- •§ 1. Рідна мова
- •§ 2. Держава і мова
- •Мова як засіб спілкування
- •§ 3. Системний характер мови
- •§ 4. Текст, його компоненти
- •Проголошення незалежності України
- •§ 5. Побудова тексту
- •§ 6. Стилістика тексту
- •§ 7. Риторика
- •§ 8. Засоби практичної риторики
- •§ 9. Культура мовлення і мовний етикет
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •Лексика
- •§ 10. Загальне поняття про лексику. Словники
- •§ 11. Слово і його лексичне значення
- •§ 12. Однозначні і багатозначні слова
- •§ 13. Пряме і переносне значення слова
- •§ 14. Стилістично забарвлена лексика
- •§ 15. Вузьковживана лексика. Застарілі слова й неологізми
- •§ 16. Омоніми й пароніми
- •§ 17. Синоніми й перифрази
- •§ 18. Антоніми
- •§ 19. Фразеологізми. Крилаті слова
- •§ 20. Фразеологічні вирази
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •Фонетика, орфоепія, правопис
- •§ 21. Звуки і фонеми
- •§ 22. Букви. Правопис
- •§ 23. Орфоепія
- •§ 24. Вимова і правопис сонорних, дзвінких та глухих приголосних
- •§ 25. М’які і тверді приголосні. М’який знак і апостроф
- •§ 26. Подовження приголосних і подвоєння букв
- •§ 27. Зміни приголосних
- •§ 28. Вимова й правопис голосних е та и
- •§ 29. Написання і та и в незапозичених словах
- •Правопис іншомовних слів
- •§ 30. Основні ознаки запозичених слів
- •§ 31. Вживання м’якого знака й апострофа та подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 32. Написання и та і в іншомовних словах
- •§ 33. Написання и та і, е та є в російських власних назвах
- •Милозвучність мови
- •§ 34. Основні засоби милозвучності української мови
- •§ 35. Чергування у — в, і — й як засіб милозвучності мови
- •Будова слова і словотвір
- •§ 36. Значущі частини слова
- •§ 35. Стилістичні засоби словотвору
- •§ 38. Написання складних слів і графічних скорочень
- •Іменник
- •§ 39. Рід і відміни іменників
- •§ 40. Відмінкові закінчення іменників іі відміни
- •§ 41. Особові назви
- •Прикметник
- •§ 42. Значення прикметників
- •§ 43. Ступені порівняння якісних прикметників.
- •§ 44. Творення відносних прикметників
- •§ 45. Творення і вживання присвійних прикметників
- •Числівник
- •§ 46. Розряди і відмінювання числівників
- •§ 47. Поєднання числівників з іменниками
- •§ 48. Творення складних числівників і відчислівникових слів.
- •Займенник
- •§ 49. Розряди займенників і особливості вживання їх
- •Дієслово
- •§ 50. Загальне поняття про дієслово та його форми
- •§ 51. Способові форми дієслова. Дієвідміни
- •§ 52. Переносне вживання способів і часів дієслова
- •§ 53. Творення і вживання дієприкметників
- •§ 54. Дієприслівник
- •§ 55. Творення і правопис прислівників
- •§ 56. Значення і правопис прийменників
- •§ 57. Деякі особливості вживання прийменників
- •§ 58. Значення і склад сполучників
- •§ 59. Правопис сполучників
- •§ 60. Значення і правопис часток
- •§ 61. Написання заперечної частки не і префікса не-
- •§ 62. Вигук
- •§ 63. Лексичні і синтаксичні словосполучення
- •§ 64. Види зв’язку між словами в словосполученнях
- •§ 65. Особливості побудови словосполучень
- •Загальні відомості
- •§ 66. Види речень за метою висловлювання, інтонацією та будовою.
- •§ 67. Інтонація і розділові знаки
- •§ 68. Складові частини речення
- •Просте неускладнене речення
- •§ 69. Головні члени речення. Підмет
- •§ 70. Присудок
- •§ 71. Двоскладні і односкладні речення
- •§ 72. Додатки
- •§ 73. Означення
- •§ 74. Прикладка
- •§ 75. Обставини
- •§ 76. Розділові знаки в простому неускладненому реченні
- •§ 77. Синтаксичний розбір простого речення
- •І. Характеристика речення в цілому
- •Іі. Характеристика простого речення
- •Ііі. Характеристика членів речення
- •Просте ускладнене речення Однорідні члени речення
- •§ 78. Загальне поняття про однорідні члени речення
- •§ 79. Розділові знаки в реченні з однорідними членами
- •§ 80. Особливості вживання однорідних членів
- •Відокремлені члени речення
- •§ 81. Уточнювальні члени речення
- •§ 82. Відокремлені означення
- •§ 83. Відокремлені прикладки
- •§ 84. Відокремлені обставини
- •Внесення
- •§ 85. Звертання
- •§ 86. Вставні слова і речення
- •§ 87. Вставлені слова і речення
- •§ 88. Слова-речення
- •Складне речення
- •§ 89. Складносурядні речення
- •§ 90. Складнопідрядні речення
- •§ 91. Речення з підрядними підметовими, додатковими, присудковими й означальними
- •§ 92. Речення з підрядними обставинними і супровідними
- •§ 93. Порівняльні звороти
- •§ 94. Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •§ 95. Складні безсполучникові речення
- •§ 96. Складні синтаксичні конструкції
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •§ 97. Пряма мова і розділові знаки при ній
- •98. Способи передачі прямої мови непрямою
- •99. Цитати
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •§ 100. Текст і його різновиди
- •§ 101. Синтаксична єдність
- •§ 102. Композиція тексту
- •§ 104. Абзац
- •Відповіді до вправ
- •§ 1. Рідна мова
§ 43. Ступені порівняння якісних прикметників.
Є дві форми ступенів порівняння прикметників: проста й складена.
1. Проста форма вищого ступеня порівняння прикметників твориться за допомогою суфіксів -іш- або -ш-.
При творенні вищого ступеня за допомогою суфікса -іш- основа прикметника залишається без зміни: стрункий — стрункіший, слизький — слизькіший, тугий — тугіший.
При творенні вищого ступеня за допомогою суфікса -ш- основа прикметника може зазнавати певних змін, а саме:
а) суфікси -к-, -ок-, -ек- випадають: солодкий — солодший, глибокий —глибший, широкий — ширший, далекий — дальший;
б) кінцеві приголосні основи г, з, ж разом із суфіксом -ш- змінюються на -жч- (г, з, ж + ш = жч) — таких прикметників є сім: тяжкий — тяжчий, важкий — важчий, близький — ближчий, низький — нижчий. вузький — вужчий, дужий — дужчий, дорогий — дорожчий; винятки: легкий — легший, довгий — довший;
в) кінцевий приголосний основи с разом із суфіксом -ш- змінюється на -щ- (с + ш = шч) — таких прикметників є три: високий — вищий, товстий — товщий (і товстіший), красивий — кращий.
В інших випадках основа прикметника (принаймні на письмі) залишається без зміни: багатий — багатший, молодий — молодший. У вимові звукосполучення тш, дш звучать як [чш], [дж]: [багачший], [молоджший].
Вищий ступінь кількох прикметників утворюється від інших основ, а саме: добрий, хороший — ліпший, кращий; гарний — кращий; поганий — гірший; великий — більший; малий — менший.
Проста форма найвищого ступеня прикметників утворюється від простої форми вищого ступеня додаванням префіксів най-, щонай-, якнай-: стрункіший — найстрункіший, швидший — найшвидший, нижчий — найнижчий, кращий — щонайкращий, гірший — якнайгірший.
2. Складена форма вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників в українській мові вживається рідко — переважно в науковому й офіційному стилях. Вона утворюється за допомогою слів більш, менш, найбільш, найменш, які ставляться перед звичайною формою прикметника: розвинений — більш розвинений (але не “більш розвиненіший"), найбільш розвинений (але не “самий розвинений”); світлочутливий — менш світлочутливий, найменш світлочутливий.
3. Різну міру якості можна передавати не тільки за допомогою ступенів порівняння, а й за допомогою різних суфіксів, префіксів та відповідних слів.
Велика міра якості може передаватися за допомогою:
а) префіксів пре-, пра-, все-, над-, за-: премудрий, прадавній, всесильний, надчутливий, завузький;
б) суфіксів -ущ-, -уч-, -езн-, -анн-, -енн-: багатющий, холоднючий, величезний, незрівня́нний, незбагне́нний, нескінче́нний:
в) оцінних слів дуже, вкрай, особливо, надзвичайно, занадто: дуже вигідний, вкрай потрібний, особливо корисний, надзвичайно популярний, занадто впертий.
Зменшена міра якості може бути передана за допомогою:
а) суфіксів -уват-, -ав-: теплуватий, темнуватий, білявий, золотавий;
б) оцінних слів трохи, ледь, не дуже: трохи вогкий, ледь теплий, не дуже свіжий.
4. Прикметники у формі вищого й найвищого ступенів порівняння, як і в звичайній формі, змінюються за родами, відмінками й числами: дорожчий, дорожча, дорожче, дорожчі; дорожчого, дорожчому і т.д.
Коли порівнюються два предмети, при прикметникові у формі вищого ступеня обов’язково вживаються прийменники від, за, проти, порівняно з та сполучники ніж, як: Що стрункіше від тополі? (П.Тичина). Тиша була страшнішою за бурю (Ю.Яновський). Немає мудріших, ніж народ, учителів (М.Рильський).
164. І. Прочитайте речення, знайдіть у них прикметники, вжиті у вищому й найвищому ступенях порівняння і поясніть їхній правопис та вживання.
1. Після бур ми ще дужчими стали (В.Сосюра). 2. Яка була річка! Найпрекрасніша з усіх плинучих річок. 3. А що є на світі радіснішого й приємнішого, ніж добра робота? 4. З жальним подивом вдивляється мандрівник в найдорожчі місця серед рідних руїн і нічого вже не впізнає навколо. 5. Річка й озера були глибші, риба більша й смачніша, а що вже грибів і ягід у лісі — не переносити, та й ліси були густіші, трави — вуж не пролізе (З тв. О.Довженка). 6. Гарячіше сонце в нашому дитинстві, ласкавіше, голубіше, ближче небо, золотіші зорі, різноманітніший, цікавіший, багатший увесь широкий світ (С.Васильченко). 7. Вечоріло вже, ще нижчим стало осіннє небо над Перекопом (О.Гончар). 8. Дихаю найдорожчим у світі чистим степовим повітрям (О.Донченко).
ІІ. Речення запишіть під диктовку, написане уважно звірте з надрукованим, помилки, якщо вони трапляться, виправте й з’ясуйте їх.
165*. Усуньте помилки у вживанні вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.
1. Після Різдва дні стають усе більш довші. 2. З усіх моїх цьогорічних мандрівок самою цікавою була подорож у Карпати. 3. Це був мій найбільш гарний відпочинок. 4. Найприємніше для мене заняття — робота в саду. 5. Троянда — сама красива квітка серед усіх квіток. 6. Який засіб проти шкідників саду найбільш ефективний? 7. Дніпро більше Дністра. 8. Сестра старша мене на три роки. 9. Мій самий улюблений вид спорту — художня гімнастика.
166. Поясніть значення й правопис слів ближчати і блищати, нижчати і нищити.
167. Прочитайте, запам’ятайте і при нагоді використовуйте поздоровлення й побажання з різних приводів.
Прийміть мої якнайтепліші вітання зі святом! Зичу вам усяких гараздів, успіхів, добра і щастя! Прийміть мої якнайщиріші побажання щастя й добра! Щиросердечно віншую зі святом! Від щирого серця вітаю Вас! Посилаю Вам щонайсердечніші мої побажання міцного здоров’я, усяких удач і радості! Щасти Вам, Боже, на добре діло! Хай Вам Бог посилає якнайкращого здоров’я і творчих успіхів! Пошли, Боже, добро у Вашу хату! Хай добро не оминає Вашої оселі! Хай у Вашому житті квітує радість, щастя плине рікою і ніколи не буде смутку! Дай Вам, Боже, з роси і води! З роси і води Вам! Будь здорова, як вода, а щаслива, як зоря! Будь здорова, як риба, гожа, як вода, працьовита, як бджола, багата, як земля! Хай збудуться всі твої мрії! Хай тобі щастить у всякому доброму ділі!
