§ 47. Поєднання числівників з іменниками

1. Після числівника один навіть тоді, коли він входить до складених числівників, іменник ставиться в однині: Гора Говерла має висоту дві тисячі шістдесят один метр.

2. Після числівників два і більше іменник стоїть у множині: два дні, три тижні, чотири місяці, п’ять років, десять століть. Причому при числівниках два, три, чотири (навіть тоді, коли вони входять до складених числівників) іменник має форму називного відмінка (три брати, чотири будинки, дев’яносто чотири відсотки), а при числівниках п’ять і більше — форму родового відмінка (п’ять братів, шістдесят будинків, дев’яносто дев’ять відсотків).

У сполученнях із числівниками два, три, чотири іменник нерідко дістає такий самий наголос, як у родовому відмінку однини: матерí (множина) — дві мáтері, синú — три сúни, сéла — чотири селá. Часом особливий наголос іменники мають і в сполученні з числівниками п’ять та більше: книжóк (родовий відмінок множини) — п’ять кнúжок, сторінóк — шість сторíнок, голóк — десять гóлок.

Якщо іменник стоїть перед числівником і вказує на приблизність, то й перед два, три, чотири він ставиться в родовому відмінку множини: днів два, тижнів три, місяців чотири.

Прикметники після числівників два, три, чотири ставляться переважно в називному відмінку множини (як і іменник): два рідні брати, три цікаві книжки. Проте при іменниках середнього роду прикметник у цій позиції частіше вживається у формі родового відмінка множини: два нових (нові) відра, три гірських (гірські) озера.

У непрямих відмінках іменник і числівник стоять у тому самому відмінку: трьох братів, трьом братам, з трьома братами; шістдесяти будинків, шістдесяти будинкам, шістдесятьма будинками, у шістдесяти будинках.

Після числівників тисяча, мільйон, мільярд іменник стоїть незмінно в родовому відмінку множини: тисяча років, тисячі років, тисячею років; мільйон гривень, мільйона гривень, мільйону гривень, мільйоном гривень.

3. Після дробових числівників іменник стоїть незмінно в родовому відмінку однини: півтора місяця, півтора року; дві десяті процента, двох десятих процента, двом десятим процента, двома десятими процента. Рідко іменник може мати форму родового відмінка множини: дві п’яті виробів, одна десята запасів нафти.

Якщо є вислів з половиною, з чвертю, то іменник набуває форми, якої вимагає власне кількісний числівник: два з половиною тижні, чотири з половиною місяці, п’ять з чвертю років.

4. Збірні числівники поєднуються:

а) з іменниками чоловічого роду, що означають назви осіб, тварин та птахів: двоє киян, троє школярів, четверо коней, п’ятеро орлів;

б) з іменниками середнього роду: двоє вікон, троє відер (а також: два вікна, три відра), двоє лошат, четверо телят, п’ятеро хлоп’ят;

в) з іменниками, що мають лише множину: двоє воріт, троє окулярів, четверо ножиць (а також: три пари окулярів, чотири пари ножиць).

Після збірних числівників (крім обидва) іменник стоїть у родовому відмінку множини: двоє селян, троє татар, троє голубів, четверо дверей. У непрямих відмінках іменник і числівник стоять у тому самому відмінку: двох селян, двом селянам, з двома селянами.

5. У датах назви місяців вживаються тільки в родовому відмінку: перше (число місяця) лютого, першому (числу місяця) лютого, з першим (числом місяця) лютого, з двадцять четвертим серпня, з першим вересня.

179. Розкриваючи дужки, запишіть у дві колонки словосполучення: 1) у яких іменники мають закінчення -и (-і); 2) у яких іменники мають закінчення -а (-я).

Три (нарцис), чотири (астронавт), півтора (парсек), п’ять десятих (раз), два (йорж), половина (ананас), два (відро), три з половиною (стіл), чотири (тюбик), два (англієць), півтора (день), три (раз), три п’ятих (ампер), чотири (шматки), два (апельсин).

Ключ. З перших букв іменників повинно скластися закінчення вислову Лесі Українки: “Над всіх старших…”

180. Провідміняйте самостійно словосполучення перше вересня і третє лютого, а потім уважно звірте свій запис із поданим нижче відмінюванням цих словосполучень.

Н. перше вересня третє лютого

Р. першого вересня третього лютого

Д. першому вересня третьому лютого

З. перше вересня третє лютого

О. першим вересня третім лютого

М.(у) першому вересня третьому лютого

181*. І. Перепишіть текст, розкриваючи дужки.

Скільки загинуло українців від голодомору 1932—1933 (рік), ніхто не знає. Є різні здогади. Ще 1935 року кореспондент газети “Нью-Йорк америкен” писав, ніби М.Скрипник сказав йому, що кількість жертв голодомору в Україні й на Кубані перевищила 8 (мільйон).

Дослідники, підраховуючи кількість загиблих, зіставляють дані переписів 1926 і 1939 років по Україні. Але при цьому випускається з уваги той потік, що йшов з Росії. Тільки в 1933 році 56 (відсоток) начальників політвідділів МТС і радгоспів та 30 (відсоток) їхніх заступників були прислані з Росії. Уже того ж трагічного 1933 року щойно створений Всесоюзний переселенський комітет при РНК СРСР устиг перевезти з Росії в українські села понад 22 (тисяча) (сім’я), тобто близько 120 (тисяча) (особа). І, нарешті, в Україну, як в Ельдорадо, ринули сотні тисяч, якщо не мільйони (шукач) вигідних посад. А кількість таких посад, особливо в органах ДПУ, невпинно зростала.

Правильне уявлення про цілеспрямованість голодомору і його наслідки може дати зіставлення змін у кількості населення в цілому по СРСР за його національною ознакою. З 1926 по 1939 рік росіян в СРСР збільшилося майже на 22 (мільйон), тобто на 28 (відсоток), білорусів — більш як на 0,5 (мільйон), тобто на 11 (відсоток), а українців зменшилося на 3 (мільйон), тобто на 10 (відсоток): було 31,2 (мільйон), стало 28,1 (мільйон). Якщо врахувати, що в попередні більш-менш благополучні роки кількість українців щороку зростала приблизно на 0,6 (мільйон), то за 12 (рік) ми не дораховуємося понад 10 (мільйон) українців: у 1939 році нас мало би бути вже щонайменше 38,4 (мільйон), а не 28,1 (мільйон). А якщо зіставити приріст українців з приростом росіян, то матимемо ще більшу недостачу — 11,8 (мільйон) (І.Ющук).

ІІ. Що вам відомо про голодомор 1932—1933 років в Україні? Підготуйте розповідь про це.