- •Основи філософських знань
- •Основи філософських знань
- •5.12010103 “Медико-профілактична справа”
- •Тематичний план для спеціальності
- •5.12010103 “Медико-профілактична справа”
- •Перелік питань до семестрового екзамену з основ філософських знань
- •Класифікація світогляду:
- •2. Світогляд і філософія
- •1.Поняття про світогляд, типологія світогляду.
- •Основні світоглядні питання
- •Місце людини в світі
- •3.Особливості історичного виникнення філософії.
- •4. Філософія і міфологія.
- •Міфологічний світогляд і філософія
- •5.Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва. Філософія і наука
- •Філософське мислення
- •Філософія і релігія
- •Філософія і мистецтво.
- •6.Структура та функції філософського знання Структура філософського знання
- •Основні функції філософії
- •7.Взаємозвязок філософії та медицини
- •Філософія, і медицина – науки. Відмінності:
- •8. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.
- •Головні напрями філософії Індії.
- •9.Провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.
- •10.Медицина Стародавнього Китаю.
- •11. Поняття античної філософії.
- •Етапи розвитку античної філософії:
- •12. Етапи розвитку античної філософії.
- •13. Розвиток ідей у натурфілософських школах.
- •14. Ідеї та представники високої класики.
- •15. Становлення античної(класичної) медицини. Гіппократ про людину, природу та причини хвороб.
- •16.Вихідні ідеї середньовічної патристики.
- •17. Місце філософії в духовному житті Середньовіччя.
- •18. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії.
- •19. Розвиток медицини в епоху Середньовіччя. Вчення к.Галена.
- •20. Поняття «Відродження» та характерні риси духовного життя цієї доби.
- •Характері ознаки культури Відродження:
- •21. Провідні напрями ренесансного філософствування: гуманістичний антропологізм,неоплатонізм, натурфілософія.
- •22. Філософські ідеї Пізнього Відродження.
- •23.Панорама соціокультурних та духовних процесів в Європі Нового часу.
- •24.Методологічні пошуки ф.Бекона, р.Декарта та т.Гоббса.
- •25. Ф.Бекон: філософські погляди в медицині.
- •26. Б. Спіноза та його вчення про субстанцію.
- •28. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.
- •29.Іммануїл Кант — творець німецької класичної філософії.
- •30.Основні ідеї і. Канта.
- •31.“Етика обов’язку” і. Канта в контексті медицини.
- •32.Філософські ідеї й.-г. Фіхте та ф.-в. Шеллінга.
- •33. Філософія г.-в.-ф. Гегеля як найвище досягнення німецької класичної філософії.
- •34.Антропологічний принцип філософії л. Фейєрбаха.
- •Ідеї розроблення “наукової філософії” у європейській філософії хіх ст.
- •36.Лікарі-філософи Росії хіх — першої половини хх ст.
- •37.Культурологічні та історіософські напрями у філософії хх ст.
- •38.Релігійна філософія хх ст.
- •39. Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть.
- •Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Київської Русі.
- •41.Україна — Європа: духовні зв’язки Відродження.
- •42.Поява професійної філософії в Україні.
- •43.Особливості філософських курсів Києво-Могилянської академії.
- •44.Життя та філософська діяльність г. Сковороди.
- •45.Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах.
- •46.Особливості розвитку української філософії хх ст.
- •47.Філософія і медицина як ціле явище людської культури і їх роль у суспільстві.
- •48.Роль філософії у формуванні стилю наукової думки сучасного медика.
- •49.Історія взаємовідносин філософії та медицини.
- •50.Філософська картина світу та медицина.
- •51.Структура та особливості медичного знання.
- •Структура медичного знання
- •52.Проблема матерії і свідомості у філософії та медицині.
- •53. Вклад медицини в розвиток філософської уяви про форми руху матерії, простору і часу.
- •54. Діалектика як наука про загальний зв’язок і розвиток у медицині.
- •55.Поняття законів і їх методологічне значення для медицини.Закон єдності та боротьби протилежностей
- •56. Категорії діалектики і проблеми детермінізму, цілісності та структурності, їх методологічні функції в медицині.
- •58.Стилі наукової думки і медицина.
- •59.Етичні, філософські та психологічні основи діагностики.
- •60.Методи і прийоми пізнання в медицині.
- •61.Філософська концепція людини.
- •62.Специфіка людини як об’єкта філософського і медичного пізнання.
- •66.Етичні та філософські проблеми евтаназії .
- •67. Смерть та проблема безсмертя людини.
- •69.Філософія людини в майбутньому.
- •70.Філософія медицини і медицина як наука.
- •71.Філософські категорії і поняття медицини.
- •72.Співвідношення соціального і біологічного в людині.
- •73. Проблеми норми, здоров’я і хвороби. 74. Філософія здоровя і хвороби.
- •75. Формування моральної позиції медичного працівника.
- •76.Філософія принципів взаємовідносин медичного прицівника і пацієнта.
- •Література
29.Іммануїл Кант — творець німецької класичної філософії.
30.Основні ідеї і. Канта.
Творцем німецької класичної філософії вважається Іммануїл Кант (1724 - 1804). Кант народився
і прожив усе життя у прусському місті Кенігсберзі (тепер Калінінград). Тут він закінчив гімназію та університет, у якому пізніше пройшов шлях від доцента до ректора. Життя Канта відповідало його філософським уподобанням: усе в ньому було підпорядковане суворому розпорядку й раз і назавжди прийнятим правилам. У своєму місті Кант вважався зразком пунктуальності. Будучи людиною компанійською, він мав багато друзів, але так і залишився самотнім. Кант був членом трьох академій Берлінської, Петербурзької і Сієнської, а його філософія ще за життя викладалась фактично у всіх університетах Німеччини. І. Кант був глибоким мислителем. Саме до його ідей найчастіше звертаються сучасні філософи, а також, науковці.
Творчість Канта поділяється на два етапи - докритичний і критичний. На першому етапі його цікавили проблеми «зоряного неба». Він висунув гіпотезу про походження Сонячної системи з гігантської газової туманності, яка до сих пір є основною науковою ідеєю в астрономії. Кант вивчав залежність припливів від обертання Землі. Крім цього, він висунув ідею розподілу тварин за певним порядком їх можливого походження, а також ідею природного виникнення людських рас.
В критичний період Кант досліджує проблему пізнання. Він приходить до висновку, що знання не є однорідним. Існують різні об’єкти пізнання, яким відповідають різні типи пізнавальної діяльності (наприклад, чуттєве пізнання, або пізнання розумове). Крім того, є духовний світ, який не можна пізнати засобами науки. Кант доводить, що пізнання – це не пасивний процес споглядання природи, а активна діяльність людини, яка повинна визначити мету і шлях пізнання. В цей період І.Кант формулює основні світоглядні питання: - Що я зможу знати?- Що я повинен робити?- На що я можу сподіватися?- Що таке людина? Особливе місце у філософії Канта займає вчення про людину. Людина є жителем двох світів: світу природи і світу свободи. У сфері свободи діє не теоретичний, а практичний розум. Останній керує вчинками людини. Рушійною силою практичного розуму є не мислення, а воля (готовність до певних дій). Закони практичного розуму - це моральні закони, які визначають вимоги до моральної поведінки людини. Головною вимогою є: поводься з іншими так, як ти хотів би, щоб вони поводилися з тобою; своїми вчинками ти формуєш спосіб дії інших і створюєш форму, характер взаємних відносин. Цю вимогу Кант назвав категоричним імперативом.
Цікавими є роздуми Канта про свободу. На його думку, людина має свободу волі (вчинків), але якщо
вона буде необдумано слідувати за власними бажаннями, то це є свавілля, а не свобода. Тільки та людина може вважати себе вільною, яка зусиллям волі може обмежити свої бажання, а свою свободу направити в русло морального обов’язку. Саме така свобода відповідає природі людини. Згідно з Кантом, поведінка людини буде добродійною, якщо метою її є власна моральна досконалість і щастя інших . Кант розробив філософське вчення про державу і право, а також про відношення між державами, тобто міжнародне право. Кант мав величезний вплив на розвиток філософської думки у світі: багато філософських напрямів, шкіл і вчень беруть свій початок в його філософії.