VI. Домашнє завдання

Знати біографію Кавабата Ясунарі.

Прочитати повість «Тисяча журавлів» («Тисячекрилий жу­равель»).

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення.

♦ «Найбільше мені сподобалося... (запам'яталося, вразило...)»

Тема. Мета:

Обладнання: Тип уроку:

УРОК № 46

Відображення національної етики та естетики в пові­сті Кавабата Ясунарі «Тисяча журавлів» показати учням роль національних художніх традицій у розкритті ідейно-естетичного змісту повісті; розви­вати вміння аспектного аналізу твору, навички есте­тичного дослідження; виховувати інтерес, толерантне ставлення до цінностей і традицій інших народів. портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього. комбінований.

// семестр. Із літератури другої половини XX ст.

185

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. «Ясунарі Кавабата належить до тих відомих пред­ставників літератури XX ст., творчість яких із кожним роком стає все популярнішою й набуває світового значення»,— писав М. Фе-доренко, відомий політичний і культурний діяч, який особисто спілкувався з письменником.

Сьогодні працюватимемо над повістю Ясунарі Кавабата «Тися­ча журавлів». Що ж з особливого у цьому творі японського пись­менника, чим він зачарував мільйони читачів,— про це будемо роз­мірковувати на уроці.

2. Оголошення теми й мети уроку

3. Актуалізація опорних знань

1. Розповідь учнів про письменника, про особливі види японської культури, світогляд японців

2. Обмін враженнями про прочитану повість Кавабата Ясунарі «Тисяча журавлів»

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Евристична бесіда, коментар учителя

— Японці більше, ніж інші народи, звернені «в себе», орієнту­ються на особистісні фактори. Ця риса національної культури зна­чною мірою обумовлена релігією — буддизмом, який стверджує, що кожна людина повинна зосереджуватися на власному духовно­му самовдосконаленні.

В оцінці ж інших людей японці найчастіше керуються тими враженнями, які виникають у процесі спілкування, що відповідає принципам філософії неосенсуалізму. «Як неосенсуаліст, Кавабата не відійшов від національних традицій, від класичного уявлення про прекрасне, хоча технічні прийоми модерністів використовував у деяких творах (наприклад, "Озеро")»,— писав дослідник творчо­сті І. Дзюб. Тому не можна сказати, що письменник був прихиль­ником якоїсь однієї літературної школи.

Як показують результати досліджень у галузі етнопсихології, більшість японців інтелігентні, виховані, увічливі. Вони дуже вимогливі до чистоти, дисципліновані, із повагою ставляться до людей старшого покоління. Відданість, поклоніння батькам та обов'язок щодо них — специфічні риси японського менталітету.

186

Усі уроки світової літератури. 11 клас

Саме відданістю зумовлені міцні сімейні зв'язки, що склались між батьком і сином, героями повісті «Тисяча журавлів».

• Яке місце в житті Кікудзі посідають пані Оота, Фуміко, Тіка-ко та Юкіко? Як пов'язані враження дитинства Кікудзі та його стосунки із цими героями?

• Яку роль у повісті відіграє перше враження людини? Залиша­ється воно на все життя чи змінюється через певні обставини?

• 3 якими почуттями Кікудзі, Фуміко та Юкіко згадують і говорять про свої та чужі сім'ї? Як таке ставлення характеризує героїв?

• 3 якою метою автор вводить у твір образи давно померлих бать­ка Кікудзі та пана Оота?

Традиційна мораль не дозволяє японцям бути відкритими ду­шею, але вони з великим інтересом ставляться до спілкування (при цьому, щоправда, завжди уникають обговорення питань особисто­го характеру). Японці не терплять неповаги, оскільки людина, яка принижує, як і та, яку принижують, «втрачає обличчя».

♦ Якою мірою цієї традиції дотримуються герої повісті? Хто з них усе-таки «втратив своє обличчя», а хто зберіг? Завдяки чому?

Алессандро Валіньяно 1642 року писав: «Думаю, що у світі немає більше народу, який би ставився до власної гідності так ви­могливо, як японці... Вони завжди обачні й ніколи не обтяжують інших своїми скаргами й нещастями. Вони з дитинства вчаться не розкривати своїх почуттів, бо вважають це безглуздим».

♦ Чи дотримувався автор цієї традиції, створюючи образи повісті?

У подружньому житті японців існують певні правила — уважа­ють нормальним, якщо чоловік вступає в інтимні стосунки з інши­ми жінками. Дружина не докоряє чоловікові, тому що для японців виявлення недовіри є аморальним. Те, що в Європі вважається грі­хом, у Японії — норма життя, і саме з такої точки зору слід сприй­мати дії, учинки, почуття героїв.

♦ Чи пов'язане, на ваш погляд, ставлення Кікудзі до жінок, з якими в його батька були стосунки, з такими поглядами, на­ ціональною традицією японців?

Композиційна побудова повісті «Тисяча журавлів» пов'язана із традицією чайної церемонії. Саме із цього ритуалу в храмі давнього міста Камакура (де сам Кавабата жив тривалий час) і починається ознайомлювання читачів із головними героями: Кікудзі та Юкіко, доліякихістановлятьосновусюжету. Чайна церемонія — загальний

// семестр. Із літератури другої половини XX ст.

187

фон, а точніше, художня тканина, переплетіння «ниток» якої з'єднує минуле і теперішнє всіх персонажів.

Сутність чайного обряду — старовинної традиції, доведеної японською естетикою до рівня високого мистецтва, — полягає в тому, щоб дати можливість людині поміркувати над своїм жит­тям, очистити душу від повсякденних турбот і суєти, нагадати про гармонійну єдність людини з природою та іншими людьми.

Існує чотири правила чайної церемонії:

• гармонія. Це умова існування, основа основ; постійність мож­лива лише тоді, коли є рівновага. Наслідуючи красу, людина вдосконалює себе та свої стосунки зі світом. Пошуки гармонії — призначення традиційного мистецтва японців;

• чемність. Вона передбачає щирість стосунків між людьми, співзвуччя сердець, «зустріч почуттів» не за правилами пове­дінки, а завдяки тому, що душа людини, яка потрапляє у світ краси та натуральності, прихиляється до добра. Чайний дім — це обитель миру та спокою, сюди немає доступу людям із пога­ними думками;

• чистота. Вона повинна бути абсолютною, починаючи від почут­тів та думок, закінчуючи чистотою в буквальному розумінні; спокій. Головне в чайному домі — тиша і спокій, які необхідні для рівноваги духу, для бесіди «серцями».

Як неодноразово підкреслював сам Кавабата, його метою був не докладний опис чайної церемонії, а застереження від вульгариза­ції її сучасністю. Небезпека духовного знецінення давньої традиції у повісті йде від Тікако Курімото, яка «здобула собі неабияку славу вчительки чайної церемонії». Із нею пов'язані всі життєві трудно­щі головних героїв повісті. Колись Тікако була коханкою батька Кікудзі, який сьогодні по-дорослому осмислює свої дитячі спогади про неї. Пізніше ця жінка змогла увійти в довіру до його матері, ставши незамінною помічницею в родині Кікудзі, допомагаючи влаштовувати чайні церемонії і навіть прислуговуючи на кухні, коли збиралися гості. Тікако опікає й уже дорослого Кікудзі, який утратив батьків. Вона впливає на розвиток його стосунків із наре­ченою Юкіко Інамурі й чинить перешкоди його контактам із пані Оота та її дочкою Фуміко. Тікако пересуває людей та їхні долі, як кухлі: спочатку вона підсуває Кікудзі Юкіко й відсуває пані Оота, потім відсуває її дочку Фуміко, урешті-решт відсуває і Юкіко, ка­жучи, що обидві дівчини вийшли заміж.

Слід зазначити, що на сторінках повісті чайний посуд і взагалі вся кераміка — вази, чашки і чайники — живуть немовби власним особливим життям, що пов'язане з минулим. Старовинні речі,

188

Усі уроки світової літератури. 11 клас

яким по кількасот років, відтіняють швидкоплинність людського існування, утілюють віковічну мудрість, нагадують про неминущі цінності.

Огорнений романтичним серпанком образ Юкіко, яка тримає в руках рожеву крепдешинову хустку (фуросікі) із зображенням журавлів, заполонив уяву Кікудзі від початку повісті. Він закоху­ється в Юкіко, шукаючи в ній утілення своїх мрій. Іншу сюжет­ну лінію повісті становлять досить складні стосунки (у тому числі й любовні) Кікудзі з пані Оота та її дочкою Фуміко. Із пані Оота його пов'язують спогади про батька (який зближується з нею пі­сля Тікако). Оота-сан шукає в синові риси батька, люблячи його і шануючи пам'ять про останнього. Зближення з Кікудзі викликає в неї почуття провини, а сам Кікудзі відкриває в пані Оота не ві­домі йому раніше привабливі риси й краще розуміє почуття свого батька. Оота не чинить перешкод запланованому шлюбу Кікудзі з Юкіко. Однак піклування і співчуття самого Кікудзі до дочки Оота — Фуміко (після раптової смерті її матері від паралічу сер­ця) і зближення з нею, а також наполеглива «турбота» Тікако про Кікудзі роблять дівчину із журавлями на фуросікі недосяжною мрією для юнака.

У японській символіці журавлі — символ надії, благополуччя й щастя. Малюнок із зображенням білосніжних птахів на рожево­му тлі має глибокий смисл: героїня повісті повинна мати щасливу долю. Мрія про щастя взагалі є провідною ідеєю твору, але вона не­досяжна.