2. Обмін враженнями про прочитане оповідання «Віконечко»

3. Слово вчителя

— В основі сюжету оповідання «Віконечко» лежить умовно- пародійна ситуація, коли герой Шульгін отримує доступ до якогось фантастичного віконечка (на зразок касового), що видає різні мате­ ріальні блага. Але не за проханням, а на свій розсуд, серед того — й речі не зовсім потрібні або не потрібні взагалі: пакет із котлетами, валянки, дитяча присипка, скрепки, торт, горщики з розсадою. І відмовлятися не можна, бо тоді хід, як у грі в нарди, переходить до віконця, і треба буде виконувати його побажання. Що із цього вийшло, побачимо далі.

4. Коментоване читання фрагментів твору*

«Шульгин часто, раз в неделю уж непременно, а то и два, хо-дил к соседу играть в нардьі. Игра глуповатая, не то что шахматьі, но тоже увлекательная. Шульгин сначала стеснялся немножко, потому что в нардьі только чучмеки играют — беш-беш, черемша-урюк — но потом привьїк. Сосед, Фролов Валера, тоже бьіл чистий славянин, никакой не мандаринщик. Кофе сварят, все интелли-гентно — и к доске. Поговорить тоже:

• Как думаешь, Касьянова снимут?

• Должньї вроде.

Каждьій раз у Фролова Валерьі в квартире появлялось что-нибудь новое. Чайник алектрический. Набор шампуров с манга­лом, радиотелефон в виде дамской туфельки, красньїй. Большие часьі напольньїе «гжель». Вещи красивьіе, но ненужньїе... Наконец во вторник смотрит — а там, где раньше сервант стоял, теперь арка прорезана, а за ней целая комната. Никогда там раньше комнатьі не бьіло. Да и бьіть не могло — там же торец дома. А поверху арки на гвоздиках — пластмассовьій плющ.

Шульгин не вьідержал.

— Нет уж, изволь об'ьясниться!.. Главное, как зто у тебя комна­ та... Там же торец!

Фролов Валера вздохнул, вроде смутился.

* Фрагменти твору подаються мовою оригіналу за виданням: Тол-стая Т. Н. Не кьісь. — М.: Зксмо, 2005.

// семестр. Із літератури кінця XX— початку XXI ст.

303

— Ладно, раз так... Есть место одно такое... Окошечко. Там все зто дают... Бесплатно».

«Фролов все в сторону уводил разговор, но Шульгин привязал-ся — не отцепиться. Где окошечко?.. Фролов темнил, но Шульгин так расстроился, что проиграл четьіре партии подряд, а с таким играть неинтересно. Пришлось соседу колоться.

— Главное,— учил Фролов,— когда оттуда крикнут, скажем: «Кофемолка!»,— надо обязательно тоже крикнуть: «Беру!» Зто вот главное. Не забудь и не перепутай».

Наутро Шульгин поехал туда прямо с утра. С виду здание со-вершенно совковое, вроде авторемонтних мастерских или заводо-управления. Бегают какие-то хмьіри в спецовках. Надул Фролов Валера, понял Шульгин с досадой. Но раз уж добрался, разьіскал и коридор, и окошечко — обьїкновенное, голубое. С деревянной ставней, из таких зарплату вьідают. Пришел и постучал.

Ставня сразу распахнулась, а за ней никого не бьіло, только ку­сок зеленой стеньї, как в бухгалтерии, и свет противньїй, как будто лампа дневного света.

• Пакет! — крикнули в окошечке.

• Беру! — крикнул Шульгин».

Учитель. Прокоментуйте уривки. «Віконечко», як у грі, у казках, та й у сучасному комп'ютері, діє за певними правилами. Це асоціюється з «беспределом» новоявлених бізнесменів 90-х ро­ків і вірою пересічних громадян у «щасливий випадок», «великий виграш», бо в умовах суцільних дефіцитів та жорстокої інфляції більше сподіватися нема на що.

У казках великий незаслужений виграш — це обов'язково уго­да з «нечистою силою», і за багатство, матеріальні блага часто до­водиться розплачуватися дуже дорогою ціною.

Тому й із «віконечком», безумовно, пов'язане щось «нечисте». «С одной сторони, невидимая нечисть» в окошке ежедневно дарит вам подарки, может бьіть, и не самого лучшего качества, но вполне приличньїе... С другой стороньї, вот подлянка-то в чем, торговать окошко не дает».

Які літературні асоціації викликає у вас перший уривок? Яка, на ваш погляд, подія є кульмінацією твору?

«Окошко сердилось еще несколько дней, подсовьівая то одно, то другое... Но Шульгин теперь все брал смирно и покорно, кричал "беру" извиняющимся голосом, и вообще, всячески показьівал, что он виноват и готов исправиться. Он знал, чего он ждет, и окошко тоже знало.

304

Усі уроки світової літератури. 11 клас

Когда Оксану увезли в роддом, Шульгин получил простой бельїй конверт. Он сразу вспорол его — и точно: печатними буква­ми на листке в клеточку бьіло написано: "18,5 кв. м". Домой он рва-нул на такси. И сначала сердце упало: все оставалось по-прежнему. Ковьірнул обои — верно, дверь, а за дверью комната — восемнад-цать с половиной, без обмана. От радости Шульгин подпрьігнул, ударил себя правьім кулаком в левую ладонь и крикнул "уез!!!" и пропіелся по комнате, словно бьі в лезгинке.

Хотя вообще-то, если подумать, негде бьіло разместиться чудес-ной комнате, потому что на зтом самом месте всегда бьіла соседская квартира...».

«Шульгин не вьідержал...

• Не трьінди! Бесплатно ничего не бьівает.

• Не бьівает, а дают. Как у Якубовича "подарки в студию!" Яку-бовичу-то разве народ платит? Он их вьібрасьівает, поверь слову. Глазки у него такие хитрьіе с консервов, что ли? ...нераспечатан-ньіе коробки, забитьіе ненужньїми вещами, которьіе навязал ему Якубович...

...Постояли, подождали, постучались, но Якубович молчал».

«На рассвете утомленими бессонницей Шульгин протиснулся на кухню попить водьі и увидел, что в стене готова образоваться но­вая комната, еще слабая, как весенняя березовая почка, — очевид­но, готовили под няньку. Стало бьіть, не отстанут. Поколебался, а потом снова решился.

В третий двор, пятьій корпус поехал решившимся, с висящей на нем, чирикающей нянькой.

• Крутая тачка с прикольньїми наворотами!— вульгарно об'ь-явило окопіко.

• О, шикарно,— подзуживала нянька.

• Не беру,— с сожалением, но и с достоинством ответил Шуль­гин.

• А, тогда моя очередь! — обрадовалось окопіко, и ставня за­хлопнулась!».

Учитель. Поява нової кімнати в квартирі Шульгіна нагадує булгаковську квартиру № 50 із «Майстра і Маргарити». Іронічну посмішку викликає бажання героя мати додаткову кімнату саме 18,5 м² (мабуть, така, яку він бачив у сусіда, і вона йому сподобала­ся). У гротескному плані змальована і квартира Фролова, заповнена подарунками «Віконечка» — Сибіром, нафтовими промислами, за­лізницею: «Рельсьі замело, столик с нардами запорошило, да и во-обще неприютно бьіло во всем Валерином пространстве: сумерки,

// семестр. Із літератури кінця XX— початку XXI ст.

305

телевизорьі темной вереницей, заснеженная равнина с кочками, и далеко на горизонте полмхают газовьіе факели. Олень пробежал, догоняя стадо».

«Віконечко» в прочитаних уривках асоціюється також із «чор­ним ящиком» розважальної передачі «Поле чудес», коли герої оби­рають між грошима та подарунком, не знаючи, що за подарунок і чи вартий він тих грошей, які пропонує ведучий.

Кульмінацією твору є момент, коли герой відмовляється брати те, що йому пропонує «віконечко», тим самим втрачає свої привілеї і запускає механізм «зворотного ходу». «Потойбічна» нянька дити­ни Шульгіна посварила героя з його дружиною Оксаною, квартира обвалилася, дитина захворіла. Так «віконечко» карає героя. Але це ще не все: після сказаного Шульгіним із жалем і гордістю «Не беру!» щодо «тачки» «віконечко» забиратиме все, що герой назве вголос.

«— Зто что? — спросила мрачная Оксана с Кирочкой на руках.

• Цветьі.

• Беру! — крикнуло далекое окошко, и цветьі исчезли, а Шуль-гин остался с согнутьім локтем и закругленньїми пальцами...

• Что зто такое? — встрепенулась Оксана.

— Окошко,— одними бронхами прошептал Шульгин, но его усльїшали. И окна в квартире исчезли, а вместо них возникла глу­ хая стена, так что стало темно, как до сотворения мира... Оксана завизжала, и Шульгин открьіл рот, чтобьі сказать: «Оксаночка, Оксаночка». Но догадался. И не сказал.

Следующий ход-то бьіл у Якубовича».

Учитель. Прокоментуйте уривок і кінець твору.

(Герой здогадується, у яку пастку він потрапив, розуміє, що «віконечко» вже ніколи не пропустить свого ходу. Фролов із гірко­тою говорить сусідові: «Даром ничего на свете не бьшает».)

5. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

• Яка ідея (ідеї) твору Т. Толстої?

Очікувані відповіді

• За всякий моральний компроміс часто доводиться розплачува­ тися набагато більшим.

Не слід сподіватися на «диво», «щасливий виграш», який змі­нить ваше життя.

• Шлях, який пропонує «віконечко», веде в нікуди.

306

Усі уроки світової літератури. 11 клас

6. Визначення ознак постмодернізму в оповіданні Т. Толстої «Віконечко»

Очікувані відповіді

• Гра з читачем;

• поєднання буденного із фантастичним; реального з абсурдним; фольклорні, міфологічні мотиви, літературні асоціації, інтер-текстуальність;

• іронія, гротеск, пародійність;

• колаж;

світ як «текст» — створюється и зникає за словом персонажів.

7. Підсумки, обмін враженнями

IV. Домашнє завдання

Написати домашній твір (роздум або есе) на одну із тем:

1. «Тріумф і поразка Гренуя з роману П. Зюскінда "Запахи. Істо­рія одного вбивці"».

2. «Чи можна створити досконалість без любові? (За романом П. Зюскінда "Запахи...")»

3. «Літературні брати головного героя по роману П. Зюскінда "За­пахи..."».

4. «Мій улюблений твір сучасної світової літератури».

5. «Постмодернізм — найяскравіше явище в літературі кінця XX — початку XXI ст.».

6. «Чи є світло у віконечку? (За оповіданням Т. Толстої "Віконеч­ко")».

7. «Притчевість у сучасній світовій літературі».