III. Домашнє завдання

Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про зв'язок М. Булгакова з Україною, із Києвом.

IV. Підсумки уроку урок №15

Тема. Життєвий і творчий шлях російського письменника Михайла Булгакова. БулгаковіКиїв. Роман «Майстер і Маргарита» як вершина творчості письменника Мета: допомогти учням визначити основні віхи життєвого й творчого шляху письменника, джерела його твор­чості, витоки моральної стійкості, твердих прин­ципів і переконань; розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного; виховувати гуманістичні ідеали. Обладнання: портрет письменника, матеріали до біографії, київські краєвиди. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Аналіз контрольної роботи

66

Усі уроки світової літератури. 11 клас

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. «...Цей роман у романі, психологічний — усередині фантастичного, це розкішна проза... Цей роман, як на мене, є най­кращим твором Булгакова, а якщо говорити про історію Христа й Пілата, то це взагалі одна з найкращих сторінок російської лі­тератури XX століття»,— писав відомий російський письменник К. Симонов. Цю думку про роман М. Булгакова «Майстер і Марга-рита» підтверджує літературознавець В. Лакшин: «Тінь загадки, небезпечна гра з нечистою силою на межі віри й безвір'я, роман­тичне кохання, гумор, що показує язика догматиці й «здоровому глузду», влучні слова, які готові розсипатися по життю афоризма­ми,— усе це звабливі спокуси для молодого, та й будь-якого, не по­збавленого безпосередності читача».

Отже, на уроці йтиме розмова про один із найвідоміших рома­нів XX ст. і його творця.

3. Оголошення теми й мети уроку

4. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди

• Чи чули ви вислів «рукописи не горять» ? Що він означає і кому належить?

• Чи бачили ви фільм режисера В. Бортка «Собаче серце»? За яким твором він поставлений? Яке враження фільм справив на вас?

• Чи бачив хто виставу «Дні Турбіних» (або кінофільм «Біла гвар­дія»)? Поділіться враженнями.

— Народився Михайло Булгаков 1891 року в Києві. Батько май­бутнього письменника був магістром Київської духовної семінарії (за іншими відомостями — академії), доцентом кафедри давньої громадянської історії. У родині було семеро дітей. Сім'я захоплю­валася музикою, літературою, особливо поезією; ставилися домаш­ні вистави.

Навчався Михайло в Першій київській гімназії одночасно з Костянтином Паустовським, також майбутнім письменником. Паустовський згадував, як інспектор Бодинський, хитро посміха­ючись, суворо вичитував Булгакову за «отруйне око і язик» — дуже вже прискіпливим був той.

З 1907 року, після смерті батька, Михайло став главою сім'ї. Навчаючись у Київському університеті, у 22 роки одружився з Те­тяною Миколаївною фон Лаппа, дочкою управителя Саратовської

/ семестр. Із літератури першої половини XX ст.

67

державної палати. Під час Першої світової війни молодий лікар Булгаков працював у польових госпіталях, пізніше був завідувачем земської лікарні на Смоленщині. Часто йому доводилося прийма­ти до 50 хворих за день. Цей період він описав у «Нотатках юно­го лікаря». Потім були Київ, Кавказ. Двічі Булгаков хотів виїхати з Росії, але йому не дозволили. З 1921 року жив у Москві, працював на різних посадах — конферансьє, редактором хроніки в приватній газеті, інженером у науково-технічному комітеті, журналістом у га­зеті «Гудок», навколо якої згуртувалися талановиті письменники.

П'єса «Дні Турбіних» принесла Булгакову славу видатного дра­матурга. У 1925-28 рр. побачили світ збірки оповідань «Рокові яйця», «Дияволіада», «Оповідання»; у Ризі й Парижі вийшов дру­ком роман «Біла гвардія». З 1928 року письменник працював над твором, який згодом викристалізувався в роман «Майстер і Марга-рита». Робота над цим рукописом тривала до останніх днів митця. 1930 року постійні цькування критиків і перепони цензури змуси­ли Булгакова звернутися з відчайдушним листом до Сталіна, у яко­му письменник вимагав надати йому можливість друкуватись або дозволити виїхати за кордон. Булгакова було призначено на посаду режисера МХАТу.

Шлюб із першою дружиною розпався, із другою не склався та­кож. Лише з третьою дружиною, Оленою Сергіївною, яка стала його музою, прототипом Маргарити, він почувався щасливим.

1940 року Булгакова не стало. О. Булгакова згадувала: «Поми­раючи, він говорив: "Напевно, це правильно... Що я міг би написа­ти після Майстра?"»