Філософія і мистецтво.

Філософія і мистецтво пов’язані між собою. Філософія як і мистецтво - це відображення етичного та естетичного відношення людини до світу. Ці дві галузі вивчають і відображають духовне життя суспільства, вони є однією з форм суспільної свідомості. Філософія як і мистецтво передусім учить мислити, вчить проблемному, творчому підходу до своєї тематики.Окрім того, для філософії і мистецтва немає нецікавих, або заборонених тем.

Особливість філософського знання, відмінність його від мистецтва полягає у багатозначності філософських ідей, тобто ідеї можуть осмислюватись і розвиватись у різних напрямках.

Мистецтво є різновидом людської діяльності – живопису, музики, театру, літератури та ін. Мистецтво - це ще й високий рівень майстерності в будь-якій галузі діяльності. Але, головна відмінність полягає в образному осягненні дійсності, воно зображує дійсність з значною долею умовності.

4

6.Структура та функції філософського знання Структура філософського знання

Філософське знання зумовлюється тими сферами реальності, які осмислюються людиною, а саме вивчається природа, світ, космос, людина, суспільство та ін.

1. Онтологія (від грецького “ontos” – сутнісне, “logos” – вчення) – це наука, яка покликана дати людині знання про світ та саму людину в її бутті. Відповідає на питання: «Що ж являє собою світ як такий? Яка його природа? Що являє собою людина за своєю природою та сутністю? В чому сенс людського буття, мета і смисл життя?».

2. Антропологія – орієнтує на сприймання поняття «людина», спробує виявити загальнолюдське в існуванні людей, відмінності від живої природи. Особливого значення набуває в наш час, коли розвиток людства стає більш осмисленим і людина відчуває гостру потребу в саморозвитку та самовдосконаленні.

3. Гносеологія – теорія пізнання. Людина розглядає весь навколишній світ як об’єкт пізнання. Причому в якості об’єкта (що пізнаємо?) може виступати й сама людина як частина світу, а також суспільство як організована сукупність людей. Гносеологію цікавлять питання: «Як можна отримати знання про буття будь-якого об’єкта?» «Що штовхає людину до пізнання?» «Чи приречена людина пізнавати?».

4. Логіка – одна із давніших філософських дисциплін – досліджує закони та норми правильного мислення. Вона посідає одне із провідних місць у філософії, адже припущення логічних помилок може зруйнувати усі доведення певної філософської думки. Науку «логіка» створив давньогрецький мудрець Аристотель (IV ст. до Р.Х.).

5. Етика – це вчення про мораль, про норми та засади людських взаємин. Досліджує засади справедливих, розумних та осмислених дій в сумісному житті людей. Основні проблеми етики націлені на виявлення того, що таке добро, яке повинно визначати позицію і поведінку людини.

6. Соціальна філософія пов’язана із з’ясуванням питань про те, що таке суспільство, що можна віднести до соціальних явищ. Важливим розділом соціальної філософії є філософія історії, яка досліджує сутність, сенс та хід історії людства та людину, як суб’єкта історичного процесу.

7. Філософія релігії ставить питання про сутність феномену релігійної віри та релігійної свідомості, про значення релігії для людини.