Короткі теоретичні відомості

Воля – це психічний процес, спрямований на подолан­ня труднощів у досягненні поставлених цілей.

Фази складної вольової дії (за С. Л. Рубінштейном):

• виникнення спонукання та попередня постановка мети;

• стадія обміркування та боротьба мотивів;

• прийняття рішення;

• виконання прийнятого рішення.

Фази простої вольової дії:

• виникнення спонукання та усвідомлення мети;

• досягнення мети.

Класифікація вольових якостей:

• первинні або базальні вольові якості;

• вторинні чи системні вольові якості.

Література: [5, 11, 16, 18, 19, 21, 22, 24].

Самостійна робота № 9

Тема. Особливості волі

1. Класифікація вольових якостей особистості.

2. Безвілля, його причини та запобігання.

3. Робота з методиками: «Вивчення підпорядкованості мотивів дітей», «Методика О. В. Запорожця», «Вивчення довільної поведінки дітей», «Методика Б. Ф. Ельконіна».

Література: [5, 11, 16, 18, 19, 21, 22, 24].

Практичні заняття № 43 – 47

Тема. Методики вивчення й оцінювання темпераменту

Мета: ознайомлення зі змістом методик, набуття навичок самостійного дослідження темпераменту.

План

1. Дослідження типу темпераменту (тест-опитувальник Г. Айзенка).

2. Експрес-методика Є. Жарикова.

3. Дослідження властивостей темпераменту (тест В. М. Русалова).

4. Тест Стреляу.

5. Вправи, спрямовані на розвиток особи залежно від темпераменту.

Теми рефератів

1. Проблеми методів дослідження особистості.

2. Психологічні особливості агресивної поведінки.

3. Дослідження рис особистості.

4. Рівень домагань і його дослідження.

Основні поняття: темперамент, холерик, сангвінік, меланхолік, флегматик, динамічність, ригідність, екстраверсія, інтроверсія, пластичність, лабільність, сенситивність, реактивність, активність, резистентність.

Короткі теоретичні відомості

Темперамент – сукупність індивідуальних особливостей, які характеризують динамічний та емоційний бік поведінки людини, її діяльності та спілкування.

Таблиця 2.1 – Характеристика типів темпераментів

Типи темпераменту	Холерик	Сильний тип темпераменту, що виявляється в загальній рухливості й здатності віддаватися справі з виключною пристрастю, у бурхливих емоціях, різких змінах настрою, неврівноваженості. Людина мало розмірковує та швидко діє, у стосунках з людьми різка та прямолінійна.
	Сангвінік	Сильний тип темпераменту, що характеризується рухливістю, високою психологічною активністю, різноманітністю міміки, чуйністю і товариськістю, урівноваженістю. Людина жвава, діяльна, легко пристосовується до зміни умов життя, комунікабельна. Почуття легко виникають і швидко змінюються.
	Меланхолік	Слабкий тип темпераменту, якому властиві уповільненість рухів, стриманість мотрики і мови, низький рівень психічної активності, легка вразливість, схильність глибоко переживати навіть незначні події, переважання негативних емоцій. Людина здебільшого губиться у нових умовах, із труднощами встановлює контакти з оточуючими, вона дещо замкнута.
	Флегматик	Сильний тип темпераменту, пов’язаний з повільністю, інертністю, стійкістю в прагненнях і настроях, слабким зовнішнім виразом емоцій, низьким рівнем психічної активності. Людина стійка у своїх намірах та настроях, їй потрібен час для зосередження уваги та її переключення на інший об’єкт.

Уперше систематичні знання про динамічні характеристики людини і причини, які призводять до їх появи, можна знайти в працях античного лікаря Гіппократа (460 – 377 р. р. до н. е.). Він уважав, що темперамент людини визначається тим, яка з чотирьох рідин переважає в організмі. Якщо переважає жовч «холе», то людина – холерик; при переважанні крові «сангвін» – сангвінік; якщо переважає чорна жовч «мелана холе», то темперамент є меланхолійним; при домінуванні слизу «флегма» людина є флегматиком.

Література: [5, 11, 13. 18, 19, 21, 22, 24, 27].

Самостійна робота № 10

Тема. Особливості темпераменту

1. Дослідження темпераменту в психології.

2. Дослідження сили нервової системи (теппінг-тест).

3. Робота з методиками.

Література : [5, 11, 13. 18, 19, 21, 22, 24, 27].

Практичне заняття № 48 – 50

Тема. Методики вивчення й оцінювання характеру

Мета: ознайомлення зі змістом методик, набуття навичок самостійного дослідження характеру.

План

1. Дослідження основних характерологічних тенденцій особистості.

2. Дослідження схильності до ризику як риси характеру.

3. Діагностика рівня емпатії (В. В. Бойко).

4. Дослідження спрямованості особистості.

5. Визначення трьох станів особистості.

6. Дослідження загальної самооцінки (за Г. М. Казанцевою).

7. Патохарактерологічний опитувальник.

Теми рефератів

1. Характер і його вияви.

2. Акцентуації характеру.

3. Шляхи формування характеру.

Основні поняття і терміни: характер, структура характеру, типи характеру, провідні риси характеру, акцентуації рис характеру, мотивація.

Короткі теоретичні відомості

Характер – це система стійких набутих властивостей особистості, які виявляються у ставленні людини до інших людей, до роботи, яка виконується, до предметів, навколишнього середовища, до себе тощо. Пізнання характеру індивіда дозволяє зі значною долею вірогідності передбачити його поведінку, а отже, дає можливість коригувати очікувані дії. Характер не є вродженим, формується у процесі соціалізації індивіда. Характер виявляється в декількох аспектах. Вияви характеру: ставлення до інших людей; ставлення до себе; ставлення до справи; ставлення до природи; ставлення до речей.

Деякі риси характеру можуть бути надмірно розвинені, вони яскраво виділяються на фоні інших рис. Таке явище називається в психології акцентуацією характеру та є крайнім варіантом психологічної норми. Акцентуації характеру – перебільшений розвиток окремих властивостей характеру на шкоду іншим, унаслідок чого погіршуються взаємовідносини з оточуючими людьми.

Література: [5. 11, 12, 13, 15, 18. 21, 22, 23, 27].

Самостійна робота № 11

Тема. Особливості характеру

1. Суспільна природа особистості та її формування.

2. Робота з методиками: «Багатофакторний особистісний опитувальник Р. Кеттела», «Опитувальник А. Басса – А. Даркі», «Методика експрес-діагностики характерологічних особливостей особистості».

Література: [5. 11, 12, 13, 15, 18. 21, 22, 23, 27].

Практичні заняття № 51 – 54

Тема. Методики вивчення й оцінювання здібностей

Мета: ознайомлення зі змістом методик, набуття навичок самостійного дослідження здібностей.

План

1. Тест «Q – сортування».

2. Методика «Таблиці Равена».

3. Дослідження рівня домагань з використанням моторної проби Шварцландера.

4. Шкільний тест розумового розвитку.

5. Тест загальних здібностей Г. Айзенка.