VI. Домашнє завдання

Розповідати про життєвий і творчий шлях Б. Брехта, його «епічний театр».

Прочитати драму «Життя Галілея».

// семестр. Із літератури другої половини XX ст.

139

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення. • Драматургія для мене — це такий жанр.

Урок № 34

Тема. Драма Бертольда Брехта « Життя Галілея ». Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки науко­вих досліджень Мета: допомогти учням зрозуміти зміст твору, його ідейно-художні особливості; розвивати навички виділення головних епізодів та деталей, висловлювання своєї думки про прочитане та обґрунтування її; виховувати прагнення до пізнання, до розширення свого круго­зору, почуття відповідальності за свої вчинки. Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстративні матеріали. Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

— У пошуках відповіді на тривожні питання сучасності Б. Брехт звертається до історичної в науці постаті Галілео Галілея і пише п'єсу «Життя Галілея», сповнену роздумів про долю світу й долю людини. І доходить досить парадоксального, як на погляд звичай­них читачів, висновку: «Атомна бомба і як технічне, і як суспільне явище — кінцевий результат наукових досягнень і громадської не­спроможності Галілея». У цих питаннях ми будемо розбиратися на сьогоднішньому уроці.

2. Оголошення теми й мети уроку

3. Актуалізація опорних знань

1. Розповіді учнів про життєвий і творчий шлях Б. Брехта

2. Порівняння ознак «епічного театру» Б. Брехта із традиційним драматичним

140

Усі уроки світової літератури. 11 клас

3. Дослідницька робота

♦ Прочитайте літературний портрет Б. Брехта, написаний його другом і дослідником творчості. На які риси характеру він вка­зує, що нове для вас відкриває?

«Зовнішність цього аугсбуржця суперечила усталеному уявлен­ню про письменника. Він ходив у штанах із сірої грубої тканини, носив щось на зразок блузи і насунутий на лоб шкіряний кашкет. Худорляве тіло, точно виліплений череп. Глибоко запалі, загроз­ливі очі. Важко було уявити, що вони спроможні були вкриватися поволокою «втаємниченого творчого натхнення», але цілком мож­ливо було уявити, як вони здатні зламати волю співрозмовника. Коли Брехт виконував власні балади, його палаючий, гранично зо­середжений погляд просто гіпнотизував».

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Розповідь учителя (або повідомлення учня)

— Існує три редакції п'єси «Життя Галілея». У першій із них (1938-1939) автор підсилює позитивне начало в образі Галілея: від­мовляючись від свого вчення, Галілей не зрікається його, а лише відступає під тиском обставин заради наступу в майбутньому. Га­лілей, не зламаний інквізицією, згодом напише відомі «Бесіди» і цим дасть поштовх для подальшого злету наукової думки. Таке трактування образу і вчинку Галілея містило в собі натяк борцям-антифашистам на необхідність будь-якої, хоч і підпільної боротьби з фашизмом.

Другу редакцію п'єси про Галілея (1945-1946) Брехт написав у США. Драматург випускає всі моменти, які могли б романтизува­ти головного героя. Галілей тут життєлюб, для якого кварта свіжого молока значить не менше, ніж наукова істина. Це й приводить уче­ного до зради науці. У фіналі п'єси Галілей передає свій останній рукопис учневі і зізнається: «Упродовж кількох років я був таким сильним, як і влада. Але я віддав свої знання можновладцям для того, щоб вони їх використали, чи не використали, чи зловживали ними — як їм заманеться — у власних інтересах. Я зрадив своє по­кликання. І людину, яка зробила те, що зробив я, неможливо тер­піти серед людей науки». Така зміна в трактуванні постаті Галілея була викликана тим, що у зв'язку з випробуванням атомної бомби в Хіросімі та Нагасакі надзвичайно гостро постала проблема відпо­відальності вчених за використання їхніх винаходів.

Остання, третя редакція «Життя Галілея» (1956) була постав­лена в «Берлінському ансамблі» вже після смерті драматурга.

// семестр. Із літератури другої половини XX ст.

141

Переконаний у тому, що науковий прогрес може набути загроз­ливої для людської цивілізації форми, Брехт ще більше загострює проблему наукової та громадянської неспроможності Галілея. Він вилучає сцени «Чума» та «Андреа провозить через кордон рукопис Галілея», які свідчили про те, що вчений зацікавлений у кінцевій перемозі наукової істини. Таким чином відбулася повна зміна ідей­ної спрямованості твору. Змінився світ — змінився і герой Брехта.