- •Основи філософських знань
- •Основи філософських знань
- •5.12010103 “Медико-профілактична справа”
- •Тематичний план для спеціальності
- •5.12010103 “Медико-профілактична справа”
- •Перелік питань до семестрового екзамену з основ філософських знань
- •Класифікація світогляду:
- •2. Світогляд і філософія
- •1.Поняття про світогляд, типологія світогляду.
- •Основні світоглядні питання
- •Місце людини в світі
- •3.Особливості історичного виникнення філософії.
- •4. Філософія і міфологія.
- •Міфологічний світогляд і філософія
- •5.Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва. Філософія і наука
- •Філософське мислення
- •Філософія і релігія
- •Філософія і мистецтво.
- •6.Структура та функції філософського знання Структура філософського знання
- •Основні функції філософії
- •7.Взаємозвязок філософії та медицини
- •Філософія, і медицина – науки. Відмінності:
- •8. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.
- •Головні напрями філософії Індії.
- •9.Провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.
- •10.Медицина Стародавнього Китаю.
- •11. Поняття античної філософії.
- •Етапи розвитку античної філософії:
- •12. Етапи розвитку античної філософії.
- •13. Розвиток ідей у натурфілософських школах.
- •14. Ідеї та представники високої класики.
- •15. Становлення античної(класичної) медицини. Гіппократ про людину, природу та причини хвороб.
- •16.Вихідні ідеї середньовічної патристики.
- •17. Місце філософії в духовному житті Середньовіччя.
- •18. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії.
- •19. Розвиток медицини в епоху Середньовіччя. Вчення к.Галена.
- •20. Поняття «Відродження» та характерні риси духовного життя цієї доби.
- •Характері ознаки культури Відродження:
- •21. Провідні напрями ренесансного філософствування: гуманістичний антропологізм,неоплатонізм, натурфілософія.
- •22. Філософські ідеї Пізнього Відродження.
- •23.Панорама соціокультурних та духовних процесів в Європі Нового часу.
- •24.Методологічні пошуки ф.Бекона, р.Декарта та т.Гоббса.
- •25. Ф.Бекон: філософські погляди в медицині.
- •26. Б. Спіноза та його вчення про субстанцію.
- •28. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.
- •29.Іммануїл Кант — творець німецької класичної філософії.
- •30.Основні ідеї і. Канта.
- •31.“Етика обов’язку” і. Канта в контексті медицини.
- •32.Філософські ідеї й.-г. Фіхте та ф.-в. Шеллінга.
- •33. Філософія г.-в.-ф. Гегеля як найвище досягнення німецької класичної філософії.
- •34.Антропологічний принцип філософії л. Фейєрбаха.
- •Ідеї розроблення “наукової філософії” у європейській філософії хіх ст.
- •36.Лікарі-філософи Росії хіх — першої половини хх ст.
- •37.Культурологічні та історіософські напрями у філософії хх ст.
- •38.Релігійна філософія хх ст.
- •39. Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть.
- •Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Київської Русі.
- •41.Україна — Європа: духовні зв’язки Відродження.
- •42.Поява професійної філософії в Україні.
- •43.Особливості філософських курсів Києво-Могилянської академії.
- •44.Життя та філософська діяльність г. Сковороди.
- •45.Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах.
- •46.Особливості розвитку української філософії хх ст.
- •47.Філософія і медицина як ціле явище людської культури і їх роль у суспільстві.
- •48.Роль філософії у формуванні стилю наукової думки сучасного медика.
- •49.Історія взаємовідносин філософії та медицини.
- •50.Філософська картина світу та медицина.
- •51.Структура та особливості медичного знання.
- •Структура медичного знання
- •52.Проблема матерії і свідомості у філософії та медицині.
- •53. Вклад медицини в розвиток філософської уяви про форми руху матерії, простору і часу.
- •54. Діалектика як наука про загальний зв’язок і розвиток у медицині.
- •55.Поняття законів і їх методологічне значення для медицини.Закон єдності та боротьби протилежностей
- •56. Категорії діалектики і проблеми детермінізму, цілісності та структурності, їх методологічні функції в медицині.
- •58.Стилі наукової думки і медицина.
- •59.Етичні, філософські та психологічні основи діагностики.
- •60.Методи і прийоми пізнання в медицині.
- •61.Філософська концепція людини.
- •62.Специфіка людини як об’єкта філософського і медичного пізнання.
- •66.Етичні та філософські проблеми евтаназії .
- •67. Смерть та проблема безсмертя людини.
- •69.Філософія людини в майбутньому.
- •70.Філософія медицини і медицина як наука.
- •71.Філософські категорії і поняття медицини.
- •72.Співвідношення соціального і біологічного в людині.
- •73. Проблеми норми, здоров’я і хвороби. 74. Філософія здоровя і хвороби.
- •75. Формування моральної позиції медичного працівника.
- •76.Філософія принципів взаємовідносин медичного прицівника і пацієнта.
- •Література
9.Провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.
Філософія в Китаї виникає в епоху соціальної напруги, у час політичних змін, приблизно у 6-му
столітті до н.е. Рання китайська думка шукала вирішення важливих суспільних проблем, пропонувала свої практичні настанови і правителям і простим людям. Ця традиція закріпилась в Китаї на багато століть. Китайська мудрість підходила до життя прямо і неупереджено. Мабуть у цьому причина того, що вона стала основою розвитку китайської цивілізації. Скоріше всього, серед перших філософів Китаю були державні радники і чиновники, які втратили роботу в часи політичної нестабільності.
Канонічним джерелом філософської думки є «П`ятикнижжя», яке включає книгу пісень, книгу змін, книгу літописів, книгу історій, книгу ритуалів.
На час зародження філософії, китайська культура була достатньо розвиненою. Існувала писемність, релігія, моральні норми, навички роботи з металом, розвинуте сільське господарство; приручено багато тварин. Керівництво державою і суворий контроль за підданими здійснювали правителі.
Із багаточисленних філософських шкіл стародавнього Китаю до наших часів дійшли дві конфуціанство і даосизм.
Конфуціанство – філософсько-політичне вчення, створене Конфуцієм (551 – 479 рр. до Р.Х.). протягом всієї історії Китаю (аж до початку ХХ ст.) заповіти Конфуція лежали в основі бюрократичної системи країни. У відповідності до них вибирали радників правителя і чиновників, які добре знали старовинні книги. Саме вчення мало значний вплив на життя і мислення китайців. Основні принципи вчення Конфуція викладені в книзі «Бесіди і судження»:
1.Обов’язок: «Людино! Чого не бажаєш собі, того не роби й іншому»
2.Принцип: «Людинолюбство» – доброта і великодушність, допомога іншим людям.
«Повага до батьків (старших)».
2.Виконання ритуалів, дотримання обов’язкових норм та правил спілкування, як між окремими людьми так і в межах суспільних відносин.
Даосизм – філософська школа, заснована Лао-цзи (VI-V ст.. до Р.Х.). Це філософія природи, філософія людської поведінки, філософія фізичного і розумового здоров’я. Даосизм – це релігія, вчення про міфічні істоти і таємничі землі. Основні ідеї цієї філософії викладені в книзі «Дао де дзин» («Книга про Шлях та Доблесть»). Це один із найвідоміших філософських текстів у світі, перекладений майже на всі мови світу. Основне поняття цієї книги «Дао». Визначити «дао» однозначно не можна. Дао чи Шлях рухає природу і людське життя. Дао є присутнім в усіх речах: воно породжує речі і дає можливість їм існувати. Дао незмінне, але в природі воно проявляється через постійні зміни. Природу треба вивчати, але не для того, щоб керувати нею, а до того щоб пристосовуватися до неї. Сутність природи в гармонійній рівновазі. Життя і смерть – складові цієї рівноваги. Без смерті не буде життя, як без слабкості не буде сили, без хвороби – здоров’я. Дао відповідає за рівновагу в природі.
Даосів не страшить смерть, бо вони знають, що Дао незмінне. Життя рухається по колу, і якщо ви визнаєте цей факт повинні розуміти і те, що колись життя скінчиться.
7
Даоси визнають символічну пару протилежних початків Інь і Янь. Вони уособлюють світ і темряву, негативне і позитивне,пасивне і активне, жіноче і чоловіче та ін.. Всі істоти Всесвіту містять в собі Інь і Янь завдяки чому існує гармонія і рівновага.