4. Слово вчителя

— У центрі повісті фігура старого рибалки Сантьяго. Це не звичайний старий. Так він сам говорить про себе, і далі ми мо­жемо переконатися у справедливості цієї самохарактеристики. Старий живе відповідно до власного трудового етичного кодексу, героїчно бореться за життя й людську гідність. Майже три місяці щодня він виходить у море і повертається без улову. На вісімдесят п'ятий день Сантьяго ловить величезного марліна. До речі, упій­мати таку рибину, як марлін, дуже важко, оскільки вона розви­ває швидкість до 140 км/год, а її маса сягає 1200 фунтів (близько 600 кг). Вона може легко повести за собою човен і навіть потопити його.

Рибу з'їдають акули. Здається, старий зазнає поразки. Сум, самотність, старість. Слабкість, згасання підкреслюються навіть в описі зовнішності рибалки.

Але згадаймо, як Сантьяго боровся з рибою. У вирішальний мо­мент, коли після триденних перегонів марлін утомився й випірнув із моря, старий відчув, як у нього «каламутиться в голові». Проте спинив себе: «Треба, щоб голова була ясна. Отже, збери докупи свої думки й навчися терпіти, як чоловік. Або як оця риба». Рибалка намагався максимально мобілізувати всі свої сили, щоб здобути перемогу й довести тим, хто вважав його невдахою, самому собі, морській істоті, що він ще чогось вартий! «Безглуздо втрачати на­дію,— думав він.— Безглуздо й, мабуть, гріх».

У боротьбі старого з акулами виражено оптимізм. Хемінгуей невтомно знову й знову підкреслює тему непереможності людини. По суті, повість учить, що поки людина жива, поки вона відчуває себе людиною, є надія на краще. Старий залишається без зброї,

// семестр. Із літератури другої половини XX ст.

179

утома його перевищує межі можливого. Він знає, що вночі акули нападуть знову. Що він може? Битися, поки не помре. Трохи пізні­ше мріє, щоб йому не довелося більше боротися, але знову і знову вступає в боротьбу. Коли ж поразка здається безумовною, коли від риби нічого не залишається, у самій поразці вимальовується пере­мога. Старий знову, як на початку повісті, несе додому — навіть без допомоги хлопчика — щоглу зі згорнутим вітрилом. Засинає, і сняться йому леви молодості, а хлопчик оберігає його сон, чекаю­чи нових, щасливих днів передачі мудрості від старого йому, пред­ставникові молодого покоління.

«Якщо хочете,— стверджує Д. Затонський,— образ старого Сан­тьяго з повісті-притчі Хемінгуея «Старий і море» піднесений до рів­ня міфу, міфу про людину, переможену й водночас непереможну».

5. Самостійна робота

♦ Складіть тези за вивченими матеріалами про новаторство Е. Хе­мінгуея в літературі та значення його художньої творчості.

♦ ж ж • • и • • • • • •

Поясніть, навіщо «вмонтований» у кінці повісті епізод із ту­ристкою? (У ньому — соціальний аспект твору. Багата жі­ночка навіть не підозрює, якими зусиллями здобувають засоби для життя прості рибалки, який щоденний подвиг здійснює кожен із них і що за історія криється за кістяком великої риби, прив'язаним до човна.)