Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Yuschuk_UM-1.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

§ 33. Написання и та і, е та є в російських власних назвах

1. Російська буква и в основах власних назв після приголосних передається звичайно через і: Гагарін, Мічурін, Нікітін, Ніколаєв. Пушкін, Бородіно, Челябінськ.

Проте и пишеться:

а) після шиплячих і ц: Гаршин. Пущин, Рогожин, Чичиков; Жигалово, Тушино, Цимлянськ, Чита;

б) у префіксі при- та суфіксах -ик-, -иц-, -ич-, -ищ-: Привалов, Приютово, Родники, Тупик, Станюкович, Засулич, Бронниці, Радищев, Митищі (рос. Мытищи);

в) там, де в спорідненому українському слові виступає и: Писарев (бо писар), Титов (бо Тит), Тихомиров (бо тихий і мир), Кисловодськ (бо кислий), Липецьк (бо липа).

З відхиленням від цих правил пишуться назви: Калінін, Владивосток, Владимир, П’ятигорськ, Семипалатинськ, Сибір, Симбірськ.

2. Російська буква е в основах власних назв після приголосних (якщо вона позначає один звук е і м’якість попереднього приголосного) передається звичайно через е: Веселовський, Денежкін, Державін, Кузнецов, Лермонтов, Некрасов, Озеров; Пенза, Нева, Онега.

Проте пишеться є:

а) у суфіксах -єв-, -єєв-, якщо вони стоять не після шиплячих, р або ц: Голубєв, Рилєєв, Фадєєв, Матвєєв, але після шиплячих, р і ц: Подьячев, Плещеєв, Лазарев, Андреєв, Румянцев, Муромцев;

б) там, де в спорідненому українському слові завжди виступає і: Бєлінський (бо білий), Лєсков (бо ліс), Рєпін (бо ріпа), Орєхово (бо горіх); але: Лебедєв (бо лебідь — лебедя), Каменськ (бо камінь — каменя).

130. Запишіть власні назви російського походження в дві колонки: 1) зі вставленою буквою і; 2) зі вставленою буквою и.

Гн..лорибов, Мечн..ков, Ахшар..мов, Ощ..пкін, Старост..н, П..сарев, Коров..н, Азг..ров, Зворик..но, Кр..лов, Ч..рков, Чичер..н, Омел..ч, Яз..ков, Кірш..н, Скряб..н, Княж..нський, Яблочк..н, Яш..н, Ж..гарево, Суббот..н, Стан..славськицй, Тимох..н, См..рнов, Синиц..н.

Ключ. З других букв повинен скластися початок вислову Франсуа де Ларошфуко: “…, той врешті-решт перестає бути щирим із самим собою”.

131. Запишіть власні назви російського походження в дві колонки: 1) зі вставленою буквою е; 2) зі вставленою буквою є.

Сн..гірьов, Бес..дін, Єпіш..в,См..ляков, Кіпр..нський, Адаш..в, Якуш..в, Кузн..цов, Коп..йкін, Ажа..в, Хл..бников, Сп..ктров, Син..льников, Ст..панов, Лимар..в, Рил..єв, Анн..нков, Св..чников, Посп..лов, Радищ..в, Арт..мов, Нас..дкін, Сл..пухов, Пол..вой, Удінц..в, Нед..лкін.

Ключ. З других букв повинен скластися початок вислову Ж.-Ж. Руссо: “… іноді вдається обманути його”.

Запитання для узагальнення вивченого

1. Які основні ознаки запозичених слів?

2. Чим подібне і чим відмінне вживання м’якого знака та апострофа в запозичених і незапозичених словах?

3. Чи в багатьох запозичених словах букви подвоюються?

4. Які є відмінності у вживанні букв і та и в запозичених загальних, власних географічних та власних особових назвах? Як можна пристосувати правило про дев’ять букв (“де ти з’їси цю чашу жиру”) до власних географічних та особових назв?

5. Чим подібне і чим відмінне вживання букв і та и у власних назвах російських і запозичених з інших мов?

6. У яких випадках під час передачі російських букв и та е треба орієнтуватися на українську мову?

7. Чи від тих самих попередніх букв залежить написання и та написання е в російських власних назвах?

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]