III. Підсумки уроку урок № 42

Тема. Життєвий і творчий шлях американського письмен­ника Ернеста Хемінгуея. Особливості його поетики й стилю

Мета: зацікавити учнів особистістю Е. Хемінгуея, окресли­ти особливості його творчої еволюції, новаторський характер прози; розвивати навички сприйняття ін­формації на слух, виділення головного, висловлення власної думки; виховувати прагнення до пізнання, до активної позиції в житті, отпимістичного світо­бачення.

// семестр. Із літератури другої половини XX ст.

169

Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстративні матеріали до біографії. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Аналіз письмових робіт (творів)

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Відомий російський письменник К. Симонов писав: «Я не знав Хемінгуея, але Хемінгуей-людина для мене невідділь­ний від Хемінгуея-письменника, від його книг і героїв, точніше, від тих із них, у яких він, не криючись, любив те саме, що любив у самому собі,— силу, широту, хоробрість, готовність постояти за себе і за справу, яку вважаєш справжньою, справедливою, готов­ність ризикувати життям і впевненістю в тому, що є речі й гірші за війну. Боягузтво гірше, зрада гірша, егоїзм гірший». У спогадах су­часників вимальовується ще й такий образ: багатий, честолюбний, прямолінійний і мужній, упевнений, уособлення американського успіху. То який він, американський письменник, лауреат Нобелів­ської премії Ернест Міллер Хемінгуей, з'ясуємо на уроці.

3. Оголошення теми й мети уроку

4. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

1. Лекція вчителя з елементами бесіди

Завдання для учнів

Знайти в розповіді вчителя чи повідомленні учня відповіді на питання:

• Чому Е. Хемінгуея можна назвати «громадянином світу»?

• Яку роль у вихованні майбутнього письменника зіграла сім'я?

• Через що Е. Хемінгуей постійно потрапляв у небезпечні си­туації?

• Що було основним принципом його творчості?

— Американець за психологічним складом, Ернест Хемінгуей більшу частину життя прожив за межами батьківщини. І місцями подій його творів були рідний Мічиган, Італія, Іспанія, Франція, Швейцарія, Куба, Африка.

Про те, яким бурхливим, сповненим небезпек і трагедій було життя письменника, свідчать факти: під час Першої світової війни

170

Усі уроки світової літератури, 11 клас

Е. Хемінгуей був тяжко поранений, із йо­го тіла вийняли близько двохсот залізних уламків. Упродовж свого життя він дві­чі потрапляв у автомобільні катастрофи й двічі — у авіакатастрофи; неодноразово газети різних країн, дезорієнтовані недо­стовірною інформацією, друкували не­крологи.

Сам письменник наголошував: «...Я знаю лише те, що бачив». А бачив він чимало, його пригод вистачило б на кілька людських життів.

Ернест Хемінгуей

Народився Ернест Міллер Хемінгуей 1899 року в містечку Оук Парк поблизу Чикаго у досить заможній родині при­ватного лікаря. Мати була музично обдарованою, гарно співала. У родині зростало шестеро дітей, усім їм дідусі та бабусі приділяли багато уваги. Хлопчик ріс міцною, здоровою дитиною, змалку бага­то читав. Справжнім його другом був батько, який дуже любив при­роду, пікніки, полювання та рибальство. Він же інколи брав юно­го Ернеста на виклики до хворих, і той мав змогу познайомитися з простими людьми, мешканцями індіанських резервацій. Потім ці враження ляжуть в основу ранніх оповідань Хемінгуея.

Після закінчення Граматичної школи Хемінгуей вступив до старших класів школи «Рівер форест хай скул». Захоплювався спортом, став членом туристичного клубу, брав участь у шкільно­му оркестрі, працював репортером шкільної газети, постійно дру­кувався в шкільному журналі «Табула».

Після закінчення школи 1917 року він відмовився вступати до університету, як наполягали батьки, і поїхав до дядька в Канзас-Сіті працювати репортером газети. Через рік Хемінгуей записався у транспортний підрозділ американського Червоного Хреста. І це його перше знайомство з війною закінчилося тяжким поранен­ням. За порятунок італійського солдата отримав срібну зірку «За доблесть» та «Воєнний хрест». 1919 року повернувся в СІЛА, пра­цював у різних газетах, писав нариси про війну. 1929 року вийшов його роман «Прощавай, зброє!».

Двічі побував письменник в Іспанії: там, раз побачивши кори­ду, став її палким прихильником. Американський характер спо­нукав його до постійної дії, а американський індивідуалізм дик­тував спосіб реалізації: сафарі, риболовля, дружба з матадорами, подорожі, вічний рух, неспокій.

// семестр. Із літератури другої половини XX ст.

171

У 1937-38 роках він знову в Іспанії, тепер уже на війні. Ризику­ючи власним життям, бував на найнебезпечніших ділянках фрон­ту, написав серію репортажів, статей, оповідань. А 1944 року Хе-мінгуей взяв участь у воєнних діях після відкриття другого фронту під час Другої світової війни. Життя письменника було діяльне, організоване так, щоб постійно відчувати напруження, не втрачати відчуття істинності, яке загострюється під час зіткнення зі смер­тельною небезпекою.

На початку 50-х років Хемінгуей активно працював над повістю «Старий і море», якій передував нарис «На блакитній воді. Гольф-стримський лист». Написавши твір, письменник не поспішав його друкувати, радився з друзями й літературознавцями. Отримавши схвальні відгуки, видав книгу (1951), а 1953 року його нагоро­джують престижною Пулітцерівською премією, визнавши повість «Старий і море» найкращим прозовим твором. Через рік отримав за неї ж Нобелівську премію.

Авіакатастрофа та отримані під час гасіння пожежі опіки дуже підірвали здоров'я письменника. Він, не звиклий до бездіяльності, не витримав і вчинив самогубство.

Похований Хемінгуей на Кубі, де жив останні роки, його буди­нок перетворено на музей.

♦ Як ви думаєте, письменник свідомо наражався на небезпеки, чи його переслідувала зла доля?

Популярність творів Хемінгуея у світі величезна. Про це свід­чать такі цифри: з 1947 року по 1961-й вийшло 216 перекладів мо­вами світу, а твори ввійшли до 181 збірки та антології!

♦ Як ви думаєте, чому твори Е. Хемінгуея такі популярні?

Сам митець відповідав так: «Якщо письменник знає те, про що він пише, він може опустити багато з того, що знає, і якщо він пише правдиво, читач зрозуміє все, що опущено, так добре, ніби автор сказав про це. Велич руху айсберга в тому, що він тільки на одну восьму здіймається над водою».

Нобелівський комітет присудив 1954 року Хемінгуею премію за створення «яскравого стилю, що становить майстерність мисте­цтва сучасної прози».

Письменник, розчарувавшись у найвищих ідеалах демократії, наблизився у власному світосприйнятті до французьких екзистен­ціалістів. Метафора айсберга, до якої він звертається, щоб відтво­рити правду життя, стає для нього надзвичайно важливою. Те, що «бачимо над поверхнею води», Хемінгуей позбавляє описовості, а точна фіксація подій стає основним принципом його прози.

172

Усі уроки світової літератури. 11 клас

Новаторські художні засоби зображення в Хемінгуея:

• ідея «точки зору» — створював образ такого героя, який би сприймався дуже реалістично і за життєвими переконаннями був максимально наближений до автора;

• створення власного «кодексу героя» (такими героями письмен­ник уважав професіональних тореро, боксерів, мисливців, що дотримувалися правил: «Будь дужим, навіть жорстоким, умій відповісти ударом на удар. Не чекай від когось співчуття, не нарікай на долю, мовчи, бо найнебезпечніпіе — показати себе невпевненим і смішним: тоді тебе зневажатимуть і перестануть боятися. Не піддавайся почуттям: краще холодність, ніж ду­шевна розхристаність, краще самотність, ніж беззахисність. Тільки так ти, можливо, уцілієш фізично в страшному, крива­вому, беззаконному світі... — якщо щомиті будеш готовий до двобою з ним... Але будь і мужнім, чесним, справедливим. Не нападай — обороняйся. Не користуйся недосконалістю, підліс­тю навколишнього світу. Урешті-решт, відповідай супротивни­кові тим самим, але не чини проти нього підступів. Залишайся навіть шляхетним щодо нього, не заради нього — заради себе. Тільки так ти збережеш шанс уціліти морально, не дозволиш іншим розтлити, зруйнувати твою особистість, твою людську гідність — те єдине, що в тебе ще залишилося, без чого немож­ливо, та й немає сенсу жити» (ЗаД. Затонським);

• звернення до образів-символів;

• зближення жанрів роману й новели.

Хемінгуей також майстерно використовував здобутки поперед­ників та сучасників, зокрема психологізм прози ( «потік свідомо­сті», принцип асоціативності людської пам'яті, систему повторів і лейтмотивів).

• Як, на ваш погляд, характеризує Хемінгуея обраний і виробле­ ний ним стиль письма?