядні речення
- •§ 90. Складнопідрядні речення
- •§ 91. Речення з підрядними підметовими, додатковими, присудковими й означальними
- •§ 92. Речення з підрядними обставинними і супровідними
- •§ 93. Порівняльні звороти
- •§ 94. Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •§ 95. Складні безсполучникові речення
- •§ 96. Складні синтаксичні конструкції
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •§ 97. Пряма мова і розділові знаки при ній
- •98. Способи передачі прямої мови непрямою
- •99. Цитати
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •§ 100. Текст і його різновиди
- •§ 101. Синтаксична єдність
- •§ 102. Композиція тексту
- •§ 104. Абзац
- •Відповіді до вправ
- •§ 1. Рідна мова
§ 83. Відокремлені прикладки
Прикладки відокремлюються майже в тих самих випадках, що й узгоджені означення, а саме:
а) якщо вони стосуються особового займенника: І, притомлений Котигорошко, я на груди землі упаду (А. Малишко). Означуваного особового займенника може і не бути: Слава вам, убогим людям, чабанам... Нагодували, і напоїли, і дали кожух і свиту на дорогу, і, небораки, додали ослицю дійну (Т.Шевченко);
б) якщо вони поширені і стоять після означуваного слова: І земля — наречена в молочнім цвіту яблунево-рожевих садів — мліє солодко в сонячно-яснім меду (Є.Маланюк);
в) якщо вони мають обставинний відтінок: Вірний син трудової поневоленої України, Шевченко став найглибшим виразником народних дум і надій... (О.Гончар);
г) якщо вони, навіть непоширені, стоять після власної назви: Денисе, брате, з лейтенантом Сагайдою ми всі тут — стояли на смерть (О. Гончар).
Відокремлюються прикладки із словами родом, на ім’я, на прізвище, так званий тощо: У Сквирі лікар був, на прізвище Рушилов (М. Рильський).
Прикладка із словом як звичайно не відокремлюється: Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням… (М.Рильський). Прикладка із словом як відокремлюється лише тоді, коли має відтінок причини (відповідає на питання чому?): Як справжній лірик (тому що він справжній лірик), Сосюра надзвичайно різноманітний у своїх переживаннях (Д.Білоус).
Для виділення прикладок часто вживаються парні тире. Це буває особливо в таких випадках:
а) якщо прикладка має уточнювальне значення: Дзвіночок сміху — мій син — прокидається вранці (Є.Гуцало);
б) якщо прикладка стоїть у кінці речення (тоді друге тире, зрозуміла річ, не ставиться): Дивлячись на людей, усміхався і мій батько — великий добрий чоловік (О.Довженко).
Якщо після відокремленої прикладки стоїть за іншими правилами кома, то друге тире не ставиться: І здавалось йому, що попав він в інший світ — у чудний і невідомий храм, і в тихім, радіснім спокої спочивала душа його (М.Івченко).
297. Прочитайте речення, знайдіть прикладки й поясніть вживання чи відсутність при них розділових знаків.
1. Син білявого дня і чорнявої ночі, вечір-мулат підійшов до порога. 2. Час, великий диригент, перегортає ноти на пюпітрі (З тв. Л.Костенко). 3. Рудий яструб, степовий розбійник, знявся вгору і закружляв над полем (О.Донченко). 4. Старий вітряк — дубовий птах — стоїть на пагорбі в житах (П.Воронько). 5. Поміж зеленню та квіточками гули заклопотані своєю звичайною роботою трудівниці-бджілки (В.Козаченко). 6. І боєць Журба, як заспівувач, мав бути в перших лавах (В.Кучер). 7. Через кілька день товариш Віктора Юрко повернувся із села, де гостював у родичів (В.Підмогильний).
298*. Перепишіть речення, вставляючи пропущені розділові знаки при відокремлених прикладках.
1. Високий, чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху косовицю. 2. І я примовкав, а Тарас тоді дідів батько брав мене на руки і розповідав про Десну, про трави, про таємничі озера Дзюбине, Церковне, Тихе… 3. Коли ж дивлюсь, — баба снує коло моркви дідова мати. 4. Один лише Ярема Бобир наш родич по дідовому коліну не постраждав у цій пригоді. 5. Коло діда, на старому яблуневому пні, сидів його давній товариш і побратим теж дуже старий, але через відсутність бороди позбавлений божественних рис чоловік. 6. Другий сусід мій Григорій Шиян вирішив зовсім не покидати своєї старої хати на високім пагорбі над плавнями (З тв. О.Довженка). 7. До Олесі підійшов один з останніх бійців танкіст Василь Кравчина і пожадливо припав до відра (З тв. О.Довженка).
299*. Зробіть повний синтаксичний розбір поданих речень, користуючись цифровими кодами. Перевірте себе за відповідями наприкінці підручника.
1. В садку поета щедрого, Максима, вербова гілочка з’явилася мала, що в Кос-Аралі дальньому росла (О.Ющенко). 2. Батько генерала Федорченка Максим Тарасович — людина незвичайна, і кожен, навіть Сава Андрійович, завжди підходить до нього з деякою оглядкою й обережністю (О.Довженко). 3. Айстри-зорі квітнуть в оксамиті урочистих лагідних небес, ніч впилася пахощами квітів, ди́вами і сяєвом чудес (Ю.Дараган).
300. І. Прочитайте текст. Поясніть вживання розділових знаків у ньому, зокрема й при відокремлених членах речення.
Вона ще не стара — вона молодша від мене, оця глиняна, колись під соломою, а тепер під шифером хата. У війну, коли доводилось брати чужі столиці, в розкішних багатоповерхових палацах я з ніжністю згадував її, маленьку нашу хату, як усі люди на землі згадують дитинство. З неї починалось відчуття Батьківщини, з любові до неї виростала моя любов до рідної землі, як з любові до батьків починається і любов до свого народу.
Прекрасно пам’ятаю, як її будували. В той сонячний день мені, чотирирічному, сестра дала біленький вузлик із харчами — віднести батькам на будівництво, аж на другий край села. Крім вузлика, сестра дала мені лозинку з дерева, навчила махати нею, якщо нападуть собаки, поцілувала й пустила: йди. І я пішов. Ішов берегом широкого ставу, який мені здавався тоді неосяжним, повз чужі хати, повз верби, в тіні яких кумкали жаби.
Вибігали назустріч собаки з дворів, але гавкали на мене, мабуть, не від люті, а від здивування, бо, гавкнувши, відразу ж підіймали вуха і схиляли набік голови, наче хотіли спитати: “І куди воно, отаке мале, чимчикує?” (О.Сизоненко).
ІІ. Текст запишіть під диктовку, написане звірте з надрукованим, особливу увагу звертаючи на розділові знаки.
ІІІ. Згадайте якийсь епізод чи події, пов’язані з будівництвом вашого будинку або чийогось іншого, і свій спогад запишіть, вживаючи по можливості й відокремлені члени речення.
