- •Основи філософських знань
- •Основи філософських знань
- •5.12010103 “Медико-профілактична справа”
- •Тематичний план для спеціальності
- •5.12010103 “Медико-профілактична справа”
- •Перелік питань до семестрового екзамену з основ філософських знань
- •Класифікація світогляду:
- •2. Світогляд і філософія
- •1.Поняття про світогляд, типологія світогляду.
- •Основні світоглядні питання
- •Місце людини в світі
- •3.Особливості історичного виникнення філософії.
- •4. Філософія і міфологія.
- •Міфологічний світогляд і філософія
- •5.Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва. Філософія і наука
- •Філософське мислення
- •Філософія і релігія
- •Філософія і мистецтво.
- •6.Структура та функції філософського знання Структура філософського знання
- •Основні функції філософії
- •7.Взаємозвязок філософії та медицини
- •Філософія, і медицина – науки. Відмінності:
- •8. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.
- •Головні напрями філософії Індії.
- •9.Провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.
- •10.Медицина Стародавнього Китаю.
- •11. Поняття античної філософії.
- •Етапи розвитку античної філософії:
- •12. Етапи розвитку античної філософії.
- •13. Розвиток ідей у натурфілософських школах.
- •14. Ідеї та представники високої класики.
- •15. Становлення античної(класичної) медицини. Гіппократ про людину, природу та причини хвороб.
- •16.Вихідні ідеї середньовічної патристики.
- •17. Місце філософії в духовному житті Середньовіччя.
- •18. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії.
- •19. Розвиток медицини в епоху Середньовіччя. Вчення к.Галена.
- •20. Поняття «Відродження» та характерні риси духовного життя цієї доби.
- •Характері ознаки культури Відродження:
- •21. Провідні напрями ренесансного філософствування: гуманістичний антропологізм,неоплатонізм, натурфілософія.
- •22. Філософські ідеї Пізнього Відродження.
- •23.Панорама соціокультурних та духовних процесів в Європі Нового часу.
- •24.Методологічні пошуки ф.Бекона, р.Декарта та т.Гоббса.
- •25. Ф.Бекон: філософські погляди в медицині.
- •26. Б. Спіноза та його вчення про субстанцію.
- •28. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.
- •29.Іммануїл Кант — творець німецької класичної філософії.
- •30.Основні ідеї і. Канта.
- •31.“Етика обов’язку” і. Канта в контексті медицини.
- •32.Філософські ідеї й.-г. Фіхте та ф.-в. Шеллінга.
- •33. Філософія г.-в.-ф. Гегеля як найвище досягнення німецької класичної філософії.
- •34.Антропологічний принцип філософії л. Фейєрбаха.
- •Ідеї розроблення “наукової філософії” у європейській філософії хіх ст.
- •36.Лікарі-філософи Росії хіх — першої половини хх ст.
- •37.Культурологічні та історіософські напрями у філософії хх ст.
- •38.Релігійна філософія хх ст.
- •39. Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть.
- •Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Київської Русі.
- •41.Україна — Європа: духовні зв’язки Відродження.
- •42.Поява професійної філософії в Україні.
- •43.Особливості філософських курсів Києво-Могилянської академії.
- •44.Життя та філософська діяльність г. Сковороди.
- •45.Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах.
- •46.Особливості розвитку української філософії хх ст.
- •47.Філософія і медицина як ціле явище людської культури і їх роль у суспільстві.
- •48.Роль філософії у формуванні стилю наукової думки сучасного медика.
- •49.Історія взаємовідносин філософії та медицини.
- •50.Філософська картина світу та медицина.
- •51.Структура та особливості медичного знання.
- •Структура медичного знання
- •52.Проблема матерії і свідомості у філософії та медицині.
- •53. Вклад медицини в розвиток філософської уяви про форми руху матерії, простору і часу.
- •54. Діалектика як наука про загальний зв’язок і розвиток у медицині.
- •55.Поняття законів і їх методологічне значення для медицини.Закон єдності та боротьби протилежностей
- •56. Категорії діалектики і проблеми детермінізму, цілісності та структурності, їх методологічні функції в медицині.
- •58.Стилі наукової думки і медицина.
- •59.Етичні, філософські та психологічні основи діагностики.
- •60.Методи і прийоми пізнання в медицині.
- •61.Філософська концепція людини.
- •62.Специфіка людини як об’єкта філософського і медичного пізнання.
- •66.Етичні та філософські проблеми евтаназії .
- •67. Смерть та проблема безсмертя людини.
- •69.Філософія людини в майбутньому.
- •70.Філософія медицини і медицина як наука.
- •71.Філософські категорії і поняття медицини.
- •72.Співвідношення соціального і біологічного в людині.
- •73. Проблеми норми, здоров’я і хвороби. 74. Філософія здоровя і хвороби.
- •75. Формування моральної позиції медичного працівника.
- •76.Філософія принципів взаємовідносин медичного прицівника і пацієнта.
- •Література
Міфологічний світогляд і філософія
- формується і функціонує стихійно; - усвідомлена розумова діяльність;
- не має автора, її творцем є народ; - є авторською формою мислення;
- давня людина поставала частиною - людина виокремлюється із світу
природи, перебувала у залежності від неї ; природи, усвідомлює себе;
- міф розповідає про явища оточуючого світу; - філософія пояснює свої твердження;
- міфологічна свідомість є синкретичною. - філософія базується на
дискурсивному, логічному,
впорядкованому мисленні.
Поступово міф розкладається і з нього виділяється ціла низка напрямів духовної діяльності:
раціональні знання;
мистецтво;
релігія;
фольклор;
етичні норми;
філософія.
Отже, філософія виникла шляхом виділення із первинного, синкретичного, міфологічного світогляду.
3
5.Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва. Філософія і наука
Споріднює:
Прагнуть обґрунтувати свої положення, довести їх, виразити у теоретичній формі.
І філософське і наукове знання спираються на логічне мислення; вони подібні за своїми структурами (складаються з суджень, понять, принципів, законів, гіпотез, тощо)
Особливості:
Філософське мислення
-здійснюється на основі зіставлень, порівнянь, переходів з однієї предметної галузі до іншої;
- спирається на логіку і здоровий глузд, запрограмоване не так чітко, як наукове;
-здійснюється на базі філософських категорій, які не є настільки чіткі, як наукові;
-відповідає на питання: «Для чого? З якою метою?»
Наукове мислення
-обмежене чіткими рамками предмету даної науки;
-здійснюється в межах норм конкретної науки (існують чіткі правила наукового дослідження);
-здійснюється на базі наукових понять;
-відповідає на питання :«Чому»?
Філософія і релігія
Релігія виникла в епоху верхнього палеоліту (кам’яний вік) 40 – 50 тис. років тому на відносно високому ступені розвитку первісного суспільства. У ранньому класовому суспільстві існували язичницькі , а потім національно-державні релігії (конфуціанство, іудаїзм, індуїзм). На пізній стадії історичного розвитку формуються світові, наднаціональні релігії:
буддизм у VI – V ст. до Р.Х., християнство у І ст., іслам у VІІ ст.
Способом існування будь-якої релігії є віра. Релігія розділяє світ на два рівні – реальний (земний) і потойбічний (духовний), орієнтує людину на потойбічне життя.
Філософію і релігію споріднює те, що вони постають різновидами світогляду, тобто надають людині найважливіші життєві орієнтири. Обидві вони також претендують на роль життєвого наставництва.
Особливості
Філософія Релігія
філософія базується на - релігія базується на вірі;
логічному мисленні; - релігія не є наукою;
філософія є наукою; вона - релігія це не тільки віра, а й
вимагає невпинного поповнення соціальні інститути , певний
знань про світ та людину в ньому спосіб життя
