§ 63. Лексичні і синтаксичні словосполучення

1. Перш ніж скласти речення, слова потрібно об’єднати парами, тобто в словосполучення. І це робиться не будь-як, а за певними правилами.

По-перше, ці слова мають підходити одне до одного за своїм значенням. Наприклад, можна об’єднати слова вродлива і дівчина, кричати і голосно, теплий і сонячний, але не поєднуються між собою слова вродлива і хустка, кричати і яскраво, теплий і морозний.

По-друге, ці слова повинні граматично пристосуватися одне до одного. Наприклад, щоб об’єднати прикметник ранній з іменником пора, треба в прикметнику змінити рід: рання пора.

Смислове й граматичне об’єднання двох або більше повнозначних слів називається словосполученням.

Наприклад, такі поєднання слів, як радісний настрій, думати про людей, весна і літо, — це словосполучення, бо тут об’єднані за певними правилами повнозначні слова. Проте не є словосполученням поєднання службового слова (прийменника, сполучника, частки) з повнозначним: у школі, незважаючи на дощ, тільки вдень.

Словосполучення бувають лексичні (стійкі) й синтаксичні (вільні).

Лексичні словосполучення існують у мові в готовому вигляді і завжди називають одне поняття: на носі зарубати (запам’ятати), і вдень і вночі (постійно), куряча сліпота (хвороба очей), Чорне море (географічна назва).

У реченні вони виступають як один член. Наприклад, у реченні Дядьки гомоніли собі та ламали голови, куди то їм випаде їхати (Григорій Тютюнник) другий присудок не слово ламали, а стійке словосполучення ламали голови, тобто “напружено думали”.

Синтаксичні словосполучення, на відміну від лексичних, творяться в процесі мовлення, і кожне слово в них зберігає своє лексичне значення: іти полем, розмовляти з братом, брат і сестра.

Якщо в словосполучення об’єднуються слова з далеким лексичним значенням, виникає метафора: свічі каштанів, ключі від щастя, сонце сміється.

Від речення словосполучення відрізняється тим, що воно не має інтонації, властивої реченню, і не є одиницею спілкування (тобто само по собі ще не передає ніякої думки). Словосполучення є будівельним матеріалом для речення.

Синтаксичні словосполучення, утворені з двох повнозначних слів, називаються простими: літній день, хата край села, син і дочка.

Синтаксичні словосполучення, утворені з трьох і більше повнозначних слів, називаються складними: сонячний літній день; чепурна хата край села; батько, мати, син і дочка. Складні словосполучення можна розкласти на прості.

Слова в словосполученні об’єднуються або як рівноправні, або як нерівноправні. Відповідно до цього словосполучення бувають сурядні і підрядні.

2. Сурядне словосполучення — це смислове й граматичне поєднання двох або більше повнозначних слів як граматично рівноправних.

Між словами в сурядному словосполученні існує граматичний зв’язок, який виражається сполучниками (необов’язково) і координацією: іменники ставляться в одному відмінку (з батьком і матір’ю, а не “з батьком і матері”), дієслова — в одній особі й числі (реве та стогне, а не “ревуть та стогне”), прикметники — в одному роді, числі та відмінку (пахуча й ніжна, а не “пахуча й ніжного”) тощо.

Сурядні словосполучення є будівельним матеріалом для речень. У речення вони входять як однорідні члени: Ми мріяли, що у сім’ї і в школі твердиня мови, світла і струнка, колись устане — книга словника, живі народні радощі і болі (М.Рильський).

3. Підрядне словосполучення — це смислове й граматичне поєднання двох або більше повнозначних слів як граматично нерівноправних: одне з них — головне, друге — залежне.

Від головного слова ставиться питання, залежне — відповідає на поставлене питання: погожий ранок (головне слово — ранок, від нього ставимо питання який?; залежне — погожий, воно відповідає на поставлене питання); допомагати батькам (головне — допомагати, від нього ставимо питання кому?; залежне — батькам, воно відповідає на поставлене питання). Такий зв’язок між словами називається підрядним.

За роллю в реченні підрядні словосполучення поділяються на предикативні і непредикативні.

Предикативні підрядні словосполучення являють собою поєднання підмета з присудком і виконують у реченні роль синтаксичного центра: мама попросила, діти переходять, учні розв’язують.

Предикативне словосполучення — це ще не речення: брат допомагає. Воно є лише будівельним матеріалом для речення. Мій брат часто допомагає мені розв’язувати задачі з математики.

Непредикативні підрядні словосполучення в реченні входять або тільки до групи підмета, або тільки до групи присудка: втомлена мама, попросила допомогти, допомогти їй.

Залежно від того, якою частиною мови виражене головне слово, непредикативні підрядні словосполучення бувають: 1) іменникові: захід сонця, тихий вечір; 2) прикметникові: вогкий від роси, дуже вдалий; 3) числівникові: три тополі, сім братів; 4) займенникові: кожний з нас; 5) дієслівні: косити траву, тихо шелестів; 6) прислівникові: недалеко від дому, близько до річки.

Залежно від того, як головне слово пояснюється залежним, непредикативні підрядні словосполучення бувають:

а) додаткові — залежні слова відповідають на питання непрямих відмінків: розмовляти з товаришем, допомога батькам;

б) означальні — залежні слова відповідають на питання який? чий?: широкий степ, міст через Дніпро, батькова порада;

в) обставинні — залежні слова відповідають на питання різних обставин як? де? куди? коли? і под.: широко розкинутися, линути вгору, розквітати напровесні.

235. Випишіть підряд тільки лексичні (стійкі) словосполучення.

Знай наших, датися взнаки, брати додому, спасти на пам’ять, втертися рушником, брати до серця, камінь з будівлі, море по коліна, штиль на морі, знати правила, укласти в голову, камінь спотикання, упасти з дерева, втертися в довіру.

Ключ. З других букв перших слів повинно скластися слово з вислову Л.Костенко: “Мужність не дається…”

236. Випишіть підряд окремо словосполучення: 1) сурядні; 2) підрядні предикативні; 3) підрядні непредикативні.

Поле й ліс, сон хилить, атом ділиться, сказав правду, іній і паморозь, електрику ввімкнено, минув рік, осінь надходить, багато справ, зиск або збитки, низько чи високо, гомонять люди, аналізуй і вирішуй, очерет шумить, екологія середовища, йду та й думаю.

Ключ. З перших букв словосполучень повинен скластися вислів Цицерона.

237. З поданих речень випишіть усі словосполучення. Головні слова підкресліть. При непредикативних підрядних словосполученнях скорочено зазначте, які з них додаткові (дод.), які означальні (озн.) і які обставинні (обст.).

1. На землю впала чиста, прозора роса. 2. Тільки десь-не-десь проривалась і моргала ясна зірка, ніби око гарної дівчини (З тв. У.Самчука). 3. Розплющив день блакитні очі (Є.Маланюк). 4. Я поглядом зизим шукаю безодні зорю золоту (В.Стус). 5. Дитинство дивується; молодість обурюється; тільки літа дають нам рівновагу (О.Довженко).

238. З поданими словами утворіть прості словосполучення, добираючи до них відповідні слова з дужок.

(Заставляти, змушувати) до роботи, (будь-який, любий) випадок, (дістати, здобути) освіту, (правильна, вірна) відповідь, (вирішити, розв’язати) задачу, (ось уявлення, це уява) про красу, (складає, становить) виняток, (військовий, воєнний) лікар, (відношення, ставлення) до людини, (підписка, передплата) на газети, (тривалий, довгий) час, (виплатити, сплатити) податок, (ділянка, область) серця, (обезсилений, знесилений) боротьбою, (зйомочний, знімальний) майданчик, (вияснити, з’ясувати) причину.

Ключ. З других букв перших слів повинно скластися закінчення вислову Платона: “Основа всякої … — …”

239. Прочитайте вислови, які звичайно вживають у листах. Запам’ятайте їх і при нагоді використовуйте.

Люба сестричко! Дорогі тату й мамо! Добрий день, рідні! Шановний Петре Івановичу! Дуже вдячний вам за листа, стільки цікавого в ньому було для мене! Стільки приємних новин! З хвилюванням прочитав я Вашого листа… Дякую за увагу й теплі поздоровлення. Давно чекаю від тебе листа. Великих новин у мене немає, але… Хочу розповісти тобі про одну пригоду, що сталася зі мною. З приємністю згадую нашу зустріч. Передавай вітання братові, сестрі… З нетерпінням чекаю від тебе листів. Пишіть, дуже скучаю за вами. Як живеш? Як справи у тебе? Що в тебе нового? На все добре! Бажаю успіхів! Зичу здоров’я! Міцно обнімаю й цілую! До скорої зустрічі. З повагою.