2. Повідомлення учнів про Україну в житті й творчості Рільке

3. Повідомлення учнів про легенди, пов'язані з Орфеєм, Еврідікою, Гермесом

4. Виразне читання вчителем поезії р. М. Рільке «Орфей, Еврідіка, Гермес»

Евристична бесіда за змістом вірша

• Порівняйте вірш із міфом про Орфея. Доведіть, що відомий сю­жет наповнений новим змістом, новим світовідчуттям поета.

• Які кольори притаманні світу Аїда в поезії Рільке? Який образ вони створюють?

• Як поет характеризує Орфея, Еврідіку, Гермеса? Підтвердьте свої відповіді цитатами.

• Як передає поет душевні страждання героїв міфу?

• Якими художніми засобами поет змальовує філософську карти­ну Всесвіту?

5. Виразне читання вчителем сонета р. М. Рільке «Ось дерево звелось...»

Евристична бесіда за змістом вірша

• Які два світи постають у сонеті? (Храм — хижа)

• Як утверджується у творі величезна сила мистецтва Орфея?

• Яку роль відіграє образ дерева на початку твору?

• Порівняйте сонет у перекладах Миколи Лукаша, Миколи Ба-ясана, Василя Стуса.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Поміркуйте!

♦ Прокоментуйте висловлювання українського поета В. Стуса, перекладача Рільке: «Перекладати Рільке дуже важко. Його поезії можуть трансформуватися тільки в дуже розвинені мови. Крім того, тема віршів поета кристалізується і змістовно, і рит­ мічно, і інтонаційно, і навіть фонічно... Перекладаючи Рільке,

/ семестр. Із літератури першої половини XX ст.

91

мусиш гірко усвідомлювати, як багато губиться з його чарів, з його мудрості, з його доброти й ніжної людяності, з його природної граційності. Але в цій гіркоті завжди підтримує високе поетове почуття упокорення».

VI. Домашнє завдання

Розповідати про життєвий і творчий шлях Р. М. Рільке. Виразно читати й аналізувати його вірші.

Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про Марі Лорансен, дівчину Ґ. Аполлінера.

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення: • У поезії Рільке мене вразило (мені запам'яталося)...

Урок № 22

Тема. Життєвий і творчий шлях французького поета Ґійома Аполлінера. «Лорелея», «Міст Мірабо», «Зарізана голубка й водограй» Мета: допомогти учням з'ясувати етапи життя й творчості поета, його естетичні погляди, риси модернізму й авангардизму; розвивати навички виразного чи­тання, аналізу ліричних текстів, висловлення своїх уподобань і вражень; виховувати гуманістичний сві­тогляд, несприйняття війни та розбрату між людьми. Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстративні матеріали, каліграми. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Ґійом Аполлінер, із творчістю якого ми будемо зна­йомитися на уроці, — французький поет-авангардист, поет-новатор, якому належить низка художніх відкриттів у європейській ліриці. Нерідко його новаторство розглядають на формальному рівні, маю­чи на увазі відмову від пунктуації, створення віршів-каліграм, напо­внення фольклорних жанрів сучасним змістом. Але суть поетичної

92

Усі уроки світової літератури. 11 клас

реформи Аполлінера значно глибша. Він запропонував новий підхід до розуміння поезії, уважаючи її засобом «пізнання життя й люд­ського "Я"». «Ні, не варто шукати сум у моїй творчості, а лише саме життя, постійну, усвідомлену волю до життя, до розуміння, до знан­ня його і вираження цього знання»,— писав Аполлінер.

2. Оголошення теми й мети уроку

3. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

• Розкажіть про модерністські, авангардистські течії в європей­ській поезії кінця XIX — початку XX ст., висловте своє став­лення до новаторських пошуків у царині поезії.

• Змалюйте «психологічний портрет» Р. М. Рільке, розкажіть про особливості його творчості; прочитайте вірші й зробіть їх короткий літературознавчий аналіз.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

— Як бачимо, поезія кінця XIX — початку XX ст. непроста, як саме життя. Але вдумливий читач обов'язково знайде в ній глибо­ кий зміст і красу, відгомін своїх думок, навіть відчує «смак» слова. Ось послухайте.

Виразне читання учителем поезїі Ґ. Аполлінера «Міст Мірабо»

— Краса й неповторність, чи не правда? Ці рядки належать Ґійому Аполлінеру. Справжнє його ім'я — Вільгельм-Альберт- Володимир-Олександр-Аполлінарій Костровицький. Народився він 1880 року в Римі. Його мати була дочкою польського емігранта і мала родовий маєток у Білорусії під Новогрудкою, по сусідству з Міцкевичами. До 9 років Аполлінер жив у Італії; потім його від­ правили вчитися в Монако. Він часто був у Каннах та Ніцці, де мав друзів і пережив свою першу закоханість. 1899 року Костровицькі переїхали до Парижа, де Аполлінер прожив більшу частину свого життя, хоч його статус як громадянина Франції тривалий час був невизначеним, що дуже його засмучувало.

У Парижі Аполлінер нерідко бідував, жив на випадкові заро­бітки. Нарешті влаштувався приватним учителем. Почав писати й друкуватися під різними псевдонімами. Перша поетична збірка мала назву «Бестіарій» («Звіринець»). У підзаголовку стояло: «Кор­теж Орфея», тобто почет диких звірів, що покірно йшли за співцем.

/ семестр. Із літератури першої половини XX ст.

93

♦ Пригадайте, яким даром володів Ор- фей. (Орфей зачаровував своїм ми­ стецтвом природу, звірів, весь світ.)

Ґійом Аполлінер

Своє мистецтво Аполлінер теж ува­жав своєрідним орфізмом, що впливав на духовний стан світу, допомагаючи приборкати «звірів сучасності» — війну, розбрат, насильство. Поняття «орфізм» Аполлінер уперше використав у книзі «Художники-кубісти» (1913). Прагнучи підкреслити «перетворювальний» ха­рактер поезії, він уживав цей термін і пі­зніше стосовно своєї творчості. У 31 рік

письменника заарештовують, несправедливо звинувативши у ви­краденні з Лувра знаменитої «Джоконди» Леонардо да Вінчі. Він перебував у в'язниці всього тиждень, але пам'ятав цю неприєм­ність усе життя.

У 1900-х роках Аполлінер захопився кубізмом, товаришував з художником Пабло Пікассо. Для кубізму характерні розкладан­ня предметів і форм на геометричні фігури, вільна комбінація їх відповідно до задуму митця, а також симультанеїзм (франц. одно­часний) — зображення в одній площині різноманітних об'єктів, віддалених, не пов'язаних між собою образів, мотивів, вражень.