Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповідіна питання білетів з ОФЗ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
286 Кб
Скачать
☆

9.Провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.

Філософія в Китаї виникає в епоху соціальної напруги, у час політичних змін, приблизно у 6-му

столітті до н.е. Рання китайська думка шукала вирішення важливих суспільних проблем, пропонувала свої практичні настанови і правителям і простим людям. Ця традиція закріпилась в Китаї на багато століть. Китайська мудрість підходила до життя прямо і неупереджено. Мабуть у цьому причина того, що вона стала основою розвитку китайської цивілізації. Скоріше всього, серед перших філософів Китаю були державні радники і чиновники, які втратили роботу в часи політичної нестабільності.

Канонічним джерелом філософської думки є «П`ятикнижжя», яке включає книгу пісень, книгу змін, книгу літописів, книгу історій, книгу ритуалів.

На час зародження філософії, китайська культура була достатньо розвиненою. Існувала писемність, релігія, моральні норми, навички роботи з металом, розвинуте сільське господарство; приручено багато тварин. Керівництво державою і суворий контроль за підданими здійснювали правителі.

Із багаточисленних філософських шкіл стародавнього Китаю до наших часів дійшли дві конфуціанство і даосизм.

Конфуціанство – філософсько-політичне вчення, створене Конфуцієм (551 – 479 рр. до Р.Х.). протягом всієї історії Китаю (аж до початку ХХ ст.) заповіти Конфуція лежали в основі бюрократичної системи країни. У відповідності до них вибирали радників правителя і чиновників, які добре знали старовинні книги. Саме вчення мало значний вплив на життя і мислення китайців. Основні принципи вчення Конфуція викладені в книзі «Бесіди і судження»:

1.Обов’язок: «Людино! Чого не бажаєш собі, того не роби й іншому»

2.Принцип: «Людинолюбство» – доброта і великодушність, допомога іншим людям.

«Повага до батьків (старших)».

2.Виконання ритуалів, дотримання обов’язкових норм та правил спілкування, як між окремими людьми так і в межах суспільних відносин.

Даосизм – філософська школа, заснована Лао-цзи (VI-V ст.. до Р.Х.). Це філософія природи, філософія людської поведінки, філософія фізичного і розумового здоров’я. Даосизм – це релігія, вчення про міфічні істоти і таємничі землі. Основні ідеї цієї філософії викладені в книзі «Дао де дзин» («Книга про Шлях та Доблесть»). Це один із найвідоміших філософських текстів у світі, перекладений майже на всі мови світу. Основне поняття цієї книги «Дао». Визначити «дао» однозначно не можна. Дао чи Шлях рухає природу і людське життя. Дао є присутнім в усіх речах: воно породжує речі і дає можливість їм існувати. Дао незмінне, але в природі воно проявляється через постійні зміни. Природу треба вивчати, але не для того, щоб керувати нею, а до того щоб пристосовуватися до неї. Сутність природи в гармонійній рівновазі. Життя і смерть – складові цієї рівноваги. Без смерті не буде життя, як без слабкості не буде сили, без хвороби – здоров’я. Дао відповідає за рівновагу в природі.

Даосів не страшить смерть, бо вони знають, що Дао незмінне. Життя рухається по колу, і якщо ви визнаєте цей факт повинні розуміти і те, що колись життя скінчиться.

7

Даоси визнають символічну пару протилежних початків Інь і Янь. Вони уособлюють світ і темряву, негативне і позитивне,пасивне і активне, жіноче і чоловіче та ін.. Всі істоти Всесвіту містять в собі Інь і Янь завдяки чому існує гармонія і рівновага.