3.Особливості історичного виникнення філософії.

Виникнення філософії — це закономірний результат становлення і розвитку людини. Філософія осмислює відношення "людина — світ", а також, всю історію розвитку філософської думки. Людство завжди прагнуло з´ясувати, чим є світ за своєю природою, яке місце в ньому займає людина, яка її роль у світі.

Оскільки історичні епохи відрізняються одна від одної рівнем розвитку культури, економічним ладом, політичним укладом суспільного життя, остільки відповіді на філософські питання в різні епохи були різні.

Ідеї і уявлення, які відносяться до філософії, почали зароджуватися вже в далеку давнину. Передумовами її становлення виступили накопичені знання людини про себе і про навколишній світ. Філософія і зароджується як відповідь на соціальний запит суспільства, яке йде на зміну первісному. Своєрідність філософії відкривається в порівнянні її з міфологічним усвідомленням дійсності. Міфологія — світогляд первіснообщинного, родового суспільства. Міфологічні уявлення виробляються несвідомо і є фантастичним, узагальненим відображенням природного буття у свідомості людини.

Основні риси міфологічного світогляду зводяться до такого:

1. Міфологічне мислення за своєю природою художнє, воно оперує образами, але не поняттями.

2. Міфи сприймалися людьми як дійсна життєва реальність; вони передавалися з покоління в покоління як переказ, що не підлягає сумніву. Сприйняті як живі картини реальності, міфи не мали потреби в обґрунтуванні і перевірці.

3. Людину розуміли як іграшку в руках божественних сил, її життєвий шлях визначався неминучою долею, фатумом. Взагалі міфологічне мислення не проводить розмежування між природним і соціальним світами, не бачить принципової різниці між дією стихійних природних сил і людською діяльністю.

2

Поступово міф розкладається і з нього виділяється ціла низка напрямів духовної діяльності:

• раціональні знання;

• мистецтво;

• релігія;

• фольклор;

• етичні норми;

• філософія.

Філософія, що зароджується, протиставляє міфологічній картині світу і становищу людини в ньому не тільки інше світорозуміння, але і сам спосіб усвідомлення світу.

Крім того, формування філософії пов´язане тісними узами з попередніми етапами духовного становлення людини. Тому її становлення — це тривалий історичний період і складний суперечливий процес відмежування від міфологічних поглядів.

4. Філософія і міфологія.

Відокремлюють три основні типи світогляду – міфологічний, релігійний, філософський.

Історично першою формою світогляду прийнято вважати міфологію (від грецьких слів: міф-перекази, оповіді; логос - слово, вчення) – це розповіді або переповідання про богів, першопредків, початкові події світу та ін.

Міфи були першою спробою узагальнити і пояснити різні явища природи і суспільства в ті далекі часи, коли людина ще тільки починала приглядатись до оточуючого світу.

Міфологія через художні образи відображала залежність людського існування від природних явищ, стихій.

Характерними рисами міфологічного світогляду є антропоморфізм і анімізм, що виявляються в одухотворенні явищ природи, перенесенні на них душевних і , навіть, тілесних властивостей людини. Сонце, Вітер, Земля, Вода та інші стихії сприймалися як живі, одухотворені. Особливістю міфологічної свідомості був її синкретизм – «злиття всього із усім», і справді, в міфі неможливо відокремити реальне від фантастичного, наявне від бажаного, духовне від природного, зло від добра. Окрім того, міф для первісної людини поставав не казкою чи розповіддю, а самою реальністю, єдиною можливою дійсністю.