§ 45. Творення і вживання присвійних прикметників

Присвійні прикметники творяться майже виключно від назв осіб, рідко — від назв тварин. Вживання суфіксів тут зумовлюється відміною іменника, від якого творимо присвійний прикметник.

1. Від іменників І відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ин-, причому кінцеві твірної основи г, к, х чергуються із ж, ч, ш: Тетяна — Тетянин, Тетянка — Тетянчин, Таня — Танин, Микола — Миколин, Коля — Колин, Ольга — Ольжин, дочка — доччин, свекруха — свекрушин.

Суфікс -ін- вживається тільки в прикметнику Іллін та після звука й: Надія — Надіїн, Дар’я — Дар’їн.

Від іменника III відміни мати присвійний прикметник — материн, застаріле матерній.

2. Від іменників II відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ів (-ов-.-ев-).

Вживання -ов- та -ев- залежить від групи іменника:

а) від іменників твердої групи присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ів, -ов-: Тарас — Тарасів (не “Тарасовий”), Тарасова; батько — батьків, батькова; командир — командирів, командирова;

б) від іменників м’якої та мішаної груп присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ів, -ев-: коваль — ковалів (не “ковалевий”), ковалева; Сергій — Сергіїв, Сергієва; лікар — лікарів, лікарева; Кайдаш — Кайдашів, Кайдашева; школяр — школярів, школярева.

3. Від назв тварин присвійні прикметники творяться по-різному: птах — пташиний, соловей — солов’їний, горобець — горобиний, гороб’ячий; лисиця — лисячий, заєць — заячий. вовк — вовчий, ведмідь -- ведмежий.

4. Присвійні прикметники повністю (незалежно від вимови) зберігають особливості написання іменників, від яких вони утворені (позначається лише чергування приголосних у кінці основи): Пріська — Прісьчин, кицька — кицьчин, Вутанька — Вутаньчин, Маланка — Маланчин, Параска — Парасчин [парашчин], невістка — невістчин [нев‘ішчин].

5. Присвійні прикметники вживаються:

а) на позначення належності предмета особі: Петрів зошит, Маріїна сумка, материне слово; рідко — тварині: соловейків спів, ластівчине гніздо;

б) у термінологічних словосполученнях (пишуться з малої букви): базедова хвороба, антонів вогонь, торрічеллієва пустота, архімедова спіраль;

в) у крилатих висловах (пишуться з малої букви): ахіллесова п’ята, дамоклів меч, сізіфова праця, дем’янова юшка, крокодилові сльози.

Деякі присвійні прикметники перейшли в іменники і вживаються тепер:

а) як назви населених пунктів: Київ (місто Кия), Львів, Васильків, Сватове, Пирятин, Малин, Гречине;

б) як прізвища: Ковалів, Щоголів, Іванишин, Ковалишин.

173. Прочитайте речення, виписані з повісті І.Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. Опишіть особливості творення й правопису присвійних прикметників, використовуючи для прикладів присвійні прикметники з наведених речень..

1. Коло повітки на току два Кайдашеві сини, молоді парубки, поправляли поди під стіжки: жнива кінчались, і наставала возовиця. Старшого Кайдашевого сина звали Карпом, меншого — Лавріном. 2. То бери Мотрю, Довбишеву старшу дочку. 3. Лаврінові слова запали Карпові в душу. 4. Карпо йшов помаленьку, скоса поглядаючи на Довбишів двір. 5. Діло ніби горіло в Мотриних руках. 6. “Чия ж вона дочка?” — “Балашева. Її звуть Мелашкою”. — “Чи ти ж знаєш, що за люди, ті Балаші? Чи ти ж знаєш Мелащині норови?” 7. Лаврін обтер своїм рукавом гарячого Мелащиного лоба… Свекрушин докір полетів проз її вуха й не зачепив душі. 8. І знов в Кайдашевій хаті почалася колотнеча. 9. В хаті всі слухали Палажчину розмову. 10. Саме того вечора Лаврінів кабанчик просунув рилом тин та побіг у Мотрину картоплю. 11. Це, мабуть, рябий Парасчин кнур?

174. Від поданих імен утворіть присвійні прикметники в називному відмінку множини (чиї?) і запишіть у три колонки: 1) з суфіксом -ин-; 2) із суфіксом -ов-; 3) із суфіксом -ев- (-єв-). Прикметників із суфіксом -ін- (-їн-) не виписуйте.

Роман, Каміла, Назарій, Єремія, Раїса, Іван, Данило, Еміль, Матяш, Ася, Назар, Остромир, Андрій, Григір, Остап, Юзя, Єрмолай.

Ключ. З перших букв повинно скластися закінчення вислову Лесі Українки: “Лежачим …”

175. Утворіть присвійні прикметники від імен ваших рідних, знайомих і запишіть їх у називному відмінку чоловічого й жіночого родів.

Запитання для узагальнення вивченого

1. Яка роль прикметників у мові?

2. Які є розряди прикметників за значенням і які їхні особливості?

3. Які зміни відбуваються при творенні вищого ступеня порівняння прикметників за допомогою суфікса -ш-?

4. Які є способи позначення різної міри якості?

5. За допомогою яких суфіксів творяться відносні прикметники?

6. Які є особливості у творенні відносних прикметників від власних географічних назв?

7. Як залежить творення присвійних прикметників від відміни й групи іменника?