Числівник

§ 46. Розряди і відмінювання числівників

Числівники за значенням поділяються на кількісні, які відповідають на питання скільки? (один, дві треті, п’ятеро, кілька), й порядкові, які відповідають на питання котрий? (перший, другий).

1. Кількісні поділяються на:

а) власне кількісні: один, два, три, сто, двісті, мільйон;

б) дробові: одна друга, три десяті, п’ять десятих;

в) збірні: двоє, обидва, обоє, троє, п’ятеро, десятеро, тридцятеро (далі збірні числівники не творяться);

г) неозначено-кількісні: багато, кілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот.

Кількісні числівники відмінюються за шістьма різними зразками.

Перший тип становить числівник один, який змінюється за родами, числами й відмінками, як займенник той.

Відмінки	Однина		Множина
	чоловічий рід	жіночий рід
Н.	один	одна	одні
Р.	одного	однієї, одної	одних
Д.	одному	одній	одним
З.	як у Н. або Р.	одну	як у Н. або Р.
О.	одним	однією, одною	одними
М.	(на) одному, однім	(на) одній	(на) одних

Примітка. У середньому роді в називному й знахідному відмінках цей числівник має дві форми: одне і одно.

Другий тип становлять числівники два, три, чотири, кілька, багато та всі збірні. У збірних числівниках у непрямих відмінках суфікс -еро відпадає.

Відмінки	Два, двоє	Три, троє	Чотири, четверо	Збірний
Н.	два, дві, двоє	три, троє	чотири, четверо	п’ятеро
Р.	двох	трьох	чотирьох	п’ятьох
Д.	двом	трьом	чотирьом	п’ятьом
З.	як у Н. або Р.	як у Н. або Р.	як у Н. або Р.	як у Н. або Р.
О.	двома	трьома	чотирма	п’ятьома
М.	двох	трьох	чотирьох	п’ятьох

Усі числівники цього типу в родовому й місцевому відмінках мають закінчення -ох, у давальному — -ом, в орудному — -ома. Лише числівники чотири (четверо) і багато в орудному відмінку мають закінчення -ма: чотирма, багатьма (і багатьома).

Третій тип становлять числівники п’ять, шість... двадцять, тридцять, п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, кільканадцять, кількадесят. У складних числівниках цього типу відмінюється тільки друга частина.

Н.	п’ять	шість	сім	вісім	п’ятдесят
Р.	п’яти	шести	семи	восьми	п’ятдесяти
Д.	п’яти	шести	семи	восьми	п’ятдесяти
З.	п’ять	шість	сім	вісім	п’ятдесят
О.	п’ятьма	шістьма	сьома	вісьма	п’ятдесятьма
М.	п’яти	шести	семи	восьми	п’ятдесяти

Усі числівники цього типу в родовому, давальному й місцевому відмінках мають закінчення -и, а в орудному — -ма.

В основах числівників шість, сім і вісім при відмінюванні відбувається чергування голосних.

Допускається змішування відмінкових форм власне кількісних і збірних числівників: за сьома замками і за сімома замками, у п’яти кімнатах і в п’ятьох кімнатах. Але таке змішування недопустиме у відмінкових формах дробових числівників (п’яти десятих, а не “п’ятьох десятих”), назв сотень (п’ятисот, а не “п’ятьохсот”) тощо.

Четвертий тип становлять три числівники: сорок, дев’яносто, сто. В усіх відмінках, крім називного й знахідного, вони мають закінчення -а: близько сорока днів, з дев’яноста робітниками, у ста будинках.

П’ятий тип становлять назви сотень: двісті — дев’ятсот, кількасот. У цих числівниках змінюються обидві частини: перша, як власне кількісний числівник другого або третього типу, а друга — як іменник місто в множині. Пишуться вони разом.

Н.	три міста	триста	п’ять міст	п’ятсот
Р.	трьох міст	трьохсот	п’яти міст	п’ятисот
Д.	трьом містам	трьомстам	п’яти містам	п’ятистам
З.	три міста	триста	п’ять міст	п’ятсот
О.	трьома містами	трьомастами	п’ятьма містами	п’ятьмастами
М.	(у) трьох містах	трьохстах	(у) п’яти містах	п’ятистах

Шостий тип становлять числівники нуль. тисяча, мільйон, мільярд, що відмінюються за відмінками й числами, як іменники відповідної відміни і групи, до яких ці числівники подібні.

2. Порядкові числівники змінюються за родами, числами й відмінками, як прикметники. Числівник третій змінюється, як прикметники м’якої групи, решта — як прикметники твердої групи.

3. У дробових числівниках перша частина відмінюється, як кількісний числівник відповідного типу, друга — як порядковий.

Н.	одна третя	дві п’яті (п’ятих)	сім десятих
Р.	однієї третьої	двох п’ятих	семи десятих
Д.	одній третій	двом п’ятим	семи десятим
З.	одну третю	дві п’яті	сім десятих
О.	Однією третьою	двома п’ятими	сьома десятими
М.	(в) одній третій	(у) двох п’ятих	(у) семи десятих

176. Провідміняйте самостійно числівники 256 і 777, а потім уважно звірте свій запис із поданим нижче відмінюванням цих числівників. Особливу увагу зверніть на орудний відмінок.

Н. двісті п’ятдесят шість сімсот сімдесят сім

Р. двохсот п’ятдесяти шести семисот сімдесяти семи

Д. двомстам п’ятдесяти шести семистам сімдесяти семи

3. двісті п’ятдесят шість сімсот сімдесят сім

О. двомастами п’ятдесятьма сьомастами сімдесятьма

шістьма сьома

М. (на) двохстах п’ятдесяти шести семистах сімдесяти семи

177. Провідміняйте самостійно дробові числівники одна третя, сім десятих і вісім сотих, а потім уважно звірте свій запис із поданим нижче відмінюванням цих числівників. Особливу увагу зверніть на орудний відмінок.

Н. одна третя сім десятих вісім сотих

Р. однієї третьої семи десятих восьми сотих

Д. одній третій семи десятим восьми сотим

З. одну третю сім десятих вісім сотих

О. однією третьою сьома десятими вісьма сотими

М. (на) одній третій семи десятих восьми сотих

178*. Перепишіть, числівники (і скорочення млн. і тис. теж) поставте в потрібному відмінку й запишіть словами.

Уся поверхня Землі становить 510 млн. квадратних кілометрів, причому на 361,1 млн. квадратних кілометрів її розіллявся Світовий океан. Суша займає тільки 29 відсотків поверхні Землі, що дорівнює 148,9 млн. квадратних кілометрів.

Сушу поділяють на шість частин світу: Європу, Азію, Америку, Африку, Австралію й Антарктиду. Найбільша серед них Азія з її 43448 тис. квадратних кілометрів. Трохи менша від неї Америка, площа якої близько 42,6 млн. квадратних кілометрів. Щоправда, вона складається з двох материків — Північної Америки, площа якої дорівнює 24,3 млн. квадратних кілометрів, та Південної Америки з її 18,28 млн. квадратних кілометрів. Після Америки йде Африка, площа якої не більша 30,3 млн. квадратних кілометрів. Антарктида разом із шельфовими льодовиками розкинулася на 14,1 млн. квадратних кілометрів. Європа за площею з її 10498 тис. квадратних кілометрів посідає п’яте місце. Найменша — Австралія, площа якої вимірюється 7631,5 тис. квадратних кілометрів.