53. Вклад медицини в розвиток філософської уяви про форми руху матерії, простору і часу.

Проблема матерії є основою матеріалізму, центральною його ідеєю і категорією.

Термін "матерія" має латинське походження (лат. речовина). У широкому значенні — це субстанція, найглибша сутність світу, його фундамент. Згідно з матеріалістичною філософією, крім матерії в її різноманітних видах та формах, у світі нічого не існує. Навіть свідомість розглядається як властивість матеріального характеру, оскільки вона притаманна високоорганізованій матерії — мозку людини.

У вузькому розумінні матерія — це об'єктивна реальність, яка існує поза і незалежно від свідомості і відображається органами чуття. Матерія розглядається як протилежність свідомості.

Із сучасного уявлення про сутність і зміст матерії випливають її основні властивості: об'єктивність, вічність, нестворенність, багатоякісність, системність, відображення та ін.

Виокремлюють неживу (неорганічну), живу (органічну) та соціально організовану (соціум) матерію.

Види реальності: речовина і поле. Речовина — це вид матерії, який складається з частинок, що мають певну масу спокою. Поле — це матеріальне формування, якому не притаманна маса спокою, а властива лише маса руху, що залежить від енергії квантів. Наукою відкриті різні види полів — гравітаційне, електромагнітне, ядерне і т. ін. Вони пов'язують частинки матерії, дозволяють їм взаємодіяти й існувати. Так, без полів тяжіння ніщо не об'єднувало б зірки в галактики, а саму речовину — в зірки. Взагалі всі тіла перестали б існувати: без електричних та магнітних полів ніщо не пов'язувало б атоми в молекули, а електрони і ядра — в атоми. Окрім речовини і поля, є інші фізичні види матерії.

Особливими видами матерії є плазма і фізичний вакуум. У сучасній літературі багато пишуть про так званий антисвіт. Припускають, що поруч зі світом, котрий існує на основі речовини і поля, є світ, який складається з антиречовини та антиполя. Чи існує антисвіт, покаже розвиток науки. Які б види фізичної реальності не відкрила наука — все це буде матерія. " Отже, світ є різноманітним, єдиним, оскільки в його основі одна субстанція — матерія.

В матеріальному світі постійно відбуваються зміни. Вони називаються рухом. Рух — це не тільки будь-які зміни взагалі, а й всілякі взаємодії матеріальних об'єктів, перехід їх станів. Матерія існує тільки в русі. Через рух і лише завдяки йому вона виявляє себе. Неможливо знайти жоден об'єкт, який би не перебував у русі. Рух є способом існування матерії. Рух матерії різноманітний за виявом й існує в різних формах.Ф.Енгелья називає механічну, фізичну, хімічну, біологічну та соціальну форми руху.

Сьогодні вчені пропонують вважати особливими формами руху геологічні та планетарні зміни.

Матерія рухається в просторі і часі. Простір і час — це атрибути, тобто суттєві властивості рухомої матерії. Простір — це категорія, яка відображає протяжність, структурність, співіснування і взаємодію матеріальних систем та всіх їхніх елементів. Час — категорія для вираження тривалості існування, послідовності зміни станів у русі і розвитку матеріальних систем і елементів, з яких вони складаються.

До загальних властивостей простору належать: протяжність, тривимірність.

До загальних властивостей часу належать: нерозривний зв'язок з матерією, а також з простором, рухом та іншими атрибутами матерії; тривалість, неперервність. Час одновимірний, необоротний і спрямований завжди від минулого до майбутнього.

На початку 60-х років американський учений, засновник кібернетики Норберт Вінер висунув гіпотезу, що мозок людини генерує електромагнітні хвилі. Невдовзі цю гіпотезу було підтверджено експериментально.

36

У наш час ці біохвилі записують на спеціальних приладах для отримання електроенцефалограм.

Мозок людини випромінює величезну кількість електромагнітних хвиль різної частоти. У здорової людини переважають альфа-хвилі. У кількох експериментах Норберт Вінер встановив, що біохвилі є не тільки механізмом випромінювання, а й механізмом сприйняття людиною біохвиль інших людей. Біохвилі є дуже складним і досить загадковим каналом передавання інформації, який значно перевищує можливості мовного, емоційного та інших форм спілкування людей через органи чуття.

Вінер висунув гіпотезу, згодом підтверджену багатьма дослідами, що люди здатні спілкуватися на відстані, за умов, якщо безпосередній контакт між ними цілком виключений. Найяскравішим доказом цього факту є телепатія.У всесвітньо відомих експериментах телепати безпомилково виконували певні тести, перебуваючи на різних континентах. У найдивовижнішому випадку один перебував у США, другий - у підводному човні в Північному Льодовитому океані.

Вийшовши на сцену, гіпнотизер дає певні команди десяткам, сотням або навіть тисячам людей і майже всі підкоряються, за винятком небагатьох. На цих небагатьох біохвилі цього гіпнотизера не впливають. Існують два різні види за суттю енергії: біофізична головного мозку й психічна, які між собою взаємодіють. Біофізична енергія пов'язана із забезпеченням функціонування організму як матеріального субстрату, а психічна - із життям «духу», Всесвіту та ін. Таке припущення підтверджується фактом, що під час клінічної смерті ЕЕГ становить пряму лінію, а свідомість у таких хворих може зберігатися, очевидно, в незалежному, відокремленому від мозку стані.

Отже, можна припустити, що взаємодія між мозком і психікою відбувається на енергетичному рівні.

Значить, мозок людини - це один з найдосконаліших приладів, витворений природою (і який ще до кінця не вивчила людина), він не породжує психіку індивіда, а лише є тим інструментом, на основі якого можливі відчуття, сприйняття, трансформація зовнішньої психічної енергії, її розкодування й трансформування та зворотний зв'язок, а також «пробудження», «запуск» психічної спадковості.

Так само телевізор не «виробляє» різних картинок, які ми бачимо на екрані, а приймає електромагнітні хвилі, у котрих закладено відповідну інформацію.