- •«Практикум із загальної психології»
- •Методичні вказівки щодо практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни «Практикум із загальної психології» для студентів денної форми навчання за напрямом 6.030102 – «Психологія»
- •1 Теми та погодинний розклад практичних занять і самостійної роботи
- •2 Перелік практичних занять та самостійної роботи Практичні заняття № 1 – 10 Тема. Методики дослідження професійної придатності
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 2 Тема. Особливості відчуттів
- •Практичні заняття № 13 – 18 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей сприймання
- •Самостійна робота № 1 Тема. Діагностика придатності до професії психолога
- •Практичні заняття № 11 – 12 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей відчуттів
- •Теми рефератів
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 3 Тема. Особливості сприймання
- •Практичні заняття № 19 – 26
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 4 Тема. Особливості пам'яті
- •Практичні заняття № 27 – 28 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей уваги
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 5 Тема. Особливості уваги
- •Практичні заняття № 29 – 33 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей мислення
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 6 Тема. Особливості мислення та мови
- •Практичні заняття № 34 – 36 Тема. Методики вивчення ц оцінювання особливостей уяви
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 8 Тема. Особливості емоцій
- •Практичні заняття № 40 – 42 Тема. Методики вивчення й оцінювання вольових якостей
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Спеціальні
- •Самостійна робота № 12 Тема. Особливості здібностей
- •3 Завдання до модульного контролю
- •4 Питання до іспиту, заліку
- •5 Критерії оцінювання
- •Умови, за яких студенти отримують можливість не складати іспит
- •Список літератури
- •1 Анкета визначення професійних намірів
- •2 Диференційно-діагностичний питальник інтересів (ддп за є. О. Клімовим)
- •3 Методика визначення формули професії (за м. С. Пряжніковим)
- •4 Методика визначення типу особистості (за Дж. Холландом)
- •5 Тест структури інтересів і схильностей (сіс)
- •6 Питальник професійної готовності (ппг за л. Кабардовою)
- •7 Тест «Художник – Мислитель»
- •8 Опитувальник професійних установок підлітків
- •9 Опитувальник «Якорі кар’єри»
- •Обробка та інтерпретація результатів
- •10 Тест «Чи комунікабельні ви?»
- •1 Дослідження ролі відчуттів у пізнавальній діяльності людини
- •2 Дослідження зорових відчуттів
- •3 Дослідження м'язово-суглобових відчуттів
- •4 Дослідження рефлекторної природи відчуттів
- •1 Дослідження спостережливості
- •2 Дослідження сприйняття часу
- •3 Визначення домінуючого типу сприймання за роботою провідних аналізаторів
- •Опрацювання результатів
- •4 Дослідження значення установки при сприйманні
- •5 Дослідження ілюзій сприймання
- •1 Дослідження обсягу короткочасної пам'яті
- •2 Методика «Піктограма»
- •3 Дослідження процесу запам'ятовування слів
- •4 Дослідження переважаючого типу пам'яті
- •5 Методика «Ретроактивне гальмування»
- •6 Дослідження обсягу логічної та механічної пам'яті
- •7 Методика «Мимовільне запам'ятовування»
- •8 Дослідження асоціативної пам'яті
- •Дослідження обсягу словесно-логічної пам'яті
- •10 Методика дослідження обсягу короткотривалої пам'яті
- •11 Дослідження обсягу короткотривалої оперативної пам'яті
- •12 Дослідження мимовільної пам'яті
- •13 Методика «Продуктивність запам'ятовування» (за н. А. Литовцевою)
- •14 Методика «Чи хороша у вас пам'ять?»
- •15 Методика «Продуктивність мимовільного запам'ятовування»
- •1 Дослідження переключення уваги
- •2 Методика «Віднімання»
- •3 Дослідження концентрації уваги
- •4 Дослідження вибірковості уваги
- •5 Методика «Таблиці Шульте»
- •6 Методика «Визначення концентрації уваги»
- •7 Методика «Обсяг уваги»
- •8 Методика «Розподіл уваги»
- •1 Дослідження аналітичності мислення
- •2 Методика «Виключення зайвого»
- •3 Методика «Складні аналогії»
- •4 Методика «Виділення істотних ознак»
- •5 Опитувальник «Стиль мислення»
- •Основні мисленнєві стратегії:
- •Загальна характеристика стилів мислення:
- •6 Вправа «Минулий досвід»
- •Стилі мислення в поведінці (ознаки для експрес-діагностики)
- •7 Вправа «Гнучкість мислення»
- •8 Дослідження впливу установки на спосіб розв'язання задач
- •9 Дослідження ригідності мовлення
- •10 Дослідження темпу усної мовної діяльності
- •Дослідження продуктивності уяви
- •2 Дослідження творчої уяви
- •3 Дослідження індивідуальних особливостей уяви
- •4 Методика «Наскільки багата ваша уява»
- •5 Методика «Вигадати розповідь»
- •6 Особливості творчої уяви
- •7 Годинник
- •8 Малюнок
- •1 Тест «Дослідження тривожності» (опитувальник ч. Д. Спілбергера та ю. Л. Ханіна)
- •2 Дослідження стресостійкості
- •3 Методика «Самопочуття-активність-настрій»
- •4 Визначення рівня депресії
- •5 Діагностика «перешкод» у встановленні емоційних контактів (за в. Бойко)
- •6 Методика дослідження емоційної спрямованості (розробка б. І Додонова в авторській адаптації)
- •7 Вправа «Когнітивне реструктурування»
- •8 Дослідження настроїв за методикою «кольоропису»
- •9 Вправа «Подолання тривожності»
- •10 Вправа «Амбівалентні почуття»
- •1 Дослідження суб’єктивного контролю
- •Опитувальник
- •2 Дослідження сили волі
- •3 Методика «Чи рішучі ви?» (Ерік Берн)
- •4 Дослідження вольової саморегуляції
- •5 Вправа «Цілі життя»
- •6 Вправа «Суспільні цілі»
- •1 Визначення темпераменту за методикою Айзенка
- •Шкала нейротизм → емоційна стабільність
- •Експрес-методика є. Жарикова
- •3 Опитувальник властивостей темпераменту
- •4 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи холерика Вправа «Флегматик»
- •Вправа «Попелюшка»
- •5 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи флегматика
- •Вправа «Блазень»
- •6 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи сангвініка Вправа «Другий»
- •Вправа «Повний порядок»
- •7 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи меланхоліка Вправа «Оратор»
- •Вправа «Масовик - витівник»
- •1 Методика дослідження основних характерологічних тенденцій особистості
- •2 Дослідженнясхильності до ризику як риси характеру
- •3 Діагностика рівня емпатії (в. В. Бойко)
- •4 Дослідження спрямованості особистості
- •5 Визначення трьох станів особистості(ю. Акименко)
- •6 Дослідження загальної самооцінки за процедурою тестування (опитувальник г. М. Казанцевої)
- •7 Тест-опитувальник Смішека
- •Застрявання / застаряваючий тип:
- •Педантичність / педантичний тип:
- •Екзальтованість / афективно-екзальтований тип:
- •10. Циклотимність / циклотимний тип:
- •1 Діагностика лідерських здібностей (є. Жариков, є. Крушельницький)
- •2 Тест «q – Сортування»
2 Диференційно-діагностичний питальник інтересів (ддп за є. О. Клімовим)
Інструкція. Уявіть собі, що ви маєте можливість вибрати одну роботу (з двох можливих). Чому б ви надали перевагу? Вибраний варіант відмітьте знаком «+», а відкинутий – знаком «-».
1а.
Доглядати за тваринами
2а.
Допомагати хворим людям
3а.
Слідкувати
за якістю виготовлення книжкових
ілюстрацій
4а.
Обробляти матеріали (дерево, тканину,
метал)
5а.
Обговорювати науково-популярні книги,
статті
6а.
Вирощувати тварин
7а.
Копіювати малюнки, зображення (або
настроювати муз.
інструменти)
8а.
Повідомляти, пояснювати людям потрібні
їм відомості (у
довідковому бюро, на екскурсії).
9а.
Ремонтувати речі, вироби, одяг,
техніку
10а.
Лікувати тварин
11а.
Виводити нові сорти рослин
12а.
Розв′язувати суперечки, сварки між
людьми,
переконувати,
заохочувати
13а.
Спостерігати, вивчати роботу гуртків,
художньої самодіяльності
14а.
Обслуговувати, налагоджувати медприлади,
апарати
15а.
Складати точні описи, звіти про
спостереження явищ і подій
16а.
Робити
лабораторні аналізи в лікарні.
17а.
Фарбувати або розмальовувати стіни,
поверхні виробів
18а.
Організовувати
екскурсії, культпохо-
ди в музеї,
театри
19а.
Виготовляти
деталі за
кресленнями,
вироби,
машини, одяг
20а.
Проводити боротьбу з хворобами рослин,
зі шкідниками лісів, садів
1б.
Обслуговувати машини, прилади
2б.
Складати таблиці, схеми, графіки, різні
програми
3б.
Слідкувати за станом, розвитком рослин
4б.
Рекламувати, продавати матеріали
5б.
Обговорювати художні книги, п′єси,
концерти
6б.
Тренувати товаришів (або молодших) у
виконанні яких-небудь дій.
7б.
Керувати яким-небудь вантажним засобом
(вантажним або підйомним)
8б.
Художньо оформляти виставки, вітрини
(або брати участь у підготовці концертів)
9б.
Шукати і виправляти помилки в текстах
10б.
Виконувати обчислення, розрахун-ки
11б.
Конструювати, проектувати нові види
промислових виробів, машин, будівель
12б.
Розбиратися в кресленнях, схемах
(перевіряти,
уточнювати
їх)
13б.
Спостерігати, вивчати життя мікробів
14б.
Надавати людям медичну
допомогу
при пораненнях, опіках
15б.
Художньо описувати, зображати події
(побачені
або уявлені).
16б.
Приймати, оглядати хворих, говорити з
ними, призначати лікування
17б.
Здійснювати монтаж споруд, машин
пристроїв
18б.
Грати на сцені, брати участь у
концертах
19б.
Креслити, копіювати креслення, карти
20б.
Працювати на клавішних машинах
(друкарських,
телетайп)
Таблиця – ключ до ДДО
Та
Таблиця А.1 – Типи професій
Л – П |
Л - Т |
Л - Л |
Л - ЗС |
Л - ХО |
1а |
1б |
2а |
2б |
3а |
3б |
4а |
4б |
5а |
5б |
6а |
7б |
6б |
9б |
7а |
10а |
9а |
8а |
10б |
8б |
11а |
11б |
12а |
12б |
13а |
13б |
14а |
14б |
15а |
15б |
16а |
17б |
16б |
19б |
17а |
20а |
19а |
18а |
20б |
18б |
I тип: «людина – природа». Головним предметом праці є рослини, тварини або мікроорганізми.
II тип: «людина – техніка». Головним предметом праці є технічна система, матеріали, об’єкти.
III тип: «людина – людина». Головним предметом праці є люди, групи, колективи, об’єднання людей.
IV тип: «людина – знакова система». Головним предметом праці є умовні знаки, цифри, коди, натуральні та штучні мови.
V тип: «людина – художній образ». Головним предметом праці стають художні образи, умови їх побудови.
Кожен тип професії ставить перед людиною різноманітні вимоги. Так, до найважливіших вимог професії типу «людина – техніка» належать: сприймання та інтелектуальні якості людини, координація рухів, технічне мислення, яке частково можна діагностувати на уроках креслення, геометрії; зорова, слухова, м’язово-суглобна чутливість. Ці професії потребують від спеціаліста широкого використання різних схем, креслень, графіків. Важливим є уміння переводити умовні позначення креслень, схем у наочно-конкретні образи та оперувати ними. Необхідно також володіти комплексом рухових навичок: точність і плавність рухів, розподіл уваги тощо.
Для професії типу «людина – природа» важливі такі якості, як спостережливість, терплячість, дбайливе ставлення до природних об’єктів, акуратність, фізична витримка, уміння передбачати кінцеві результати праці.
Характерною рисою професій типу «людина – природа» є те, що результати праці спеціалістів виявляються не одразу, а через значний проміжок часу. Тому однією з найважливіших якостей, притаманних представникам цих професій, має бути терплячість і спостережливість.
Професії типу «людина – людина» ставлять особливі вимоги до моральності людини, її вміння налагоджувати взаємини з людьми, до емоційної стійкості. Людина може засвоїти різноманітні види дій і пристосуватися до різних умов і обставин.
Значення професії типу «людина – знакова система» підвищується з огляду на так званий період «другої комп’ютерної грамотності». Від того, наскільки вдало буде розв’язано проблему формування комп’ютерної грамотності учнів, залежить ефективність широкого використання обчислювальної техніки і, зрештою, перспектива науково-технічного, економічного та соціального розвитку суспільства. Ця грамотність не зводиться лише до загальних уявлень про будову й функціонування комп’ютерів. Їх ефективна експлуатація потребує від людини гарної пам’яті, точності сприймання, стійкої концентрованої уваги тощо.
Професії типу «людина – художній образ» потребують від людини розвиненого художнього смаку, художніх і творчих здібностей. Творчість представників цього типу професій неможлива без багатої уяви, основна функція якої – поява нових образів.
