3. Евристична бесіда за змістом «єршалаїмської» частини роману

• Чому заарештували Єшуа? (Виступав проти старої віри.)

• Як змінюється ставлення Понтія Пилата до в'язня? (Від на­смішки — до шанобливого ставлення, від катувань — до спро­би врятувати)

• Чому прокуратор, який уже збирався відпустити Єшуа, усе ж таки не робить цього? (Не має права як прокуратор проба­чити філософу його висловлювання про владу, оскільки трима­ється за посаду й боїться за своє життя.)

• Чому первосвященик Каїфа вваясає Єшуа більш небезпечним злочинцем, ніж Вар-раввана? (Його проповіді загострили соці­альну обстановку, спрямовані проти старої віри, що може при­звести до повстання народу.)

• Хто з близьких по духу людей знаходиться поруч із Єшуа під час його страти? (Левій Матвій)

• Яка доля Юди? Чому з ним так учинили? (За наказом Понтія Пилата його вбито — спроба виправдатися перед Єшуа.)

• Який моральний шлях проходить Понтій Пилат на сторінках роману? (Від боягузства і зради до каяття)

4. Характеристика образів роману

Коментар. Хоч Булгаковському Єшуа і притаманні деякі риси Месії, та він більше схожий на Сина Людського, а не Сина Божого. Людські його риси рельєфно проявляються, зокрема, у сцені допи­ту. Цей мандрівний філософ проповідує моральний закон Добра. Він ні на йоту не відступає від своїх переконань і нехтує брехнею, щоб урятуватись: не розуміє чи не бажає розуміти натяків проку­ратора. І навіть за мить до страти, коли йому, спраглому, піднесли до рота мокру губку, він сповідує цей закон: відмовляється від цієї милості на користь засудженого сусіда, який так само потерпав від спраги.

Головним антагоністом Єшуа є Понтій Пилат: носій абсолютно­го добра, вічних істин і зневірений у моральних цінностях охоро­нець державного порядку, влади. Головним свідченням духовної величі Єшуа є його безкомпромісність в обстоюванні вищої істини.

76

Усі уроки світової літератури. 11 клас

Пилат зазнає моральної поразки, капітулює перед страхом за своє життя. За хибний моральний вибір Пилат упродовж тисячоліть розплачується муками совісті. Прокуратор бажав іти поруч із Єшуа місячною доріжкою. І тільки після двох тисяч років каяття перед Пилатом проліг довгоочікуваний шлях — дорога до світла. Місяч­не сяйво в Булгакова є символом Істини, вічного духовного життя.

Іншою протилежністю Єшуа є Воланд. Якщо Мефістофель із «Фауста» Ґете є втіленням зла, усесильним, як Бог, то Воланд має на меті відновлення справедливості, хоче довести, що зло й добро тісно переплітаються, ось тільки зло неминуче карається.

Булгаковський Воланд не сіє зло, а викриває його. Жорстоки­ми, але водночас справедливими наказами та вчинками він віднов­лює рівновагу між добром і злом. Зло в романі — не витівки Сатани. Відповідальність за несправедливість автор покладає на людину. Каральна сила, яку втілюють Воланд та його почет, діє вибірково й осмислено. «Воланд — це перший диявол у світовій літературі, який карає за недотримання заповідей Христа», — пише В. Соко­лов у «Булгаківській енциклопедії».

До речі, у Старому Заповіті Біблії Сатана також не ворог Бога, як у Новому Заповіті, а земне божественне правосуддя. У житті часто Сатана криється в нас самих, і від нас залежить, який вибір зробити, яким шляхом піти.