§ 38. Написання складних слів і графічних скорочень

Складні слова можуть писатися разом і через дефіс.

1. Якщо складне слово утворене від підрядного словосполучення (у якому одне слово залежить від іншого), то воно пишеться разом.

Наприклад, словосполучення варить сталь — підрядне, бо в ньому одне слово (варить) головне — від нього ставимо питання (що?), а друге (сталь) залежне — воно відповідає на поставлене питання. Тому складне слово, утворене від такого словосполучення, пишеться разом: сталевар. Так само: возить (як?) парою — паровоз; будує (що?) машини — машинобудівний; зичить (що?) добро — доброзичливий; любить (що?) волю — волелюбний; зелений (як довго?) вічно — вічнозелений; бетон (який?) із залізом — залізобетон; степ (який?) з домішками лісу — лісостеп; перекоти (куди?) полем — перекотиполе; Крим (який) північний — Північнокримський (канал).

2. Якщо складне слово утворене від сурядного словосполучення (у якому всі слова рівноправні), то воно пишеться через дефіс.

Наприклад, словосполучення і синій і жовтий — сурядне, бо в ньому не можна поставити питання від одного слова до іншого. Тому складне слово, утворене від такого словосполучення, пишеться через дефіс: синьо-жовтий. Так само: і світлий і зелений — світло-зелений; і блідий і рожевий — блідо-рожевий; і сніжний і білий — сніжно-білий; і кислий і солодкий — кисло-солодкий; і всесвітній і історичний — всесвітньо-історичний; і північний і східний — північно-східний; і батько і мати — батько-мати; і людина і день — людино-день.

Проте разом пишуться жовтогарячий, червоногарячий, глухонімий, зловорожий, хитромудрий (у них складові частини нерівноправні).

3. Частина пів- звичайно пишеться разом: піввідра, піввікна, півлимона, піваршина, півогірка, півострова (Вода залила півострова), пів’яблука, пів’їдальні. Але з власними назвами пишеться через дефіс: пів-України, пів-Європи, пів-Києва. Окремо слово пів пишеться лиш у висловах, що позначають час: о пів на десяту

4. Через дефіс пишуться складні слова, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних слів: ходив-ходив (означає “довго ходив"), білий-білий (означає “дуже білий"), маленький-малесенький, злий-презлий, тишком-нишком, рано-вранці, без кінця-краю, більш-менш, видимо-невидимо.

5. Через дефіс пишуться складні слова іншомовного походження, як-от: віце-президент, екс-чемпіон, унтер-офіцер, генерал-лейтенант, прем’єр-міністр, соціал-демократ, вакуум-апарат, міні-фабрика.

6. Складноскорочені слова, утворені з початкових букв або звуків, пишуться великими буквами незалежно від того, якими буквами і як пишеться повна назва (крапка між ними не ставиться): ГЕС (гідроелектростанція), НАНУ (Національна академія наук України), ЗАТ (закрите акціонерне товариство).

Складноскорочені слова, утворені іншими способами, пишуться малими буквами: райдержадміністрація, міськвиконком. Тільки власні назви пишуться з великої букви: Донбас, Дніпрогес; а також: Кабмін, Мін’юст.

7. Якщо слово на письмі скорочується, у кінці його ставиться крапка: гр. (громадянин), напр. (наприклад), р. (рік), млн. (мільйон), грн. (гривень). Проте при скорочених назвах мір крапка не ставиться: 5 кг, 10 см, 2 год 5 хв 7 сек.

145. Складні слова запишіть у дві колонки: 1) ті, що пишуться разом; 2) ті, що пишуться через дефіс.

Оздоровчо/спортивний, здивовано/розгублений, туго/плавкий, всюди/хід, машинно/тракторний, в’єтнамсько/китайський, легко/займистий, стишено/розмірений, тьмяно/сірий, осінньо/зимовий, сніго/затримання, м’ясо/молочний, верхо/віття, світло/жовтий, темно/синій, овоче/сховище, блідо/рожевий, пів/обличчя, одно/серійний, видимо/невидимо, очисно/відновлювальний, жовто/гарячий, сніжно/білий, смагляво/лиций, кисло/солодкий, зменшено/пестливий, червоно/гарячий.

Ключ. З других букв повинен скластися вислів давньоримського історика Тацита.

146. Прочитайте речення. З’ясуйте, у яких словах частина пів- виконує словотвірну функцію, а в яких має значення “половина”. Пригадайте правила написання частини пів- разом, через дефіс і окремо.

1. На півночі зараз морози і віхоли (І.Нехода). 2. І мати не знала, де Мар’яна до півночі і з ким розмовляє? (Т.Шевченко). 3. Я півночі проплакала після тієї сперечки (Леся Українка). 4. І кожна квітка і стеблина до тебе тягнуться в півсні (В.Сосюра). 5. Надія запнула голову великою сірою хусткою, затуливши нею півобличчя (П.Автономов). 6. Вони [хмари] вже закрили півнеба. 7. Було ще рано, пів до восьмої. 8. Більше півмісяця не мати звістки з дому — важко (З тв. М.Коцюбинського). 9. Півмісяць високо плаває в чистому небі (Панас Мирний). 10. Від Лохвиці до самої Молдови пів-України — то козацькі вдови (Л.Костенко). 11. Мічурін запрошує кожного з присутніх з’їсти пів’яблука і півабрикоса нових сортів (О.Довженко).

147. Текст запишіть під диктовку (попросіть когось, щоб вам продиктував), написане уважно звірте з надрукованим, помилки, якщо вони трапляться, виправте і з’ясуйте їх.

Людина, яка втрачає своє національне обличчя, перетворюється внаслідок мовно-культурного та ідейно-політичного зросійщення на вірнопідданого “хохла”, готового відмовитися від свого волелюбного духу, від традиції й мови, звичаїв, обрядів, ментальності. Загроза розчинення української людини в світі абсолютизму, феодальних порядків, іншого типу суспільної свідомості, що формувалася російським самодержавством на всіх теренах імперії й виразно засвідчувалася в лицемірстві, корисливості, розпусті, хабарництві й облудності чиновництва та новочасного панства, спонукала Івана Котляревського замислитися над станом фундаментальних основ українського національного буття. Соціально-політична ситуація, нові суспільно-державні порядки в державі поглиблювали прірву між звичайною людиною і державою, самодержавний образ якої міфологізувався, набував зловісної символічності і недосяжності. Людина маліла, дрібніла, знічувалася під загрозою закріпачення, неможливості домогтися справедливості, невміння в силу незнання дії правових механізмів цієї абсолютистсько-бюрократичної системи обстоювати свою правоту, безпорадності перед свавіллям чиновництва, яке розкошувало на вимушеному самоприниженні українця…

Що може протиставити поневолена, духовно пригнічена Україна цій деспотичній силі, яка окупувала не лише українські землі, а й національні православні святині, душу народу, переманюючи його інтелектуальну еліту, духовенство, козацьку верхівку? Як уберегти народ від внутрішньої руйнації — в характері українця поселяється покора, холопство, догідливість, підлабузництво, а поволі притлумлюється бунтарство, поривання до волі й самопожертви, ненависть до рабства. Слава предків, героїчні діяння синів України забуваються…

Зруйнована Троя, яку полишає Еней в надії відшукати-відвоювати ідеальне для справедливого життя нове місто, щось на зразок нового Рима, символізує поруйновану Україну, її величний у минулому град Київ (М.Жулинський).

Запитання для узагальнення вивченого

1.З яких значущих частин складаються слова? Яка роль цих частин у мові?

2. Що треба брати до уваги, визначаючи будову слова, — його написання чи звуковий склад? Чому?

3. За допомогою яких засобів можна надати висловлюванню відтінку пестливості?

4. Яка є залежність між характером словосполучення і написанням складного слова, утвореного від того словосполучення?

5. Яка різниця між складноскороченими словами і графічними скороченнями? Як вони пишуться?

ЗМІНЮВАНІ ЧАСТИНИ МОВИ