- •Основи філософських знань
- •Основи філософських знань
- •5.12010103 “Медико-профілактична справа”
- •Тематичний план для спеціальності
- •5.12010103 “Медико-профілактична справа”
- •Перелік питань до семестрового екзамену з основ філософських знань
- •Класифікація світогляду:
- •2. Світогляд і філософія
- •1.Поняття про світогляд, типологія світогляду.
- •Основні світоглядні питання
- •Місце людини в світі
- •3.Особливості історичного виникнення філософії.
- •4. Філософія і міфологія.
- •Міфологічний світогляд і філософія
- •5.Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва. Філософія і наука
- •Філософське мислення
- •Філософія і релігія
- •Філософія і мистецтво.
- •6.Структура та функції філософського знання Структура філософського знання
- •Основні функції філософії
- •7.Взаємозвязок філософії та медицини
- •Філософія, і медицина – науки. Відмінності:
- •8. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.
- •Головні напрями філософії Індії.
- •9.Провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.
- •10.Медицина Стародавнього Китаю.
- •11. Поняття античної філософії.
- •Етапи розвитку античної філософії:
- •12. Етапи розвитку античної філософії.
- •13. Розвиток ідей у натурфілософських школах.
- •14. Ідеї та представники високої класики.
- •15. Становлення античної(класичної) медицини. Гіппократ про людину, природу та причини хвороб.
- •16.Вихідні ідеї середньовічної патристики.
- •17. Місце філософії в духовному житті Середньовіччя.
- •18. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії.
- •19. Розвиток медицини в епоху Середньовіччя. Вчення к.Галена.
- •20. Поняття «Відродження» та характерні риси духовного життя цієї доби.
- •Характері ознаки культури Відродження:
- •21. Провідні напрями ренесансного філософствування: гуманістичний антропологізм,неоплатонізм, натурфілософія.
- •22. Філософські ідеї Пізнього Відродження.
- •23.Панорама соціокультурних та духовних процесів в Європі Нового часу.
- •24.Методологічні пошуки ф.Бекона, р.Декарта та т.Гоббса.
- •25. Ф.Бекон: філософські погляди в медицині.
- •26. Б. Спіноза та його вчення про субстанцію.
- •28. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.
- •29.Іммануїл Кант — творець німецької класичної філософії.
- •30.Основні ідеї і. Канта.
- •31.“Етика обов’язку” і. Канта в контексті медицини.
- •32.Філософські ідеї й.-г. Фіхте та ф.-в. Шеллінга.
- •33. Філософія г.-в.-ф. Гегеля як найвище досягнення німецької класичної філософії.
- •34.Антропологічний принцип філософії л. Фейєрбаха.
- •Ідеї розроблення “наукової філософії” у європейській філософії хіх ст.
- •36.Лікарі-філософи Росії хіх — першої половини хх ст.
- •37.Культурологічні та історіософські напрями у філософії хх ст.
- •38.Релігійна філософія хх ст.
- •39. Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть.
- •Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Київської Русі.
- •41.Україна — Європа: духовні зв’язки Відродження.
- •42.Поява професійної філософії в Україні.
- •43.Особливості філософських курсів Києво-Могилянської академії.
- •44.Життя та філософська діяльність г. Сковороди.
- •45.Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах.
- •46.Особливості розвитку української філософії хх ст.
- •47.Філософія і медицина як ціле явище людської культури і їх роль у суспільстві.
- •48.Роль філософії у формуванні стилю наукової думки сучасного медика.
- •49.Історія взаємовідносин філософії та медицини.
- •50.Філософська картина світу та медицина.
- •51.Структура та особливості медичного знання.
- •Структура медичного знання
- •52.Проблема матерії і свідомості у філософії та медицині.
- •53. Вклад медицини в розвиток філософської уяви про форми руху матерії, простору і часу.
- •54. Діалектика як наука про загальний зв’язок і розвиток у медицині.
- •55.Поняття законів і їх методологічне значення для медицини.Закон єдності та боротьби протилежностей
- •56. Категорії діалектики і проблеми детермінізму, цілісності та структурності, їх методологічні функції в медицині.
- •58.Стилі наукової думки і медицина.
- •59.Етичні, філософські та психологічні основи діагностики.
- •60.Методи і прийоми пізнання в медицині.
- •61.Філософська концепція людини.
- •62.Специфіка людини як об’єкта філософського і медичного пізнання.
- •66.Етичні та філософські проблеми евтаназії .
- •67. Смерть та проблема безсмертя людини.
- •69.Філософія людини в майбутньому.
- •70.Філософія медицини і медицина як наука.
- •71.Філософські категорії і поняття медицини.
- •72.Співвідношення соціального і біологічного в людині.
- •73. Проблеми норми, здоров’я і хвороби. 74. Філософія здоровя і хвороби.
- •75. Формування моральної позиції медичного працівника.
- •76.Філософія принципів взаємовідносин медичного прицівника і пацієнта.
- •Література
10.Медицина Стародавнього Китаю.
Вже в 7 ст. до н.е. в Китаї існували книги по медицині. З того часу до нас дійшли відомості про те, що в Китаї проводилися хірургічні операції із застосуванням наркозу та дотриманням стерильності.
У вищих шарах суспільства була розвинена гігієна. Для запобігання зараження гельмінтами проводилися загальновідомі процедури. Наприклад, миття рук перед прийомом їжі. Китайським лікарям були відомі інфекційні захворювання (наприклад, лепра). Хворого і всіх хто з ним контактували, ізолювали від інших людей. Є відомості про те, що найперші щеплення від віспи були проведені в Китаї ще за тисячу років до нашої ери. Традиційна китайська медицина була поширена у всіх верствах населення. Вона не завжди відповідала достовірним науковим фактам і часто була ірраціональна і заснована на міфах та релігії. З китайських та тібетських джерел були запозичені медичні знання іншими народами Сходу: про деякі лікарські засоби природного походження, способи їх обробки, деякі види лікувального масажу, голкотерапії. У китайській медицині не використовувалися хірургічні методи. Вважалося, що окремий орган хворіти не може. Хворіє все тіло, так як воно неподільне. Лікарі починали лікування з приведення в рівновагу нервовової системи людини.
Більша частина китайської медицини виникла із даосизму. Великий вплив на розвиток медицини мали алхіміки – даоси. Вони визначили енергетичні центри людини, які відповідають за здоров’я. Це – голова, грудна клітина і живіт. Якщо вірити даосам світ складається з п’яти стихій: землі, вогню, дерева, металу і води. Ці п’ять елементів взаємодіють між собою. Вчення про п’ять початків до сих пір використовується прибічниками традиційної медицини і китайської гімнастики.
Даоська школа оздоровлення пропонує науку про правильне дихання – мистецтво свідомо керувати циркуляцією повітря в організмі. Тільки так, на думку даосів відігнати хвороби. Велике досягнення китайської медицини – голковколювання і припікання. Вперше їх стали застосовувати в мистецтві «кун-фу» - системі духовних і фізичних вправ. Вважалось, що людина володіє життєвою силою «ці», що циркулює по тілу по особливим каналам, які відомі лише мудрецям і лікарям – наприклад, майстрам голковколювання. Енергія «ці» присутня повсюди в світі. Про неї відомо знавцям мистецтва фен-шуй. Мета фен-шуй: пояснити процеси, які відбуваються в природі, в людському організмі в історії, використовуючи Пять Елементів, і, завдяки цьому - досягнути оздоровлення.
11. Поняття античної філософії.
Слово «античний» в перекладі з давньогрецької означає "давній". Але у звуженому вживанні воно позначає початок європейської культури та цивілізації, греко-римський давній світ. До "античної філософії" входять також філософські здобутки цього світу. Поняття "антична філософія"ширше від поняття "давньогрецька філософія", бо охоплює, крім давньогрецької, ще елліністичну, римську й олександрійську філософії.
Виникнення філософії в Греції відбувається в період значних змін в житті суспільства. Попередні міфологічні уявлення були не спроможні їх пояснити. Криза міфологічної свідомості була визвана, насамперед, економічним розвитком. Греції в ІХ – VII ст. до Р.Х. В цей час спостерігається підйом торгівлі, розвиток судноплавства; виникають і розширюються грецькі колонії, збільшується багатство народу. Розширення зв`язків і контактів з іншими територіями відкриває для стародавніх греків раніше невідомі їм звичаї, вірування.
Крім того, Греція була однією із найсвободніших країн того часу. Цінність свободи в свідомості
греків тісно пов`язана з патріотизмом, відданістю своїй батьківщині, повагою до предків, традицій,
суспільних справ.Греки приймали активну участь в публічній, законодавчій діяльності. Демократичний устрій життя у більшості полісів (поліс – місто-держава) сприяв спілкуванню між людьми. Греки шанобливо ставились до знання, вчення.
Соціально-економічні, політичні зміни вели до руйнування звичних форм життя і вимагали від людини вироблення нової життєвої позиції. Філософія якраз і була однією з відповідей на начальні запити суспільства. Філософ говорив своєму учню: « не приймай все на віру, думай сам, вагайся». На місце звичаїв приходить освіта.
Антична (давня) грецька і греко-римська філософія мають більш ніж тисячолітню історію , починаючи з VI ст. до Р.Х. і до 529 р. до н.е., коли імператор Юстиніан закрив язичницькі школи.
8
