IV. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про вплив ідей філософів на розви­ток мистецтва (див. наступний урок).

V. Підсумки уроку

36

Усі уроки світової літератури. 11 клас

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ

ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ.

Урок № 7

Тема. Бурхливий, суперечливий суспільно-історичний розвиток світу в першій половині XX ст. Зміна світо­глядних та естетичних систем. Складність і неодно­значність художнього процесу цього періоду Мета: ознайомити учнів з основними тенденціями суспіль­но-історичного та мистецького розвитку першої по­ловини XX ст., розвивати навички самостійної роботи із джерелами інформації, уміння виділяти головне та висловлювати про нього судження, розширювати кругозір учнів; виховувати інтерес до мистецтва, лі­тератури, естетичний смак. Обладнання: портрети найвідоміших філософів (Ф. Ніцше, 3. Фрей-да, К. Маркса, А. Берґсона та ін.), представників літератури першої половини XX ст. різних напрямів; картини представників модернізму; ілюстративні матеріали до характеристики доби. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

— «Утрачено рівновагу між людиною і природою, між життям і мистецтвом, між наукою і музикою, між цивілізацією і культу­рою»,— писав про початок XX ст. російський поет Олександр Блок. Про бурхливий і суперечливий суспільно-історичний розвиток сві­ту першої половини XX ст., його неоднозначні зв'язки з культур­ним і літературним процесом, зміну світоглядних та естетичних систем, виникнення нових літературних напрямів, стилів і жанрів і йтиметься на сьогодніпіньому уроці.

2. Оголошення теми й мети уроку

3. Актуалізація опорних знань

Складання таблиці найважливіших історичних подій, відкрит­тів у галузі науки й техніки першої половини XX ст.

/ семестр. Із літератури першої половини XX ст.

37

Історія	НТП (науково-технічний прогрес)	Відкриття в природничих науках
Перша світова війна Революції Громадянські війни Тоталітарні режими Друга світова війна	Винайдення телефону, радіо, кінематографу, широке використання електроенергії	Створення клітинної та еволюційної теорій

♦ Як ви думаєте, яким чином розглянуті нами події вплинули на мистецтво? (Вони спонукали митців до пошуку нових шляхів осмислення дійсності, форм і суті відображення.)

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди

— Літературознавці визначають такі умовні історичні періоди розвитку літератури: перший — від подій Паризької комуни до Першої світової війни (1871-1914); другий — коли народжувалася нова література, що пройшла випробування революціями та війна­ми (1914-1945 рр.); третій — осягнення глобальних катаклізмів епохи (1945-1985 рр.).

Бурхливий і суперечливий суспільно-історичний розвиток світу позначився на світоглядних та естетичних системах, на мистецтві й літературі. Адже там, де, на перший погляд, панували правопо­рядок, мораль, релігія, раптом завирувала стихія, яку не можна було осягнути розумом: жорстока ринкова боротьба в промисловос­ті, нищівні імперіалістичні та громадянські війни, соціальні рево­люції, тоталітарні режими.

Сувора дійсність, невпевненість у майбутньому породжували песимістичні настрої; людина втрачала свою значимість, індивіду­альність. У духовному житті західного суспільства філософія разом із мистецтвом і наукою почала шукати шляхи подолання кризових ситуацій, прагнула стати духовною опорою для людини.

Представники нової філософської думки А. Шопенгауер, Ф. Ніц-ше, С. К'єркегор, 3. Фрейд та ін. розглядали життєві явища в їхній мінливості й суперечливості; об'єктом дослідження вони обрали су­часну їм людину з її радощами й сподіваннями, прикрощами й не­гараздами, людину, яка відчувала себе пригніченим і знеособленим «гвинтиком» адської суспільної машини.

Артур Шопенгауер, зокрема, уважав, що глибинною сутністю всього живого є ірраціональна егоїстична «світова воля». Обґрун­тувавши вимоги життєвих страждань, філософ попереджав про відсутність будь-якої можливості порятунку, окрім утрати волі до

38

Усі уроки світової літератури. 11 клас

життя. Його концепція вплинула на розвиток декадентського мис­тецтва, яке, у свою чергу, стало підґрунтям одного з напрямів мо­дернізму — символізму.

Згідно з «філософією життя», одним із засновників якої був Фрідріх Ніцше, людина сама стає змістом і мірилом цінності всіх речей, оскільки сама є творцем і має можливість повірити у влас­ну цінність». Мислитель застерігав від безглуздих пошуків Божої допомоги, бо «померли добрі боги», людина залишилася наодинці зі своєю могутністю та своїми слабкостями. Філософські висновки Ф. Ніцше багато в чому позначилися на творчості експресіоністів та футуристів.

Німецький філософ, проголосивши ідеї «смерті Бога» — «над­людини», яка є вільною від усталених моральних норм і керується «волею до влади», розробив концепцію історико-культурного роз­витку як безперервного чергування «діонісійської» ірраціональної та «аполлонівської» стихій. Ідеями Ніцше у звульгаризованій фор­мі керувалася гітлерівська ідеологія.

Не менш вагомою була наукова концепція Анрі Берґсона, фран­цузького філософа, згідно з якого розум, що керується меркантиль­ністю, може дати людям лише знання нижчого ґатунку. Оскільки життя є ірраціональним, забезпечити вищі знання про нього може тільки інтуїція, раптове прозріння. Думки мислителя значною мі­рою вплинули на остаточне формування експресіонізму. А. Берґсон став засновником інтуїтивізму, критиком інтелектуального й ана­літичного пізнання; він створив концепцію «життєвого прориву».

Великий вплив на розвиток літератури модернізму мала психо­аналітична теорія австрійського лікаря-психіатра Зиґмунда Фрей-да, який звернув увагу на існування підсвідомих механізмів у пси­хіці людини (так званих «комплексів»). Філософ розглядав психіку людини як поєднання трьох елементів: природне «я» — носій плот­ських бажань — підсвідомість; раціоналістичне «я» — свідомість; моральне «я» — позасвідомість. Між усіма елементами особистос­ті відбувається боротьба, жертвою якої є людина. Ця філософська й водночас психологічна концепція позначилася на розвитку сюр­реалізму.

♦ Як ви вважаєте, що спричинило оновлення мистецтва в першій половині XX ст.?

Таким чином, політична, ідеологічна й економічна кризи сприя­ли виникненню нових філософських теорій, глибокому структур­ному перевороту в естетичній свідомості та художній творчості, по­яві нової системи літературних напрямів, стилів і жанрів.

/ семестр. Із літератури першої половини XX ст.

39