- •§ 1. Рідна мова
- •§ 2. Держава і мова
- •Мова як засіб спілкування
- •§ 3. Системний характер мови
- •§ 4. Текст, його компоненти
- •Проголошення незалежності України
- •§ 5. Побудова тексту
- •§ 6. Стилістика тексту
- •§ 7. Риторика
- •§ 8. Засоби практичної риторики
- •§ 9. Культура мовлення і мовний етикет
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •Лексика
- •§ 10. Загальне поняття про лексику. Словники
- •§ 11. Слово і його лексичне значення
- •§ 12. Однозначні і багатозначні слова
- •§ 13. Пряме і переносне значення слова
- •§ 14. Стилістично забарвлена лексика
- •§ 15. Вузьковживана лексика. Застарілі слова й неологізми
- •§ 16. Омоніми й пароніми
- •§ 17. Синоніми й перифрази
- •§ 18. Антоніми
- •§ 19. Фразеологізми. Крилаті слова
- •§ 20. Фразеологічні вирази
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •Фонетика, орфоепія, правопис
- •§ 21. Звуки і фонеми
- •§ 22. Букви. Правопис
- •§ 23. Орфоепія
- •§ 24. Вимова і правопис сонорних, дзвінких та глухих приголосних
- •§ 25. М’які і тверді приголосні. М’який знак і апостроф
- •§ 26. Подовження приголосних і подвоєння букв
- •§ 27. Зміни приголосних
- •§ 28. Вимова й правопис голосних е та и
- •§ 29. Написання і та и в незапозичених словах
- •Правопис іншомовних слів
- •§ 30. Основні ознаки запозичених слів
- •§ 31. Вживання м’якого знака й апострофа та подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 32. Написання и та і в іншомовних словах
- •§ 33. Написання и та і, е та є в російських власних назвах
- •Милозвучність мови
- •§ 34. Основні засоби милозвучності української мови
- •§ 35. Чергування у — в, і — й як засіб милозвучності мови
- •Будова слова і словотвір
- •§ 36. Значущі частини слова
- •§ 35. Стилістичні засоби словотвору
- •§ 38. Написання складних слів і графічних скорочень
- •Іменник
- •§ 39. Рід і відміни іменників
- •§ 40. Відмінкові закінчення іменників іі відміни
- •§ 41. Особові назви
- •Прикметник
- •§ 42. Значення прикметників
- •§ 43. Ступені порівняння якісних прикметників.
- •§ 44. Творення відносних прикметників
- •§ 45. Творення і вживання присвійних прикметників
- •Числівник
- •§ 46. Розряди і відмінювання числівників
- •§ 47. Поєднання числівників з іменниками
- •§ 48. Творення складних числівників і відчислівникових слів.
- •Займенник
- •§ 49. Розряди займенників і особливості вживання їх
- •Дієслово
- •§ 50. Загальне поняття про дієслово та його форми
- •§ 51. Способові форми дієслова. Дієвідміни
- •§ 52. Переносне вживання способів і часів дієслова
- •§ 53. Творення і вживання дієприкметників
- •§ 54. Дієприслівник
- •§ 55. Творення і правопис прислівників
- •§ 56. Значення і правопис прийменників
- •§ 57. Деякі особливості вживання прийменників
- •§ 58. Значення і склад сполучників
- •§ 59. Правопис сполучників
- •§ 60. Значення і правопис часток
- •§ 61. Написання заперечної частки не і префікса не-
- •§ 62. Вигук
- •§ 63. Лексичні і синтаксичні словосполучення
- •§ 64. Види зв’язку між словами в словосполученнях
- •§ 65. Особливості побудови словосполучень
- •Загальні відомості
- •§ 66. Види речень за метою висловлювання, інтонацією та будовою.
- •§ 67. Інтонація і розділові знаки
- •§ 68. Складові частини речення
- •Просте неускладнене речення
- •§ 69. Головні члени речення. Підмет
- •§ 70. Присудок
- •§ 71. Двоскладні і односкладні речення
- •§ 72. Додатки
- •§ 73. Означення
- •§ 74. Прикладка
- •§ 75. Обставини
- •§ 76. Розділові знаки в простому неускладненому реченні
- •§ 77. Синтаксичний розбір простого речення
- •І. Характеристика речення в цілому
- •Іі. Характеристика простого речення
- •Ііі. Характеристика членів речення
- •Просте ускладнене речення Однорідні члени речення
- •§ 78. Загальне поняття про однорідні члени речення
- •§ 79. Розділові знаки в реченні з однорідними членами
- •§ 80. Особливості вживання однорідних членів
- •Відокремлені члени речення
- •§ 81. Уточнювальні члени речення
- •§ 82. Відокремлені означення
- •§ 83. Відокремлені прикладки
- •§ 84. Відокремлені обставини
- •Внесення
- •§ 85. Звертання
- •§ 86. Вставні слова і речення
- •§ 87. Вставлені слова і речення
- •§ 88. Слова-речення
- •Складне речення
- •§ 89. Складносурядні речення
- •§ 90. Складнопідрядні речення
- •§ 91. Речення з підрядними підметовими, додатковими, присудковими й означальними
- •§ 92. Речення з підрядними обставинними і супровідними
- •§ 93. Порівняльні звороти
- •§ 94. Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •§ 95. Складні безсполучникові речення
- •§ 96. Складні синтаксичні конструкції
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •§ 97. Пряма мова і розділові знаки при ній
- •98. Способи передачі прямої мови непрямою
- •99. Цитати
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •§ 100. Текст і його різновиди
- •§ 101. Синтаксична єдність
- •§ 102. Композиція тексту
- •§ 104. Абзац
- •Відповіді до вправ
- •§ 1. Рідна мова
§ 48. Творення складних числівників і відчислівникових слів.
1. У складних числівниках у кінці першої частини м’який знак не пишеться: п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, п’ятсот, шістсот, дев’ятсот, а також: п’ятнадцять, шістнадцять.
2. Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом, і перша частина в них стоїть у родовому відмінку (крім сто і дев’яносто): двохсотий, двохтисячний, трьохтисячний, двадцятип’ятитисячний, трьохсотп’ятдесятимільйонний (але: стотисячний).
У порядкових числівниках, утворених від назв десятків, перша частина не змінюється: п’ятдесятий, шістдесятий, сімдесятий, вісімдесятий.
3. На початку складних слів (прикметників, іменників) перші чотири числівники мають форми одно-, дво-, три-, чотири-: двоповерховий (не “двохповерховий”), двоярусний (не “двох’ярусний”), чотирикутник. Форми двох-, трьох-, чотирьох- вживаються лише перед частинами, що починаються з голосного: двохелементний, трьохактний, чотирьохосьовий.
Числівники п’ять і більше (крім сто і дев’яносто) на початку складних слів мають форму родового відмінка: п’ятиденний, п’ятдесятирічний, п’ятисоткілограмовий (але: стодоларовий). Це стосується і числівників два, три, чотири, якщо вони є частиною складеного числівника: двадцять два роки — двадцятидвохрічний (але: дворічний), тридцять три дні — тридцятитрьохденний (але: триденний).
Числівник тисяча в складних словах має форму тисячо-: тисячоліття, тисячокілометровий.
4. Якщо перша частина відчислівникового слова записується цифрами, то кінцева частина приєднується безпосередньо до цифр через дефіс: 49-мільйонний, 14-поверховий, 95-відсотковий, 256-квартирний, 125-річчя (читається: сорокадев’ятимільйонний, чотирнадцятиповерховий, дев’яностоп’ятивідсотковий, двохсотп’ятдесятишестиквартирний, стодвадцятип’ятиріччя).
Букви дописуються до цифр тільки на позначення порядкових числівників: 7-й, 9-ї, 10-ю, 11-го. 12-му, 70-х, 1990-і (наприклад: 7-й клас, о 9-й годині, на 14-му поверсі, початок 70-х років тощо). До римських цифр букви не дописуються: І квартал, у ІІ кварталі, починаючи з ІІІ кварталу.
182*. Від поданих словосполучень утворіть складні прикметники й запишіть словами.
3 години, 48 годин, 5 дні, 25 днів, 50 днів, 40 днів, 16 років, 60 років, 300 років, 500 років, 90 літ, 150 літ, 4 кімнати, 3 поверхи, 33 поверхи, 3 яруси, 4 яруси, 70 метрів, 175 метрів, 1000 тонн.
183*. Перепишіть текст, цифри і скорочення записуючи повними словами Складні числівники підкресліть.
Площа України дорівнює 603,7 тис. км2. Її територія простягається із заходу на схід на 1316 км, з півночі на південь — на 893 км. На півдні Україна омивається Чорним морем, площа якого досягає 422 тис. км2, глибина — до 2210 м, та Азовським морем, що має площу в 40 тис. км2 та глибину від 8 до 15 м.
Переважна частина території нашої держави (95 %) має рівнинний характер, пересічна висота якої дорівнює 175 м над рівнем моря, а найвища — 515 м (гора Берда на Хотинській височині). На гірські області — Українські Карпати з найвищою вершиною горою Говерлою, що досягає 2061 м, і Кримські гори — припадає близько 5 % території.
В Україні з її 73 тис. водотоків налічується 131 річка завдовжки понад 100 км кожна та близько 20 тис. озер і лиманів, з яких 7 тис. площею понад 0,1 км2. Річковий стік (без Дунаю) за рік характеризується 83,5 км3 води, з них 47,3 км3 води припадає на місцевий стік.
Запитання для узагальнення вивченого
1. На які групи поділяються кількісні числівники?
2. Коли вживаються і як відмінюються збірні числівники?
3. Яка основна різниця у відмінюванні назв десятків і назв сотень?
4. У якій формі ставиться іменник при числівниках два і більше?
5. Які є особливості в наголошуванні іменників у числівникових словосполученнях?
6. У яких числівниках і коли пишеться м’який знак?
7. Якої форми набуває числівник у складних словах?
