7 Вправа «Гнучкість мислення»

Мета: продемонструвати стереотипність і гнучкість мислення особистості.

Хід виконання роботи. Експериментатор пропонує досліджуваним ряд задач:

1. У господаря є 20 коней та три стайні, у кожній з яких можна розмісти­ти 12 коней. Слід розмістити коней таким чином, щоб у жодній з них не знаходилася парна кількість коней. Як саме це можна зробити?

2. Сергію вдвічі більше років, ніж буде Олександру тоді, коли Анатолію ви­повниться стільки, скільки Сергію зараз. Хто з хлопців старший, хто молодший, хто середній за віком?

3. Зустрілися дві людини, що в дитинстві товаришували. Між ними відбувся такий діалог:

• Скільки років ми не бачилися!

• А у мене вже є донька!

• Як же її звати?

• Так само, як і її маму.

• А скільки ж років Оленці?

4. Двоє людей підійшли до переправи. Коло безлюдного берега стояв човен, у який могла сісти лише одна особа. Однак обидві людини переплили на цьому човні через річку та продовжили свій шлях. Яким чином вони це зробили?

5. Які два місяці підряд мають по 31 дню?

6. Пропонується швидко дати відповідь на наступні питання:

• Якого кольору стеля в аудиторії?

• Якого кольору ваші зошити?

• Якого кольору сніг?

• Що п'ють корови?

7. Кількість водяних лілій подвоюється на поверхні озера щоденно. У перший день літа на озері росла лише одна лілія. Впродовж 60 днів озеро було повністю покрито ліліями. На який день озеро бу­ло покрито лілеями наполовину?

Обговорення:

1. Після марних спроб досліджуваних розв'язатии першу задачу експери­ментатор робить висновок про те, що одна з форм шаблонності мис­лення призводить до його обмеженості та називається функціональною фіксованістю чи стереотипом поведінки. Функціональна фіксованість виникає під час користування різними предметами. Чим часті­ше людина використовує предмет із якою-небудь певною метою, тим менше шансів у неї знайти нові способи його використання. Протилежністю стереотипності мислення є його гнучкість як власти­вість людини швидко знаходити та використовувати для розв'язання проблеми інші найбільш загальні ознаки та відношення предметів. Під час розв'язання першої задачі гнучкість мислення виявляється у то­му, як людина зосередить свою увагу на тому, що на практиці господарю не обов'язково розміщувати всіх коней у кожну з трьох стаєнь. Тому як­що він буде вважати за потрібне залишити одну зі стаєнь пустою, то ко­ней можна буде розмістити в інші двістайні, наприклад, по 9 та 11 голів.

Відповіді на інші задачі:

2. Найстарший – Сергій, наступний за віком – Анатолій, а Олександр – наймолодший. Це можна встановити, виходячи зі слів «буде» та «виповниться» (тобто пізніше). Відповідно Сергію вже зараз більше років, ніж Анатолію та Олександру, а Анатолію потім (та й зараз) буде більше років, ніж Олександру.

3. Як правило, досліджувані здогадуються не відразу, що мати Оленки – це одна із товаришок, що зустрілися.

4.Задачу з човном заважає розв^'язати шаблонне розуміння першої фрази. Легше уявити собі, що дві людини водночас підійшли до човна, ніж так, як відбувалося насправді: вони підійшли незалеж­но одна від одної до різних берегів. Спершу переплила річку одна людина, а потім – інша. Та кожна з них продовжила свій шлях.

2. Зазвичай відповідь буде: «липень і серпень». Однак рідко хто назве й два інші місяці: «грудень і січень».

3. Якщо досліджувані на останнє питання дали відповідь «Молоко», то вони мислять шаблонно.

4. У перший день росла лише одна лілія на озері; на другий день – дві лілії; на третій – чотири тощо. Таким чином, використання зазначеного методу підрахунку лілій підведе нас до висновку, що на 60-й день на озері було 580 млрд. лілій; половина лілій – це 290 млрд., які з'явилися б на 59-й день. Однак існує більш легкий шлях розв'язання даної задачі, що дозволить уникнути таких громіздких підрахунків: якщо озеро було на 60-й день повністю покрито ліліями, то воно було покрито ліліями наполовину у попередній день, оскільки кількість лілій подвоюється кожен день.