2. Ознайомлення з уривком із твору п. Зюскінда «Літературна амнезія»

«Я опускаюся на стілець біля письмового столу. Ганьба. Скан­дал. Упродовж тридцяти років, з тієї пори, як я навчився читати, я дещо прочитав, не так вже й багато, але дещо, одначе що від цьо­го залишилося? Неясний спогад про те, що в другому томі тисячо-сторінкового роману хтось застрелився з пістолета. Тридцять років читав — і все марно. Тисячі годин мого дитинства, хлоп'яцтва та юнацтва я провів за читанням і не зберіг нічого, крім великого за­буття. І це лихо не зникає, навпаки, воно лише посилюється. Якщо я сьогодні читаю книжку, то забуваю початок, ще не дібравшись до кінця. Іноді моя пам'ять відмовляє вже до кінця сторінки. І я ледь плетуся від абзацу й незабаром зможу утримувати у свідомості тіль­ки окремі слова, що доносяться з пітьми якогось вічно невідомого тексту, спалахують, немов падучі зірки в момент читання, аби від­разу ж потонути в забутті... Упродовж літературних дискусій я вже давно не розкриваю рота, аби не знеславитися, переплутавши Мьо-ріке з Гофмансталем, Рільке з Гельдерліном, Беккета з Джойсом, Італо Кальвіно з Італо Звево, Бодлера з Шопеном, Жорж Санд із ма­дам де Сталь тощо. Я цілими днями перегортаю сторінки книжок

// семестр. Із літератури кінця XX— початку XXI ст.

279

у пошуках якоїсь цитати, оскільки ім'я автора вислизнуло з моєї пам'яті, а в той час, коли я копаюся в невідомих текстах абсолютно незнайомих мені авторів, я примудряюся забути, що ж я, власне, шукаю...»

(П. Зюскінд «Літературна амнезія»)

3. Евристична бесіда

• Яке враження склалося у вас після прочитання уривка з твору?

• Що можете сказати про героя оповіді? (Це високоосвічена люди­на, фахівець у галузі літератури, який прочитав сотні тисяч сторінок. Йому здається, що нічого не пам'ятає, але перелік авторів свідчить про інше. Очевидно, це своєрідне прагнення до досконалості — знати все про літературу, бути найкращим спеціалістом.

Названі оповідачем автори свідчать про те, що це серйозна лі­тература, а не «розважальне чтиво». А може, навпаки — саме від «масової літератури» нічого не залишається в пам'яті ге­роя? Тоді навіщо він шукає цитату із цього твору? Усе це за­лишається на розсуд читача...)

♦ Яким вам здався стиль твору, його манера оповіді? (Легкий, простий, життєподібний, але, очевидно, з інакомовленням.)

4. Слово вчителя

— Твір П. Зюскінд а «Запахи. Історія одного вбивці» (дехто пе­рекладає як «Парфумер») належить до постмодерністських, отже, складний і багаторівневий, інтертекстуальний. Читаючи твір удо­ма, зверніть увагу і на детективний сюжет, і на асоціації з іншими творами, і на «віртуальний історизм», що полягає в імітації світо­гляду Франції доби Просвітництва, і на можливість різних інтер­претацій твору читачем.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Словесне малювання

♦ Намалюйте «психологічний портрет» письменника.

2. Заповнення анкети автора

♦ Заповніть «паспортну анкету» письменника, опрацювавши матеріал підручника, прослухавши лекцію вчителя чи повідо­ млення учня.

VI. Домашнє завдання

Знати біографію письменника. Прочитати роман «Запахи...».

280

Усі уроки світової літератури. 11 клас

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• Постмодерністська література і її автори відкрилися мені...

• Я зрозумів(-ла), що сучасна література...